Автор: Андрій Карманський

Громадський діяч, член ВО "Батькіщина", депутат Надвірнянської районної ради

Українській помісній церкві бути? Або чого добився Кирило?

Після зустрічі Папи Франциска та Московського Патріарха Кирила(Гундяєва) в українських греко-католиків виникло чимало запитань. Майже миттєво свою реакцію стосовно «Спільної декларації», яку підписали Папа та Кирило висловив глава УГКЦ Блаженнійший Святослав(Шевчук) у своєму інтерв’ю, яке отримало назву «Зустріч, яка не відбулася?». Блаженніший пояснює декларацію, як наслідок зустрічі духовного світу, який уособлює Папа Франциск і світу політичного, у якому добре орієнтується Патріарх Кирило. Також, у статті Патріарх Святослав каже, що очікує на пояснення Апостольського Нунція Архієпископа Клаудіо Гуджеротті і вже менше як за добу у Патріаршому Соборі УГКЦ Нунцій намагається згладити резонанс, який викликала в Україні «Спільна декларація». О

Бій за Івано-Франківськ. Бліц-аналіз.

Вражають масштаби фейсбучної істерики навколо перемоги Руслана Марцінківа на виборах міського голови Івано-Франківська. Зроблю невеликий бліц-аналіз. 1. Ще влітку Руслан Марцінків був одним із фаворитів виборчих перегонів. Тому на вибори від ВО «Свобода» пішов він, а не Олександр Сич. 2. Участь у виборах Ігоря Насалика, з ідеєю «безкоштовної медицини», сильно ослабила позиції основного конкурента Марцінківа - Олександра Шевченка. 3. Штаб Шевченка, напевне, єдиний штаб, який реально оцінював ситуацію, доклав зусиль, щоб опустити рейтинг і Марцінківа, і Насалика. І якщо до опускання Марцінківа франківчани звикли, то міф про «лікаря» Насалика до кінця виборчої кампанії поступово розвінчувався. 4. Приїзд Порошенка допоміг Насалику вийти у друг

Закон про місцеві вибори. Підсумки.

Закон про місцеві вибори. Підсумки. Напишу тезами. 1. Різко зменшилася кількість бажаючих стати депутатами сільських та селищних рад. Причиною, крім зниження довіри до влади, стала і декларація про доходи, яку, для потенційного кандидата на сільського депутата, заповнити не легко. 2. Виборчі округи «нарізалися» під провладних кандидатів. 3. Норма про єдиний партійний виборчий фонд загнала значну частину передвиборчих фінансів у тінь. 4. На виборах міських, районних та обласних рад визначальну роль відігравала особистість кандидата, а не його партійність. 5. Багато населених пунктів взагалі не будуть представлені у районних та обласних радах і водночас деякі населені пункти, особливо невеликі, будуть мати кілька депутатів. 6. Влада активно використовувала адмінресурс,

Закон про місцеві вибори. Остаточна редакція.

Президент Порошенко, 6 серпня 2015 року, підписав «Закон про місцеві вибори». Вже традиційно для сучасної влади, остаточну версію закону, навіть після голосування у Верховній Раді, писали на Банковій і оприлюднили через 3 тижні після голосування у ВРУ.  У результаті, українцям пропонують зіграти виборчу лотерею і обрати за сумнівною, гібридною системою місцевих депутатів, на плечі яких буде покладена ціла низка непопулярних реформ і яких, уже через 2 роки, змінять нові, обрані, ймовірно, вже за іншими правилами, політики.   Не буду ще раз описувати всі деталі і приділю увагу тільки «ноу-хау» від Банкової.   Отже, скорочено,  майже на 30%, пропонований раніше чисельний склад місцевих рад. На мою думку, ця норма є сумнівною, оскільки депутат

Cherchez la femme, або новий «Закон про місцеві вибори».

14 липня 2015 року Верховна Рада прийняла в цілому «Закон про місцеві вибори» №2831-3 від 28.05.2015.   До другого читання було внесено цілий ряд поправок, які дещо покращили прийнятий за основу проект.   Спробую коротко описати важливі, на мою думку, норми нового закону.   Найперше, слід зазначити, що місцеві ради обиратимуться на 2 роки, що передбачено проектом змін до конституції, які ймовірно будуть прийняті. Вибори старост, сільських, селищних та міських голів, депутатів сільських та селищних рад будуть відбуватися за мажоритарною системою. Вибори депутатів міських, районних та обласних рад за мажоритарною системою з преференціями і закритою частиною виборчого списку. Перший номер партійного списку проходить до ради поза "конкурсом&

Місцеві вибори 2015 – вибори з елементами лотереї.

Верховна Рада прийняла за основу «Проект Закону про місцеві вибори  №2831-3 від 28.05.2015.».   Проектом передбачено:   1. Одномандатні мажоритарні вибори до сільських, селищних рад, на посади сільських, селищних, міських голів та старост. 2. Вибори за пропорційною виборчою системою з преференціями(багатомандатні з елементами мажоритарних) до міських, районних та обласних рад. 3. Вибори мерів міст до 90 тис. виборців в один тур. 4. Вибори мерів міст від 90 тис. виборців в два тури. 5. Скорочення кількості депутатів місцевих рад. 6. Виборча компанія 50 днів. 7. Бар’єр для партій 5% для блоків 7%. 8. Самовисування тільки в одномандатних округах(сільські, селищні ради, сільські, селищні, міські) 9. Вибори мають бути призначені до 17 липня 2015.

Раша гудбай

Порошенко підписав УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 40/2015 Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році.  В тексті указу зазначено наступне:  «За результатами робочої зустрічі Президента України з членами Кабінету Міністрів України, головами обласних, Київської міської державних адміністрацій, яка відбулася 14 січня 2015 року, постановляю: 1. Кабінету Міністрів України невідкладно: ... 2) опрацювати питання щодо законодавчого врегулювання порядку виїзду за кордон громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та за результатами внести в установленому порядку відповідні пропозиції;»   Які наслідки може мати такий указ: 1. Ще масовіший виїзд чоловіків з України у

Президент по акції

Президент по акції. 15 вересня мине перші 100 днів президентства Петра Порошенка, політика, який зумів об’єднати навколо себе більшість українців і впевнено перемогти у 1-му турі виборів під час війни. Обираючи Порошенка українці голосували за мир, за закінчення революції, за стабільність, суверенітет і неподільність країни. Але давайте повернемося до подій, які передували травневим виборам. Сьогодні можна з впевненістю говорити, що і Майдан без політиків, і побиття студентів, і газо-світло-шумові зіткнення на Грушевського організувала антипрезидентська частина тогочасної влади. Доказів цьому більше аніж достатньо, але тогочасна опозиція, на яку організатори покладали великі надії, з різних причин не змогла взяти під контроль події у Києві. Тому заколотники у ПР всіляко розпа

Вибори 26 жовтня

Вибори 26 жовтня. Що означають?   24 липня в Україні, де-факто, стартувала виборча кампанія. З цього дня більшість політиків України перетворилася на популістів. Причина одна – українці голосують за тих, хто більше і краще обіцяє.   В умовах війни популізм – це злочин, а відсутність сильної влади – це державна зрада. Але це не зупинило Президента у його бажанні отримати більш лояльну/підконтрольну Верховну Раду, що за чинною Конституцією означає отримання такого самого(підконтрольного) Прем’єр-міністра.(Чомусь на думку спала аналогія з Азаровим, але то таке).   Причина такого поспіху проста, у держави банально немає грошей для виконання своїх зобов’язань у листопаді та грудні, а рейтинг президента вже стрімко падає, що може призвест

Удар по Києву, або про що говорять вибори до Київради

Травневі вибори до Київради можна розглядати, як прототип майбутніх місцевих та парламентських виборів. За попередніми даними беззаперечну перемогу на цих виборах здобула партія УДАР – отримавши 78 з 120 мандатів.     7 мандатів здобула «Радикальна партія Олега Ляшка», 6 - ВО «Свобода»,  5 – «Самопоміч», по 3 - ВО «Батьківщина», «Громадянська Позиція» та партія «Нове життя», 2 – «Єдність» та «Демократичний Альянс». Крім того, до Київради увійшло 9 самовисуванців та 2 представники «Демократичної партії  України».   Ймовірно, успіх УДАРу - це наслідок того, що більшість киян вирішили «скласти всі яйця в один кошик» і віддали