Назад у майбутнє! Присвячується Фізико-Технічному ліцею

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Цьогоріч проходив навчальну практику, і вдруге вернувся у стіни навчального закладу №1 на сьогоднішній день – Фізико-Технічний ліцей. А вернувся, щоб не вчитися, а вже навчати математики своїх братів молодших, бо ліцей – єдина дружня родина.

    Прийшовши в рідний заклад, спочатку побоювався: хотілося й резюме підтвердити серед вчителів та й зародити у дітей, хоча з дітьми я трішки поспішив … радше з друзями , а може навіть й колегами. У двох групах, де викладав, було по одному призеру обласної олімпіади з математики, меланхолічно згадав себе років 7 назад.

    Говорити, чи писати про поведінку ліцеїстів зайве: завжди чорно-бурдова форма, тишина й піднята рука. А ще пару місяців тому, як в неформальній обстановці розказували підопічні, всі сиділи тишком й очікували чогось над страшного, що сьогодні переросло в їх вміння активно проявляти свій інтелект й навички.

    Тому зразу перейду до найголовнішого, за чим зіскучив в університеті, й тепер знову доведеться поглядати у фотоальбом. Традиційним для ФТЛ-у є проведення козацьких забав. Принагідно зауважу, що цей захід у ліцеїстів важливіше будь-яких пар, контрольних і всього-всього…до 19-20:00 можна було застати дівчат, котрі в 200\300-ий раз репетирують танець та відточують марширування. Бойовий, патріотичний дух гартується у прямому змісті, достатньо раз поглянути як вболівають за своїх, як підбадьорюють … словом класичний: один за всіх і всі за одного. Будучи людиною заангажованою, вболівав за дві групи: Л-11 та Л-12. Вони перший раз беруть участь, але конкуренцію склали майже у всіх конкурсах. Зокрема, 11-група мала 2 місце з бігу…а 12 –а ,на мій непрофесійний погляд, мала найоригінальніший танець.


     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    Отож уявіть собі місце, де можна побачити близько 400 вишиванок, різних вишиванок, парад із музичним супроводом, спортивні танці, армреслінг, естафету та перетягування канату. А ще маса емоцій, щирих і таких непідкупних. Здається, не перемога, не приз , а саме енергетичний обмін, підбадьорювання є ключовим фактором у таких змаганнях. Тому про переможців не згадаю, а тільки подякую всім, хто був присутнім 22 лютого у спорткомплексі університету нафти й газу.

    А будні дні у ФТЛ перетворювали у святкові пари з математики. Скільки нового мене навчили ліцеїсти (ну й дарма, що воно з точки зору загальноприйнятої математики неправильно) !!! Найгірша ситуація була з групою Л-12, вони знали – якщо на пари приходжу я- це або самостійна або контрольна… для мене це тільки відпочинок, а от їм мордуйся, чесно вже якось було й незручно так приходити. Ну я їх дістав тим, каюся, прошу вибачення, і обіцяю: якщо коли-небудь працюватиму в управлінні освіти, скасую ті самостійні!

    В Л-11 ми на парі з точного предмету заходили в глибини людської філософії, особливо це стосувалося дослідження людської ліні та здібностей писати гарно контрольні роботи, знов ж таки лінуючись працювати на парі. А також не можу оминути двох надзвичайних ситуацій: в нас падав вазонок, а через тиждень і зовсім відпала дошка. При цьому жодна людина\викладач\ ліцеїст не постраждав. Навіть більш того, просили падіння дошки повторити на біс 🙂

    А потім ми провели невеличкий експеримент. У ФТЛ вперше було проведено пробний чемпіонат для 1 курсу з спортивного «Що? Де? Коли?». Вражень багато, призи вже з’їли і тепер справа за малим, створення й діяльність внутрішнього ліцейного клубу та ігри «на виїзді». За цим стежити вже доведеться у новинах.

    Закінчилася ж практика напередодні 8 березня. Ну що ж вітаю ще й з сторінку блогу всіх дівчат з Л-11 і Л-12. Дякую за співпрацю й пам’ятайте не злим тихим словом!
     

    (Visited 108 times, 1 visits today)
  • 180x150