Автор: Олег Дзем'юк

Партійні раби

Рабів до Раю не пускають, Рабів ніколи не прощають! (Тарас Шевченко) Тут ви не побачите і не прочитаєте нічого нового, проте знайдете добре забуте старе. Сучасне рабство це зовсім ненасильницьке підпорядкування людини чи групи людей. У сучасному світі рабство можна віднайти у всьому і всюди. Зараз наскільки творчо і вишукано маніпулюють суспільством, що й не помічаємо, як стаємо рабами. Будь-яка залежність – це також своєрідна форма рабства. Власне всі ці технології взяли собі на озброєння політичні вожді різної масті та віросповідання. Над заарканенням соціуму працюють цілі інституту, тисячі найнятих політтехнологів та копірайтерів. І це дає свої плоди. Незрячий прозріває, а невіруючий починає вірити у «світлі» партійні ідеї та обіцянки. Партійні чиновники пр

У боротьбі за культуру!

Нещодавно на Прикарпатті одного із кандидатів у сільські голови звинуватили у невихованості. Деякі селяни звернули увагу, що претендент не привітався із односельчанами. Посипалися балачки на кшталт, а це він ще не став головою, а вже не здоровкається з земляками. В ряд із цим трафунком згадався один із Президентів України, який проявляв надзвичайну терпимість та вихованість до всього, з чим б не стикнувся. Він не тільки здоровався із всіма, а навіть обіймався і виціловувався з старшими жіночками… Говорив мудрі та влучні речі, багато обіцяв, але так нічого й не виконав. За іронією долі згодом ці ж жіночки навіть ім’я його згадувати не хотіли, обзиваючи колишнього гаранта на чому світ стоїть і звинувачуючи його у всіх свої бідах. Культурну любов поглинула «культурна&

Спільний недруг породжує любов

Спорт і політика – нероздільні! Хто переконує у зворотному, той нічого не тямить ні в спорті, ні в політиці. Особливо заполітизованим є футбол. І тут нічого дивного немає, адже найпопулярніша гра у світі – це великі гроші та влада. Гравці на полі змагаються не лише за честь футбольного клубу, міста, краю, а й усієї країни. З розвалом СРСР матчі між українськими та російськими клубами, а особливо національними збірними, мають характер протистояння двох націй. У контексті теперішньої війни між нашими країнами, УЄФА та ФІФА взялися «розводити» "братні" народи під час жеребкувань міжнародних змагань, щоб не зробити із футбольних матчів політичні розбірки… Усе склалося інакше під час відбіркової гри Євро-2016 між збірними України та Білорусі. Мат

«Крым наш» Або зелене світло для Карпат

Турист не любить сентиментів. Він віддає перевагу прагматизму, перевіреному фактажу і довіряє тільки власному гаманцю. Відпочивальників не візьмеш гаслами, балачками, обіцянками і віртуальними картинками… В Росії вирішили трішки по-іншому, розпочинаючи, надіємося ще незвершений спектакль, під пафосною назвою «Крым наш». Помпезні презентації та прелюдії так і не зробили із відверто слабенького сюжету величного мистецького творіння. Глядач не повірив! Не повірив і відповідно не приїхав до Криму. Спорожніли ялтинська набережна, симферопольський вокзал, севастопольська бухта, численні пляжі південного берегу... Російська пропаганда навіть не переконала своїх земляків, не кажучи вже про українців, які масово взялися ігнорувати півострів «руського мира». З