• USD = 26.82  / 27.16 
  • EUR = 28.70  / 29.42 
  • RUB = 0.45  / 0.48 
 +8°
Інформаційний портал "Стик"
 
 

ВЕРБАЛЬНИЙ ОРГАЗМ ТА НЕВЕРБАЛЬНІ МРІЇ

Опубліковано: 08/06/2015 - 12:55

Іноді так якось видається, що ми живемо у світі написаних слів та картинок. А робота, обов’язки, стосунки – то тільки для того, аби перебути час відсутності написаних слів. То я про наш соцмережевий простір – чи не єдиний такий, що хоч якось підпорядкований нам. Ми виставляємо наші найкращі фото, пишемо статуси, що створюють потрібний нам образ. Ми жонглюємо словами, картинками та усміхайликами. Може, тому ми перестали сприймати слова серйозно?

Ми обіцяємо та забуваємо. Пишемо і не переймаємося тим, до яких наслідків можуть призвести наші слова.

Усе просто – це ж тільки слова, за них нічого нікому не буває.

Облити когось брудом, послати подалі, відмахнутися. А що? Це ж лише слова.

Нікого не притягнуть до кримінальної відповідальності за невиконану обіцянку. Ніхто не різатиме собі вени через необережно вимовлені слова, що подарували комусь марну надію.
Вербальний рівень тим і гарний, що нічого не коштує. Жодних обов’язків, жодних відповідальностей. Можна просто гратися в слова.

Час від часу мені на пошту надходять пропозиції, як би то толерантніше висловитися, щоб нікого не образити, вербального еротичного флірту. Моїм знайомим також. Як сказала одна із них, у таких пропозиціях далі еро-чату чоловік йти навіть і не збирається. А нащо? Так дешевше і порядніше. Начебто спав із жінкою і не спав. Ніяких небажаних наслідків, типу, жіночих істерик. А яка економія на квітах та кав’ярнях! І написати ж легше, аніж щось реально зробити. Але ж то так не по-чоловічому. Може, я старомодна, але я за справжні вчинки, справжню турботу, справжню відповідальність.

Умовний спосіб… Правда ж? Ну, от що у тому листуванні, як правило? Я би… а далі стос еротичних фантазій. Але ж ключове там не зміст отого усього, а умовний спосіб, а умовний спосіб – це ж не дійсний…

А й справді… Умовне залицяння, умовний флірт, умовний секс, умовний оргазм…
Найчастіше ініціюють такі стосунки чоловіки. Часто одружені. Часто від… Нудьги? Чи ще чогось?

Це ж не зрада, - заспокоюють вони себе. Це ж просто слова. Але давайте будемо чесні із собою: от якби ми вели таке листування, чи могли би ми показати його своїм половинкам? Не думаю… Ой. Навряд чи. А якби половинка прочитала, то чи змогла би це сприйняти адекватно? То може, не все так просто із цим?

І зрештою, якщо це просто слова, то чому ми так ретельно ховаємо їх за численними кодами та паролями?

Слова, слова, слова… Які нічого не коштують і нічого не важать.

Просто вербальний секс, який ні до чого не зобов’язує. Після якого можна із чистою совістю лягти біля своєї половинки. Зради ж не було? Просто додаткова родзинка чи стимуляція. Але ж мрії-то реальні?

У чому проблема? – спитаєте. Та зрештою, ні в чому. Хочеш – підтримуєш гру, хочеш -посилаєш подалі.

Лякає інше: слова нічого не важать. Дійсність окремо, слова – окремо. Начебто простіше. Але чи краще? Сьогодні нічого не важать слова, завтра нічого не важитимуть вчинки. Післязавтра ми спокійно дивитимемося, як валиться світ.

Можливо, я перебільшую.

Але я переконана, що з нехтування дрібницями починається нехтування чимось серйознішим та важливішим. От, наприклад, у нас у місті на стометрівці є дитячий розвиваючий центр. Називається «Маленький Енштейн». Ні-ні, я знаю, як пишеться прізвище видатного ученого. Але схоже, що керівництво чи оформлювачі вивісок не знали, що правильно Ейнштейн. Звісно, дурниця, але ж це не секондхендівська крамниця.

Або іще один випадок: прошу дівчат-офіціанток у кав’ярні, щоб замалювали у «будь-ласка» дефіс. Вони мені у відповідь: ми знаємо-знаємо, але ж це така дрібничка.

Так, це все дрібниці, від виправлення яких не зміниться валютний курс, не прийде мир в Україну.

Але…

А що, якщо раптом слова «дякую», «пробач», «одужуй», «я тебе люблю» стануть лише словами, без підтвердження ними реальності? Бо що ж вартує їх написати в еро-чаті, а потім легко відмовитися? Нічого. Мені б не хотілося, щоб слова «любов», «милосердя», «радість», «сум» перетворилися колись лише на сукупність голосних та приголосних та стимулятор чиїхось віртуальних задоволень.

І хотілося би нагадати тим чоловікам, що пишуть про вербальні оргазми: не забувайте, що те, що пишете ви якійсь соцмережевій незнайомці, може писати хтось інший вашій дружині або дівчині. То як? Нічого страшного, правда ж? Це ж тільки слова, чи не так?

 

Матч-реванш? Кілька слів про вибори в ОВО№85.

17 липня 2016 року в семи виборчих округах відбудуться проміжні вибори народних депутатів України. Серед цих округів і виборчий округ №85 з центром у місті Калуші. До складу округу входять місто...

Українській помісній церкві бути? Або чого добився Кирило?

Після зустрічі Папи Франциска та Московського Патріарха Кирила(Гундяєва) в українських греко-католиків виникло чимало запитань. Майже миттєво свою реакцію стосовно «Спільної декларації...

Заступник мера – депутат?

Як кажуть юристи: «Рішення суду не коментують, а виконують, або принаймні оскаржують.» Я не юрист, тому висловлю кілька думок стосовно того, чи може бути заступник міського голови(член...

БОЛЬОВІ ТОЧКИ

Одна моя знайома запропонувала дещо збочену розвагу. Сідаєте в таксі і під час якої-небудь дурної російськомовної пісеньки, що лунає з програвача, кажете: «Який жах». У більшості...

Знищення місцевого самоврядування триває

Верховна Рада прийняла черговий «геніально-популістський» Закон про внесення змін до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо поіменних голосувань...

Буває і таке…

Ольга Нижник. Цього не може бути!.. – Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2015. – 196 с.