Категорія: Персона

А Тризубому було б 63…

А Тризубому було б 63…

Минає 63- день народження справжнього за духом українця Тризубого Стаса. Людини, що зробила не мало для Івано-Франківська та  України загалом. І втрата цієї великою людини чотири роки тому лишила наше місто якогось життєнеобхідного елемента. Власне дуже шкода, що місцева влада забула про цю дату, яку в перші роки ще святкувала... Біографічні дані Станіслав Щербатих (сценічний псевдонім "Тризубий Стас") Народився 24 лютого 1948 року в Алтаї. Після смерті батька, зовсім маленьким з родиною переїхав в Україну до тітки у Івано-Франківськ. Дядько Станіслава був вояком УПА, за що відбув 10 років у сталінських концтаборах. Син - Володимир. Музичну освіту отримав приватно. Спочатку працював музикантом у ресторані. Після одруження, як справжній романтик, разом з дружиною, з ме

Кирило Дмитрієв: На жодному іспиті не хвилювався так, як на іспиті з української

Кирило Дмитрієв став директором Західного територіального управління «МТС Україна» в березні 2009 року. Місцевих працівників компанії він вразив передусім своєю мовою. Корінний петербуржець з самого початку у діловому спілкуванні, нарадах, виступах використовував тільки українську мову. Це при тому, що в Україні пан Дмитрієв працював всього три роки, до того ж у Києві, де, відверто кажучи, українська мова серед бізнесу не надто популярна. Що змусило молодого топ-менеджера зробити те, на що ніяк не спроможеться значна частина українців? -Пане Дмитрієв, чому Ви взялися за вивчення української мови, адже Ви приїхали у Київ, який здебільшого російськомовний? Мені цікаво вчити мови. Зараз, наприклад, вивчаю польську. До того ж, я переконаний, що перебуваючи в Україні, принаймні тр
Сашко Положинський: «Чим менше на телебаченні всього українського, тим менше там і нас…»

Сашко Положинський: «Чим менше на телебаченні всього українського, тим менше там і нас…»

Як ми вже повідомляли, 14 лютого відомий український гурт “Тартак” відвідав Івано-Франківськ. І ось курсуючи з радіо до тимчасового місця проживання Сашка Положинського, у нас відбулася невеличка розмова: - Сашко, відомо, що Ви часто бували у Івано-Франківську. Можете пригадати, скільки разів? І чи є тут у Вас якісь улюблені місця? Я вже стільки разів був у Івано-Франківську, у тому числі й проїздом, коли їздив відпочивати у Карпати, що навіть не можу це порахувати. Ну якихось місць улюблених немає, бо насправді Франківськ от він залишається для мене загадковим  . Я ніби і орієнтуюся тут, але це в мене якось завжди виходить у мене на підсвідомому рівні, а не свідомому. Свідомої такої схеми міста немає ще не має. Я точно знаю ті місця, де доводиться мені бувати в силу об
Теореми буття: Зболеними ногами отця Івана

Теореми буття: Зболеними ногами отця Івана

Хто не знає близько отця Івана Теремка (на знімках),який служить у церкві села Глушкова Городенківського району, нізащо би не подумав. що молодий священик має якісь проблеми зі здоров'ям. Біля його будинку на околиці є присадибна ділянка, і в полі десять соток. Для сусідів не дивина, що сам ось підправляє загати біля дерев: восени пообмотував стовбури від морозів та зайців (сад ще молодий, а з поля таки забігають вухасті). Має і яблуні, і груші, і сливи та абрикоси, а щоб родило щедро, треба й узимку доглядати. Ходить священик «своїми двома», весь день, як мовиться, на ногах — то в богослужебних чи громадських справах, то в сімейних, за потреби — й до Одеси самотужки. Та ось річ у тому, що таки не на своїх ногах, а на протезах. І хто би сторонній міг уявити, що

Ігор Насалик: модний мер модного міста (фото годинника)

Ігор Насалик, мер Калуша, за попередні роки свого керування зробив місто модним, що було доведено на виборах при 90% підтримці... І щоб не відставати за містом пан Ігор теж став європейським мером. Журналістам "Стику " вдалося сфотографувати годинник мера Калуша: Цей годинник дуже нагадує модель Audemars Piguet Royal Oak Offshore 25940OK.OO.D002CA.01 , вартість якого в інтернет-магазинах коливається від 30 000$ - 43 000$.  Жителі інших міст тихенько заздрять Калушу, де мер має не тільки гарний годинник, а й працює...

63 день народження Богдана Остафійчука

Сьогодні ректор Прикарпатського національного університету імені Стефаника відсвяткував свій 63 день народження. Богдана Костянтиновича привітали перші особи області та міста,і  що цікаво його кабінет у прямому значенні слова завалили квітами. Редакція інформаційного порталу "Стик" теж приєднується до найкращих побажань пану Богдану Остафійчуку! Довідково:  Народився 8 лютого 1948 року в с. Хімчин Косівського району, Івано-Франківської області. У 1970 р. закінчив фізико-математичний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту. Протягом 1972—1975 рр. він навчався в аспірантурі Інституту металофізики АН УРСР під керівництвом знаного українського вченого академіка В. В. Немошкаленка. У 1975 р. Богдан Костянтинович захистив кандидатську
Есклюзив:              Виступ Л.Лук′яненка в столиці України на Софіївській площі у день відзначення свята Соборності  22 січня 2011 року.

Есклюзив: Виступ Л.Лук′яненка в столиці України на Софіївській площі у день відзначення свята Соборності 22 січня 2011 року.

Шановні громадяни України!         Вітаю Вас із святом Соборності! Я належу до покоління тих синів української нації, які боролися проти російської комуністичної імперії за українську національну свободу. Ми не шкодували ні своєї свободи ні власного життя, бо Україну любили всією  душею і підпорядковували себе ідеї боротьби. Ми вивели Україну з-під влади Москви і переможно завершили кількасотрічну боротьбу наших героїчних попередників. Проголошенням незалежности наше покоління виконало свою історичну місію. Далі завдання ваше – молодшого покоління - наводити лад в українському національному домі. І ви, як не прикро це говорити, не справляєтеся з цим завданням. З одного боку ви розумні і активні політики і нібито любите Україну, а з другого -

ОЛЕКСАНДР СИЧ ЗА КОНСТРУКТИВНУ ДИСКУСІЮ ТА ПРОДУКТИВНУ РОБОТУ

ОЛЕКСАНДР СИЧ ЗА КОНСТРУКТИВНУ ДИСКУСІЮ ТА ПРОДУКТИВНУ РОБОТУ Оксана ОСТРОВСЬКА, Коломийські ВІСТИ Олександр Сич пройшов чималий шлях до крісла очільника облради. За плечима має добрих два десятки літ активного політичного життя та неодноразово обіймав високі посади: пройшов шлях від вчителя школи до заступника начальника обласного управління освіти, викладав філософію, соціологію і політологію в університеті, має науковий ступінь кандидата наук і вчене звання доцента, працював заступником міського голови міста Івано-Франківська, двічі обраний депутатом обласної ради. Головне, що завжди виділяло О. Сича у політичному світлі – це впевненість у переконаннях, незламність духу та невіддільність від націоналістичного руху. Про підсумки 2010 року, плани на майбутнє та принципи роботи на
ДМИТРО ДОБРОДОМОВ: «МИ БІЛЬШЕ ЗНАЄМО ПРО СОМАЛІЙСЬКИХ ПІРАТІВ І ПІНГВІНІВ, НІЖ ПРО ТЕ, ЩО РОБИТЬСЯ НА СУСІДНЬОМУ ПОДВІР’Ї»

ДМИТРО ДОБРОДОМОВ: «МИ БІЛЬШЕ ЗНАЄМО ПРО СОМАЛІЙСЬКИХ ПІРАТІВ І ПІНГВІНІВ, НІЖ ПРО ТЕ, ЩО РОБИТЬСЯ НА СУСІДНЬОМУ ПОДВІР’Ї»

  Дмитро Добродомов – відомий журналіст-розслідувач, ге­неральний продюсер львівського телеканалу ZIK. Журналістськими розслідуваннями він займається уже 14 років. Точкою відліку стала газета «Експрес», однак три роки тому Дмитро Добродомов став співзасновником львівської Аген­ції журналістських розслідувань і тижневика «Інформатор», який за два роки існування став одним з кращих видань України. «Інфор­матор» отримав безліч нагород, обійшовши центральні телекана­ли та газети. Зокрема, його відзна­чили у трьох номінаціях конкурсу «Честь професії». Нещодавно Дмитро Добродомов вирішив за­пустити відеоверсію газети «Ін­форматор». Так з’явився теле­канал ZIK (колишній УТ-Захід), який св

Надія СТЕФАНІВ: Професія судді означає справедливість

Слово “перший», точніше, «перша» немов червоною ниткою проходить скрізь життя моєї співрозмовниці. Судіть самі – це перша на Прикарпатті жінка, яка очолила обласний, нині правильно казати Апеляційний суд. Представлення Надії Стефанів на цю посаду відбулося наприкінці минулого року. Якщо згадати своєрідний табель про ранги, котрий діяв ще донедавна, то кваліфікаційний клас Надії Степанівни прирівнювався до генеральського. Отож, по суті, маємо в області першу жінку-генерала. І оце слово «вперше» ще не раз буде звучати у нашій розмові, яку почали з традиційного запитання, що спонукало цю симпатичну жінку свого часу пов’язати свою долю з відповідальною і далеко не завжди вдячною професією судді? – Думаю, це пов’язано з тим, що ще під