Категорія: Персона

Помер Богдан Ступка

Помер Богдан Ступка

Сьогодні в столичній лікарні «Феофанія», в 7,45, на 71-році життя, після тривалої хвороби, пішов з життя актор, лауреат Шевченківської премії, герой України, директор Національного академічного театру ім. Івана Франка Богдан Сільвестрович Ступка. Президент Віктор Янукович дав доручення прем'єр-міністру Миколі Азарову створити комітет для організації похорону Ступки. Як розповів друг Ступки, режисер Сергій Проскурня, останнім часом актор тяжко хворів. Півтора роки тому у Німеччині йому зробили операцію на серці. Прощання з актором відбуватиметься у вівторок на сцені театру імені Івана Франка. 
Народний артист України Богдан Бенюк: «Всі речі, які я маю, це є здобуток переживань родини моєї, яка страждала»

Народний артист України Богдан Бенюк: «Всі речі, які я маю, це є здобуток переживань родини моєї, яка страждала»

Народний артист України, видатний комік, найкращий вітчизняний Швейк, телеведучий, патріот, благодійник — це все БОГДАН БЕНЮК. Акторську кар’єру розпочав у кінострічці Леоніда Бикова «Ати-бати, йшли солдати» (1975 рік). Загалом знявся у більш ніж 50 фільмах. У 1977 році отримав першу театральну роль. Працював у Театрі юного глядача. З 1980 року — актор Київського академічного драматичного театру ім. І. Франка. У 1989-1994 рр. працював старшим викладачем у столичному інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. У творчому доробку — сотні спектаклів з виконанням головних ролей. У різні часи був телеведучим програм: «Шоу самотнього холостяка» на Першому національному, «Біла ворона» на 1+1, «Еники-беники» на С
Вірастюк: В Україні проблеми не з російською, а з державною мовою

Вірастюк: В Україні проблеми не з російською, а з державною мовою

Василь Вірастюк переконаний, що в Україні немає проблем з російською, натомість є проблеми з використанням державної мови. Про це він заявив кореспондентові УКРІНФОРМу. «Я вважаю, що в Україні немає проблеми з російською мовою, її розкручують політичні сили з обох сторін, оскільки це вигідний коник, щоб в’їхати у парламент. Проблема є з українською», - відзначив Вірастюк. За словами найсильнішої людини світу, їм з дружиною довелося перевести молодшого сина з «україномовного» садочка в Києві, оскільки вихователі заявили, що «не працюватимуть на одну дитину», бо решта розмовляють російською. Вірастюк додав, що у столиці останнім часом українська мова стає модною серед політиків і бізнесменів. Однак, зауважив він, вони спілкуються державною лише н
Ярема Гоян: «Українська книга має бути в кожній хаті!»

Ярема Гоян: «Українська книга має бути в кожній хаті!»

Літературно-мистецька академія присвячена творчості і життєвому шляху лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Яреми Гояна відбулася днями в Коломиї, столиці малої батьківщини поета і прозаіка. Такий творчий вечір цьогоріч відбувся вперше і розпочинає цикл зустрічей в Коломиї з творчими діячами культури та літератури вихідцями з Прикарпаття. Ярема Гоян знаний в Україні і в світі видавець, 25 років був директором видавництва «Веселка», письменник і публіцист родом з села Долішнє Залуччя (або, як його ще здавна називають Залуччя над Черемошем), що біля стародавнього Снятина. Він лауреат 4-ьох літературних премій, Заслужений діяч мистецтв України, перший почесний доктор Академії друкарства, член Ради Національної Спілки пистменників України, нагородженний числ
Георгій Жужунадзе: Регіональній журналістиці інколи бракує принциповості

Георгій Жужунадзе: Регіональній журналістиці інколи бракує принциповості

13 червня Апеляційний суд Івано-Франківської області своїм рішенням повернув Георгію ЖУЖУНАДЗЕ посаду журналіста в ТРК «Вежа», яку той втратив понад два роки тому через конфлікт з керівництвом телерадіокомпанії. Суд зобов’язав відповідача — ТРК «Вежа» не лише поновити журналіста на робочому місці, а й сплатити йому компенсацію за вимушений прогул та моральну шкоду в розмірі 40 тисяч гривень. Перемога в понад дворічній судовій тяганині звільненого журналіста з керівництвом муніципального телеканала важлива не лише як приватний випадок, а як свідчення того, що навіть у віддалених регіонах країни медійники мають шанс протистояти системі. — Наша профспілка два роки тому вголос говорила про утиски прав журналістів, зокрема вказівки, про кого і що писат
Сьогодні Прикарпатський університет прощається з Богданом Василишиним

Сьогодні Прикарпатський університет прощається з Богданом Василишиним

Про сумну звістку, смерть відомого науковця повідомив проректор з наукової роботи Павло Федорук. За його словами, ще вчора Богдан Васильович Василишин зранку йшов на робочу нараду, в коридорі університету пожартував з працівниками, а за декілька хвилин йому стало погано... Так не стало людини, яка близько 28 років була проректором Прикарпатського університету з навчальної роботи. Людини через наукову школу якої пройшли з десяток поколінь студентів. Сьогодні з Богданом Василишиним попрощався рідний університет. На похороні свої співчуття висловив і ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда. Довідково: Василишин Богдан Васильович народився 2 лютого 1941 року в с. Опришівці Станіславської (нині Івано-Франківської) області. Випускник фізико-математичного факультету Івано-Франківськ
Юрій Андрухович: Після опозиції прийдуть за письменниками

Юрій Андрухович: Після опозиції прийдуть за письменниками

Письменник Юрій Андрухович про мову, про владу та літературу - в інтерв'ю ЛІГАБізнесІнформ - На Вашу думку, якщо мовний законопроект Ківалова-Колесніченка стане законом, які це матиме наслідки?  - В майбутньому цей сепаратистський проект може спричинити територіальний поділ України. У країні дійсно є розкол за мовно-культурною, ідеологічною ознакою. Цей законопроект наповнює його географічно-територіальним змістом. Досі велися розмови: "Добре, будемо колись країну ділити. Де проводити кордон?". Цей проект і показує, де саме його проводити, називає конкретні адміністративні одиниці, де точно буде російська одномовність. Виникне країна, частина якої буде одномовна, а частина - двомовна з переважанням української мови. Є ще мій особистий вимір цієї проблеми, як письменника.
Володимир Чорноус: «Я ніколи не боявся виглядати смішним!»

Володимир Чорноус: «Я ніколи не боявся виглядати смішним!»

Нині, на жаль, є мало політиків, громадських діячів, публічних персон, у яких слова не розходяться з ділом. Тих, хто прямо дивиться у вічі, не ховаючись за спини колег та політичних брендів, хто говорить, критикує, не боячись виглядати банально і смішно... Насправді таких людей в Україні можна на пальцях перерахувати, ну а в провінції і поготів. Звісно, це не означає, що їх взагалі немає. Ще не всіх з'їла бюрократична машина, не всі захворіли на знайому нам “кумівську” хворобу. Не всі загрузли в пожадливості і брехні... Одним з тих, хто підпадає під категорію «людина з народу - людина для народу» - відомий на Прикарпатті політик, юрист, викладач, спортсмен Володимир Чорноус.    Володимире Ярославовичу, Ви не боїтеся виглядати смішно? Я деталізую…
З Америки в сільраду: 72-річний Василь Задорецький не лише найстаріший війт в Україні

З Америки в сільраду: 72-річний Василь Задорецький не лише найстаріший війт в Україні

Останніх 20 років пан Василь жив і працював у Сполучених Штатах. Там залишив родину, будинок з виноградником та господарством. І спокійну старість проміняв на життя в Україні. Хоче в прикарпатському селі Черче зробити маленьку Америку і навчити земляків жити без хабарів та злодійства. «Чиновник повинен дорожити своєю роботою. Спробуйте американському поліцейському дати $ 1000. Ти будеш сидіти в тюрмі. Ти будеш сидіти в тюрмі! Він одразу не візьме, і одразу тебе арештують», - розповідає сільський голова села Черче Василь Задорецький. Життям рідного села чоловік переймався і за океаном. Передавав гроші на будівництво клубу та фельдшерсько-акушерського пункту. Приїхавши, на виборах у Черчому переміг з великим відривом. Нині всю зарплату віддає на ремонт і будівництво доріг, звед
Олександр Сич: «Введення російської мови – це консервування розколу України»

Олександр Сич: «Введення російської мови – це консервування розколу України»

«Законопроект «Про засади державної мовної політики» № 9073 є безсоромною маніпуляцією європейським законодавством про захист мов, що зникають. На цю спекуляцію вказала в тому числі і Венеціанська комісія», – відзначив голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич у Києві 5 червня 2012 року. Як зауважив Олександр Сич, у Верховній Раді не говорять про захист таких мов, як, скажімо, гагаузька чи мови кримсько-татарського народу, а чи будь-якої іншої мови, яка є мовою корінного народу на українській землі. Натомість законопроект пристосовано таким чином, щоб надати можливість чи не у кожній області в Україні ввести як другу державну російську мову. На думку голови обласної ради, сьогодні не може йти мова про те, що російська мова нібито зазнає якихось у