Категорія: Персона

Сьогодні 70 років від дня народження Івана Миколайчука

Сьогодні 70 років від дня народження Івана Миколайчука

Його називають душею українського кіно, народним генієм та кінопоетом - Іванові Миколайчуку сьогодні виповнилося б 70 років. Український актор, який рано став знаменитим і рано – у 46 років пішов з життя, є уособленням феномену «українського поетичного кіно». Кінознавці люблять порівнювати його з сербським кінорежисером Еміром Кустурицею, бо він так само збагатив світове кіно тим, що виплеснув на кіноекран величезний пласт національної культури. Іван Миколайчук зіграв 34 ролі в кіно, ставши одним з найпопулярніших українських кіноакторів 1960-70-х років. Він також був режисером двох і автором сценарію дев’ятьох кінофільмів. Виконавець головних ролей у фільмах «Сон», «Тіні забутих предків», «Білий птах з чорною ознакою», «
Валентин Наливайченко: теперішня влада тимчасова

Валентин Наливайченко: теперішня влада тимчасова

Вчора під час зустрічі молодих лідерів Прикарпаття з головою політради "Нашої України"  Валентином Наливаченком відбулася розмова про можливу співпрацю молодіжних організацій з НУ. Та питання торкнулися не лише робочої частини, а й політичної. На зустрічі були представники 22 громадських організацій з 8 міст області. З них близько 5 неполітичних. Зокрема, пан Валентин пообіцяв організаціям-партнерам європейські звязки та всеможливе просування у високі партійні списки. "Саме такі кроки приведуть "Нашу Україну" до успішного розвитку",-переконаний голова політради. Із словами: "не словом, а ділом" мешканець області вручив Валентину Наливайченку запрошення на весілля дочки, згодом аналогічне запрошення отримав Віктор Ющенко. Незрозуміло, як повин
Євген БАРАН: Найважче завдання — залишатися людиною…

Євген БАРАН: Найважче завдання — залишатися людиною…

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з відомим літературним критиком, письменником, автором понад десятка книжок, лауреатом низки літературних премій, головою Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України, доцентом кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Євгеном Бараном, який днями відсвяткував своє 50-річчя. - Пане Євгене, ви виступаєте відразу у кількох іпостасях — як літературний критик, письменник, перекладач, науковець, педагог і навіть громадський діяч. Що вам найближче до душі і чи не розпорошує сили така велика активність? — Я ніколи не задумувався, що я розпорошуюся. Завжди займався одним — читанням книг та їхньою інтерпретацією. Що це важливо — зрозумів давно, але час
Максим Стріха: Якщо Україна нині втратить науку — вона втратить цивілізаційну перспективу

Максим Стріха: Якщо Україна нині втратить науку — вона втратить цивілізаційну перспективу

У понеділок в рамках ХIII Міжнародної конференції з фізики і технології плівок та наноструктур головний науковець інституту фізики напівпровідників НАН України доктор фізико-математичних наук Максим Стріха прочитав у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника лекцію «Фізика графену: стан і перспективи використання. Вклад українських науковців у проблематику». Година блискучого наукового аналізу напряму викликала щире зацікавлення як студентів, так і викладачів. і вкотре довела, що український фізик-теоретик наділений хистом непересічного популяризатора науки. Втім, Максим Стріха давно добре відомий загалу і як людина креативна й державотворча, яка завжди займає активну життєву позицію, а також ще й відіграє вагому роль в українському літературному процесі. П
КУЗЬМА (СКРЯБІН): «Я – ЛЮДИНА КАЙФУ»

КУЗЬМА (СКРЯБІН): «Я – ЛЮДИНА КАЙФУ»

«Коломия, ви кльові! Я тут лишаюся!». У звичайних джинсах та кросівках, зате з купою позитивних емоцій – саме таким побачили Андрія Кузьменка відвідувачі нічного клубу SECTOR. Лазити по сцені на колінах? Запросто! Кузьма сам підходить до пульту ді-джея, налаштовує потрібний звук, підморгує дівчатам, обнімається з охоронцями… До речі, своїх глядачів він попросив триматися на мінімальній відстані від сцени. Чим і користувалися його численні фанати, заряджаючись вибуховою енергією співака. Під приціл Скрябіна потрапила навіть і я, коли бігала з фотоапаратом на шиї біля сцени. Та найбільше був здивований самий Скрябін детальним знанням коломийців пісні «Натаха»: «Народ, хто знає слова пісні «Натаха»? Що, всі? Йо-ма-йо, ну ви даєте!»
Найголовніша правда про Стефаника

Найголовніша правда про Стефаника

 Здається, за час вшанування видатного західно-українського письменника-новеліста Василя Стефаника на його батьківщині в Русові вже не зосталося невідомих сторінок його біографії. Чимало присутніх на відзначенні його 140-річчя пам'ятають ще столітній ювілей письменника, коли до Русова на урочистості з'їхалися зі всієї України. Й тоді, й нині, Стефаникові твори вивчають у школах. Хоч, здається, не так багато він написав за своє життя, але увіковічнив у новелах тодішнє мужицьке життя. 14 травня в ювілейних заходах узяли участь голова обласної ради Олександр Сич та заступник голови облдержадміністрації Роман Іваницький, керівники Снятинщини на чолі з головами райдержадміністрації Андрієм Рябошапком та районної ради — Вололодимиром Томашем, делегації з усієї України, а зокрема з Г
Степан ПРОЦЮК: «Стефаник оплакує утрату людської богоподібності…»

Степан ПРОЦЮК: «Стефаник оплакує утрату людської богоподібності…»

Прочитала «Троянду ритуального болю» - і у переддень народження Василя Стефаника (14 травня) набрала номер телефону автора роману Степана Процюка .  - Як ви «вийшли» на тему «внутрішній світ Стефаника»? Що стало поштовхом? - Ще у шкільні роки мене цікавили твори Стефаника. Я там бачив не моторош і песимізм, а величезну енергетичну тугу за поневаженням святощів і урочистості нашого життя. Стефаник – це харизматичний романтик-екзистенціаліст. Він оплакує утрату людської богоподібності за рутиною і метушнею буднів… Я чимало писав про Стефаника ще у 90-х. Це були ювілейні есе чи есе-дослідження про тему смерті у його творчості. Його особа завжди була мені близькою, навіть рідною за духовними поривами. І коли директор київського видавниц
Бандеру назвали Почесним громадянином Моршина

Бандеру назвали Почесним громадянином Моршина

Лідеру Організації українських націоналістів Степану Бандері посмертно присвоєно звання Почесного громадянина міста Моршин на Львівщині.  Як повідомили у прес-службі Моршинської міської ради, таке рішення одностайно прийняли депутати міськради на пленарному засіданні чергової V сесії.  Почесне звання, відповідно до положення про присвоєння звання «Почесний громадянин м. Моршина», присвоюється один раз на рік.  Раніше почесним громадянином С.Бандеру визнали й інші міста на Західній Україні, зокрема, Львів, Івано-Франківськ та Тернопіль.  Як повідомляв УНІАН, 12 січня, на сайті Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА з’явилося повідомлення про набуття чинності рішення Донецького окружний адміністративного суду, який скасував указ про присвоєння С.Бандер
Зустріч з Томасом Андрюсом Венцлова

Зустріч з Томасом Андрюсом Венцлова

29-31 травня 2011 року в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника Томас Андрюс Венцлова прочитає курс лекцій з історії сучасної польської літератури у рамках року Чеслава Мілоша, присвяченого сотим роковинам з Дня народження лауреата Нобелівської премії, відомого польського поета. Томас Андріс Венцлова (1937 р.н.) професор Йельського університету, правозахисник, доктор honoris cause університетів Марії Кюрі-Складовської в Любліні (1991), Ягеллонського в Кракові, Шльонського в Катовіцах (2009), Вітовта Великого в Каунасі (2010), Гданську (2010). Живе і працює в США, викладає литовську мову і польську літературу в Йельському університеті (США), був близьким другом і перекладав поезії лауреатів Нобелівської премії Чеслава Мілоша і Йосифа Бродського. 
Зустріч з Головою представництва Єврокомісії в Україні

Зустріч з Головою представництва Єврокомісії в Україні

Вчора у рамках візиту до області в Івано-Франківську перебував Голова представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра. Довідково: Глава представництва Європейської комісії в України Місце народження та освіта Майбутній Глава представництва Європейської комісії в Україні народився 14 серпня 1952 року в Португалії. Закінчив Військово-морську академію, служив у ВМФ Португалії. Навчався в Лісабонському технічному університеті, а післядипломну освіту отримав в Норвезькому технічному університеті та Лондонській школі економічних і політичних наук.  Трудова кар'єра Після закінчення вузів Жозе Мануель Пінту Тейшейра працював керівником різних міжнародних проектів у Південній Африці та на Середньому Сході. У 1988 році він почав працювати у вищому органі виконавчої