Роман Ткач про містобудівну реформу (коментар депутата)

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Прес-служба народного депутата України Романа Ткача поширила його коментар з приводу нещадавно прийнтого Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Подаємо його без змін:

    17 лютого 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». 4 березня, закон підписаний Президентом України, вступив в силу. І хоча новому закону приписують революційне спрощення процедур, повязаних з будівництвом, необхідно врахувати, що дані спрощення відбулись за рахунок скасування деяких повноважень органів місцевого самоврядування. Натомість значно зростає роль інспекцій архітектурно-будівельного контролю та міських і районних управлінь містобудування та архітектури.

    До прикладу, знесення самовільно збудованих будівель тепер відбуватиметься не за позовом відповідної ради, на території якої знаходиться будівля, а за позовом інспекції ДАБК. Або зміни до генплану міста чи села можна буде вносити тільки, якщо така ініціатива надійде від районної чи обласної державної адміністрації. Законом також надається можливість міським чи сільським головам самостійно поновлювати договори оренди землі без рішень відповідної ради. Окрім того, законом забороняється органам місцевого самоврядування відводити  землю під будівництво, якщо відсутній план зонування або детальний план території населеного пункту. Місцеві правила забудови також мають бути відмінені.

    Новим законом також значно зменшується роль громадських слухань. Тобто встановлюється обов’язковість проведення громадських слухань при затвердженні будь-якої містобудівної документації, однак врахування їх результатів виявляється необов’язковим. При цьому до уваги братимуться тільки ті пропозиції учасників громадських слухань, які ґрунтуються на нормативно-правових актах, будівельних нормах, стандартах та правилах. Тут також незайвим буде зауважити, що вимога стосовно проведення громадських слухань в Україні існує з 2009 року однак до цього часу не розроблено навіть порядку проведення цих слухань.

    Новим законом також продовжено до 31 грудня 2012 року безкоштовне прийняття в експлуатацію житлових, садових, дачних будинків та господарських споруд, а також громадських будівель І та ІІ категорій, які збудовані без дозволу на будівництво до 31.12.2009, за умови, що у забудовника є документи, які посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою. Таким чином, узаконення самовільних забудов продовжуватиметься ще до кінця 2012 року.

    Однак з прийняттям даного закону значно полегшиться оформлення будівельної документації для індивідуальних забудовників. Законом повертається уже призабутий будівельний паспорт. Відтепер для спорудження присадибного, дачного чи садового будинку площею до 300 кв.м окремий дозвіл та проект не потрібен, достатньо отримати будівельний паспорт.

    Реальне спрощення будівельних процедур насправді лежить в площині підзаконних правових актів, адже скасування декількох ДБНів (державних будівельних норм), що регламентують власне дозвільні процедури, в декілька разів спростило б оформлення документації на будівництво. Однак можна прогнозувати, що в найближчі півроку не те, що не буде скасовано попередні ДБН, а будуть прийняті ще й нові, які «деталізують» норми закону.

    Загалом новий закон спрямований на забезпечення інтересів забудовників та архітекторів і по своїй суті на 80% складається із норм попереднього закону «Про планування і забудову територій». В новому законі ви знайдете відповідь на запитання «Як забудувати?», однак відповіді на запитання «Як розвивати? ви не знайдете.

    А відповідно до європейської практики схеми забудови територій базуються на комплексних програмах сталого розвитку територій, які являють собою цілісне стратегічне бачення розвитку регіону на десятки років. При цьому враховується розвиток, насамперед, соціальної інфраструктури, вплив на навколишнє середовище та ефективне використання економічного потенціалу території.

    Тому, на мою думку, в законі «Про регулювання містобудівної діяльності», який було гучно названо «містобудівною реформою», можна відзначити відсутність суттєвих змін та реального спрощення будівельних процедур, продовження традицій вузькобудівельного бачення майбутнього наших міст, селищ і містечок без комплексних базових програм розвитку цілих територій та звуження прав місцевого самоврядування.

    (Visited 13 times, 1 visits today)
  • 180x150