• 180x150
  • Чому ми долучаємось до коаліції за скасування мораторію на продаж землі

  • 180x150
  • Опубліковано:

    СТИК вирішив приєднатись до Меморандуму, яким Європейська правда разом з іншими 19 організаціями започаткували коаліцію за скасування мораторію на продаж землі. Головна вимога — скасувати мораторій з 1 січня 2019 року.

    Якщо ви поділяєте викладені нижче цілі – долучайтесь за ЦИМ посиланням.

    МЕМОРАНДУМ

    про створення Громадської коаліції за скасування мораторію щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення

    Ми, представники громадських організацій, фермерських господарств, сільськогосподарських компаній, банківської спільноти, політики, економісти, правозахисники та журналісти,

    беручи до уваги потребу у створенні потужних стимулів для розвитку економіки та швидкого зростання добробуту українських громадян;

    розуміючи важливість створення умов для формування потужного середнього класу в Україні, зокрема, у сільській місцевості, що стимулюватиме створення робочих місць та відродження українського села;

    виступаючи за відновлення конституційного права вільного розпорядження власною землею сільськогосподарського призначення, у тому числі для мільйонів власників земельних паїв;

    враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2018 року, яким запроваджений в Україні мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення визнано порушенням прав людини;

    спираючись на результати економічного, юридичного аналізу, а також на досвід інших країн,

    СТВЕРДЖУЄМО,

    що запроваджений у 2001 році мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення справляє значний негативний вплив на численні сфери суспільного та економічного життя України і стає на перешкоді її економічного зростання.

    Зокрема, мораторій:

    Дискримінує близько 7 мільйонів власників земель сільськогосподарського призначення.

    На відміну від власників інших видів нерухомості — квартир, земель іншого цільового призначення — власники земельних ділянок, отриманих в результаті розпаювання колективних сільськогосподарських підприємств, не можуть повноцінно розпоряджатися своєю власністю навіть у критичних життєвих ситуаціях.

    Середній вік власників паїв — понад 55 років. З них 65% або майже 4,5 млн — пенсіонери. Близько чверті власників паїв мають вік 70 і більше років.

    За даними Держгеокадастру, понад 1,4 млн власників паїв померли, так і не дочекавшись відновлення права на розпорядження своєю приватною власністю. Через неможливість оформити спадщину чи через відсутність спадкоємців понад 400 тис з них не змогли передати землю у спадщину і залишили понад 1,6 млн га сільськогосподарських земель безхазяйними.

    Позбавляє власників паїв справедливого доходу від надання паїв в оренду. Через мораторій ціна оренди паїв значно занижена; їх власники недоотримують за оренду паю 13-18 тис грн на рік.

    Обмежує конституційні права особи.

    Знижує конкурентоспроможність фермерських господарств.

    Існування мораторію стає на перешкоді залучення банківського фінансування малими фермерськими господарствами, оскільки земля у власності фермерів не є ліквідним активом.

    На відміну від них, великі і середні сільськогосподарські компанії мають доступ до банківського фінансування і можуть залучати зовнішнє фінансування, зокрема, через інструменти розміщення акцій або облігацій на міжнародних біржах.

    Відсутність права використовувати землю як заставу є значною дискримінаційною перешкодою для розвитку малих та середніх фермерських господарств.

    Гальмує вкладення інвестицій у довгострокові сільськогосподарські та інфраструктурні проекти.

    Через мораторій компанії агросектору та фермерські господарства змушені працювати на орендованих землях, залежачи від рішення власника землі щодо продовження договору. Це робить ризикованими довгоокупні інвестиції, зокрема, у зрошення, садівництво, ягідництво, тваринництво, органічне виробництво.

    Знижує прибутки фермерських господарств та аграрних компаній. Інвестуючи в однорічні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає близько 1 тис дол доходу з кожного га.

    Спрямовує розвиток аграрної галузі в сировинне русло. Мораторій стримує розвиток виробництв з вищою доданою вартістю, бо вони вимагають довгострокових інвестицій, зокрема у системи зрошення, що, своєю чергою, погіршує торговельний баланс.

    Україна експортує сировинні культури з низькою доданою вартістю, натомість імпортує сільгосппродукти з високою доданою вартістю: овочі, фрукти, сири, м’ясні продукти.

    Блокує створення робочих місць у селах та розвиток сільських територій. Переважання рослинництва з вирощуванням однорічних культур зменшує попит на робочу силу у сільській місцевості — як безпосередньо у сільському господарстві, так і в інших галузях.

    Призводить до трудової міграції та вимирання українських сіл — щороку з мапи України зникає близько 30 сільських населених пунктів.

    Створює значний простір для корупції з боку тих, хто розпоряджається землями державної та комунальної власності.

    Призводить до тіньового використання державних сільськогосподарських земель у великих масштабах.

    Відсутня офіційна інформація про використання близько 50% з 10,5 млн га державних земель, понад 1,6 млн га земель не переданої спадщини та понад 2 млн га земель колишньої колективної власності.

    Стимулює розвиток тіньового ринку сільгоспземель, де і продавець, і покупець перебувають у ризикованій “сірій” зоні, а держава не отримує жодних податків.

    Сприяє рейдерству. Наявність тіньового використання та неформальний обмін правами оренди робить кожного виробника вразливим до рейдерських атак та шантажу.

    Негативно впливає на стан ґрунтів. Орендарі не зацікавлені в збереженні та покращенні якості земель, що перебувають у їх короткостроковому користуванні або на основі тіньового обробітку.

    Натомість власники землі часто живуть в інших регіонах, містах та країнах і не можуть здійснювати належний контроль за станом ділянок. Це призводить до порушення обмежень щодо захисту ґрунтів, їх виснаження та деградації.

    За останні 20 років в середньому в Україні вміст гумусу в ґрунтах зменшився з 3,36% до 3,14%.

    ЗА ЩО ВИСТУПАЄМО

    За якнайшвидше скасування мораторію та запровадження ринку сільськогосподарських земель, який повинен ґрунтуватися на таких принципах:

    1. На першому етапі право придбання сільгоспземель повинні мати винятково українські громадяни та українські юридичні особи. Особливі умови повинні надаватися банкам для використання землі як застави.

    2. Для забезпечення рівного доступу до банківського кредитування для малих та середніх виробників відкриття ринку повинне відбуватися одночасно з наданням часткових гарантій для кредитів під придбання ними землі. Для цього потрібно створити агенцію з надання кредитних гарантій та сприятливі умови для залучення зовнішніх гарантій.

    3. Для запобігання надмірної концентрації сільгоспземель у власності окремих осіб упродовж перших років формування ринку повинні бути встановлені обмеження щодо максимальної кількості землі у власності однієї фізичної або юридичної особи з урахуванням можливих зв’язків власності та контролю.

    4. Для усунення джерел корупції у сфері розпорядження державними землями та для наповнення державного та місцевих бюджетів продаж державних та комунальних земель повинен відбуватися через прозорі конкурентні процедури, а визначення державних земель, які підлягають продажу, мусить відбуватися прозоро та публічно.

    5. Гарантування прав орендарів на збереження оренди у разі переходу земельних ділянок до нового власника. Надання переважного права купівлі землі особам, які мають зареєстровані права користування цією землею, та власникам суміжних ділянок.

    6. Забезпечення інформування та захист прав землевласників та землекористувачів.

    7. Для забезпечення розвитку інструментів фінансування ринку землі та зменшення можливого шоку під час відкриття ринку операції купівлі-продажу земель приватної власності повинні бути дозволені не раніше ніж через три-шість місяців після ухвалення закону про обіг (ринок) земель сільськогосподарського призначення, бажано — наприкінці сільськогосподарського сезону.

    8. Для запобігання зловживанням та порушенням прав власників на початковому етапі слід встановити мінімальну ціну продажу, а інформація про фактичні ціни на місцевому рівні повинна перебувати у публічному доступі.

    У рамках цього меморандуму ми зобов’язуємося діяти узгоджено та відкрито для досягнення спільної мети — скасування мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарських земель в Україні з 1 січня 2019 року — і закликаємо:

    Президента України — висловити чітку публічну позицію щодо ставлення до впливу мораторію на добробут громадян та економіку країни;

    Прем’єр-міністра України — внести на розгляд парламенту проект закону про обіг (ринок) земель сільськогосподарського призначення;

    Уповноваженого Верховної Ради із захисту прав людини та народних депутатів України — звернутися до Конституційного суду щодо визнання мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення таким, що порушує конституційні права особи;

    Голову Верховної Ради України — не виносити на розгляд парламенту закон про продовження мораторію як такий, що порушує конституційні права людини, та сприяти всебічному обговоренню законопроекту про обіг (ринок) земель сільськогосподарського призначення, який би забезпечив захист конституційних прав та сприяв поліпшенню добробуту громадян України;

    Народних депутатів України — ініціювати всебічне та фахове обговорення законопроекту про обіг (ринок) земель сільськогосподарського призначення комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин і фракціями парламенту та ухвалити закон до початку передвиборної кампанії.

    Цей меморандум відкритий для підписання іншими громадськими організаціями, асоціаціями, представниками бізнес-спільноти, народними депутатами, експертами.

    “Економічна правда”,

    Центр економічної стратегії,

    Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ),

    Асоціація “Укрсадпром”,

    Насіннєва асоціація України,

    Незалежна асоціація банків,

    Стратегічна група радників з підтримки реформ (SAGSUR),

    Українська гельсінська спілка з прав людини (асоціація 23 правозахисних організацій),

    “Нова країна”,

    “CASE Україна”,

    Dragon Capital,

    “Земельний форсайт”,

    VoxUkraine,

    Київська школа економіки (KSE),

    Easy Business,

    ГО State Watch,

    ВО “Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України”,

    Спілка українських підприємств (СУП),

    Українське товариство економічних свобод,

    Центр ефективного законодавства

    (Visited 46 times, 1 visits today)
  • 180x150