Дочасна агітація в Києві: звідки гроші на рекламу в майбутніх кандидатів?

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Офіційно виборча кампанія-2020 стартує 5 вересня. Однак потенційні кандидати почали агітувати ще навесні й уже витрачають на це сотні тисяч гривень. 

    Дочасна агітація в Києві: звідки гроші на рекламу в майбутніх кандидатів? |  Громадський рух ЧЕСНО

    Юридично вся реклама до початку кампанії не є агітацією. Відповідно до закону, кандидати можуть розпочинати агітацію лише з наступного дня після реєстрації їх Центральною виборчою комісією (ЦВК) та платити за неї зобов’язані виключно зі спеціального рахунку виборчого фонду. Уся реклама до старту кампанії є звичайною. А поняття “дочасної” агітації в законодавстві взагалі не існує, і жодні санкції за це не передбачені. Отже, дізнатися справжні витрати кандидатів, здійснені до початку кампанії, майже нереально, і політики цим зловживають.

    Згідно з результатами найсвіжішого опитування соціологічної служби Центру Разумкова, у столиці Віталій Кличко має 41% підтримки виборців, Андрій Пальчевський – 9%, Олександр Попов – 8,3%. За ними йдуть Ірина ВерещукСергій Притула та Ігор Смешко.

    Реклама на вулицях міста

    Фактично свою рекламну кампанію почали всі парламентські партії та значна частина позапарламентських політсил.

    За інформацією однієї з компаній, яка надає рекламні послуги у столиці, один білборд у Києві розміром 3 на 6 метрів коштує в середньому 20 тисяч гривень на місяць. Ціна залежить від району розташування. Розмір 2 на 3 метри в середньому обійдеться у 14 тисяч гривень.

    На вулицях Києва вже можна побачити білборди та сітілайти таких партій: “Екопартія” Борислава Берези, “Голос”, “Громадянська позиція”, “Пропозиція”, “Слуга народу”, “Батьківщина”, “Перемога Пальчевського”, “Рідна країна”, “За майбутнє” та “Демократична сокира”.

    Деякі політсили, які рекламують себе на білбордах, наразі не мають власних сайтів, а частина – навіть сторінок у Facebook. Отже, уся інформація, що відома зараз виборцям, – із зовнішньої реклами.

    Наприклад, колишній народний депутат Борислав Береза балотуватиметься на посаду міського голови Києва й очолить список своєї “Екопартії” до Київської міської ради. У політсили немає ані сторінок у соцмережах, ані сайту.

    У травні 2020 року депутати з фракції “За майбутнє” у ВРУ заявили про створення однойменної партії на чолі з “найкращим другом” олігарха Ігоря Коломойського – Ігорем Палицею, який ще донедавна був членом президії УКРОПу. У політсили є сторінки у Facebook, однак сайту немає.

    Рух ЧЕСНО поцікавилися в партії щодо того, хто фінансує таку кампанію, однак у партії повідомили, що вони не є розпорядниками публічної інформації та на запитання про агітацію не відповіли. Водночас зазначили, що офіційну агітацію оплачують з рахунку партії.

    З’явилася також реклама Ярослава Федоренка з команди ексмера Києва Олександра Омельченка.

    Омельченко – голова партії “Єдність” та однойменної фракції в Київраді. Про плани “Єдності” на місцеві вибори він нічого конкретного не каже, але твердить, що команду має. На білбордах з рекламою позиціонується “Команда Омельченка”. Про партію “Єдність” віддалено нагадує лише слоган “Єднаймося для змін”.

    У коментарі Руху ЧЕСНО Олександр Омельченко повідомив, що покровителів не має та грошей у виборців не проситиме. Натомість він має колег, які фінансово підтримують, а власні видатки зазначить у декларації.

    “Щодо реклами, то ми ще й не приступали. Я думаю, що раніше, поки не об’являть 12 вересня офіційні вибори, думаю, ми не будем цим займатися. Дійсно, одному Ярославу Федоренку ми дозволили рекламу”, – сказав Омельченко.

    Тут слід зауважити, що якщо виборці не фінансують кампанії політичних партій, а це роблять лише окремі особи, котрі жертвують значні кошти, то представники такої політсили, потрапивши до ради, можуть обстоювати там інтереси своїх донорів, а не виборців.

    Читайте також: Рейтинг сайтів партій: хто найбільш закритий для донорів

    Костянтин Яловий, якого 2015 року обрали депутатом Київради у 119-му окрузі (Шевченківський район) від партії “Єдність”, також розмістив рекламу в Києві.

    Зять екснардепа Віктора Пилипишина, за інформацією Олександра Омельченка, нині веде перемовини з партією Ігоря Смешка “Сила і честь”. Уже навіть є результати соцопитування, де Ялового розглядають як кандидата в мери від цієї політсили. Щоправда, його рейтинг менший за 1%.

    Є реклама й партій “Громадянська позиція” та “Рідна країна” Миколи Томенка, які, як і Береза з Федоренком, мають порівняно невеликі обсяги реклами.

    Окрім білбордів і сітілайтів, деякі партії почали агітацію за районами (у Томенка це роздавання газет з агітаційних наметів), організовують зустрічі з виборцями, різні заходи.

    Колишній “свободівець” Юрій Левченко, який улітку 2020 року створив власну партію “Народовладдя”, приміром, оплачує рекламу в YouTube проти “Слуги народу”.

    Уже кілька місяців у Києві можна побачити рекламу Андрія Пальчевського та його партії “Перемога Пальчевського”. Ще в листопаді 2019-го в мережі почали з’являтися публікації з результатами опитування, проведеного Центром суспільного розвитку “Інтер-Акція”. Згідно з ними, Пальчевський наближався до рейтингу Віталія Кличка. На той час у мера столиці було 35,9%, у Пальчевського – нібито 20,1% з-поміж тих, хто визначився з вибором. Згодом опитування цієї ж компанії показували різницю між цими двома кандидатами у 2%. Лише на поширення рекламних дописів з такими опитуваннями 2020 року витратили майже 18 тисяч доларів. Опитування соціологічної служби Центру Разумкова дають Пальчевському 9% підтримки виборців.

    Читайте також: Вибори мера в Києві: чому активізувалися кампанії з підозрілими соцопитуваннями

    Результати цих опитувань публікували на сайтах на кшталт znaj.ua та politeka.net (обидва інтернет-видання просувають Пальчевського щонайменше від вересня 2019 року).

    Андрій Пальчевський часто з’являється в ефірі телеканалу “Україна 24” у програмі “Час Голованова”. Також його постійно запрошують на телеканали “112 Україна”, “НАШ” і “ZIK”. На медведчуківських каналах Пальчевський має й власні акторські програми.

    Що обіцяють киянам з білбордів?

    Більшість політичних партій та окремі кандидати не мають сформованої програми й стратегії.

    Колишній очільник Київської міської державної адміністрації Олександр Попов, якого свого часу призначив Віктор Янукович і за головування якого відбувся розгін мирного Євромайдану 2014 року, обіцяє киянам нову якість життя.

    “Слуга народу” запевняє, що “Україна – це ти”, а новим мером столиці буде жінка, хоча, як стать вплине на місто, не відомо. Через зовнішню рекламу партія також шукає членів команди.

    Кандидат від “Батьківщини” Олексій Кучеренко називає свою партію “єдиною надійною командою”. Віталій Нестор, котрий був потенційним кандидатом від цієї політсили раніше, писав, що “Київ – серце Батьківщини”. Нестор також обіцяв капітальний ремонт старих будинків та нову стратегію розвитку Києва.

     

    Деяка політична реклама апелює до партії “Слуга народу”. Нардеп від ЄС Олексій Гончаренко пише, що “зеленими в Києві мають бути тільки каштани”. Київська сторінка цієї партії витрачає найбільше грошей на рекламу у Facebook. Від січня до липня за рекламу заплатили 4,9 тисячі доларів.

    А “Демократична сокира” виступає з гаслом “Зрубимо їх разом”.

    У коментарі Руху ЧЕСНО в партії повідомили, що протягом останніх двох місяців розмістили 27 рекламних площин на 250 тисяч гривень. Скільки їх буде додатково, не прогнозують. Гроші політсила отримує завдяки донорським внескам.

    “На рахунок партії кошти надходять від прихильників партії, представників малого й середнього бізнесу. Загалом за цей рік партією отримано 669262,10 грн донорських коштів. Суми пожертв надходили різні – від 600 грн до 200000 грн. Із задоволенням назвемо прізвища наших донорів, бо нам за них не соромно: Гречухін М.Є., Романченко К.А., Кара О.С., Пишняк Г.В., Швед Р.С., Ходоловський Є.К., Біденко С.М., Тачинська Т.Ю., Комаров Д.В., Тіхоміров М.В., Прохоренко С.В., Пилипенко І.О., Парновська Н.В., Позняк С.С.”, – кажуть у “Демократичній сокирі”.

    Короткі й нечіткі гасла має партія “За майбутнє”, яка на білбордах пише: “За майбутнє рідної землі”.

    Так само партія “Перемога Пальчевського” розміщує на білбордах лише заклик до об’єднання.

    Партія “Голос”, котра почала активно рекламуватись у серпні, використовує написи: “Твій голос здатен вимагати справедливості суду”, “Твій голос здатен створити робочі місця”, “Твій голос здатен встановити мир на умовах України”.

    У коментарі Руху ЧЕСНО в партії “Голос” зазначили, що рекламні білборди в Києві не є агітацією, оскільки виборчий процес ще не розпочався.

    “Пряма мета рекламних матеріалів у Києві – привернути увагу до партії, до нашої позиції із загальнодержавних суспільно-політичних, соціально-економічних та інших важливих питань, які є пріоритетними для партії. У наших повідомленнях ми не акцентуємо увагу на місцевій політиці, не закликаємо голосувати за наші територіальні організації (які зможуть стати суб’єктами виборчого процесу лише після початку цього процесу; до того ж далеко не всі осередки партії братимуть участь у виборах узагалі й висуватимуть кандидатів), натомість розкриваємо важливість голосування на виборах, цінність права голосу як такого”, – кажуть у партії.

    На сьогодні в Києві розміщено 176 рекламних носіїв “Голосу”. Скільки політсила витратила в червні-серпні на рекламу, у партії не повідомляють. Лише наголошують, що витрати здійснюють з партійного рахунку, тож їх можна буде побачити у фінансовому звіті за ІІІ квартал у листопаді.

    “Фінансування рекламних послуг здійснюється в основному за рахунок зекономлених коштів, які були відшкодовані партії ЦВК з державного бюджету як компенсація витрат на передвиборчу агітацію на позачергових парламентських виборах 2019 року”, – зазначають у “Голосі”.

    Кандидати в мери

    У Києві, зважаючи на білборди, уже чітко сформувався перелік потенційних кандидатів на посаду міського голови. Принаймні тих, у кого є гроші на зовнішню рекламу.

    Цікава ситуація склалась у “Слуги народу” та “Батьківщини”. Потенційні кандидати від цих партій завчасно почали рекламну кампанію, однак згодом політсили офіційно оголосили про висунення інших кандидатів.

    Так, Микола Тищенко розпочав масово використовувати зовнішню рекламу вже на початку червня. У відповіді на запит Руху ЧЕСНО нардеп повідомив, що витрачав на агітацію власні кошти й зазначить цю інформацію у своїй декларації. У червні він задекларував 308 тисяч гривень витрат на рекламні послуги, у липні – ще 144 тисячі, у березні – 283 тисячі. Загалом – 735 тисяч гривень. Водночас лише в червні-липні 2020-го Тищенко витратив на рекламу у Facebook 20,7 тисячі доларів (близько 560 тисяч гривень).

    Потенційним кандидатом від “Слуги народу” також був нардеп Олександр Дубінський, який витратив на рекламу сторінок у Facebook (особиста сторінка та Dubinsky.pro) 3,8 тисячі доларів. Зовнішньої реклами в нього не було.

    Згодом офіційною кандидаткою від партії на посаду мера Києва стала Ірина Верещук. У місті одразу з’явилося багато її реклами.

    Потенційний кандидат від партії ЄС Олексій Гончаренко в коментарі Руху ЧЕСНО повідомив, що наразі в Києві розміщено 120 його білбордів.

    “На жаль, конкретну вартість назвати не зможу. Оплачувала не партія, а наш прихильник. Він, до речі, надсилав благодійно кошти під час президентських і парламентських виборів. На початку літа він прийшов до партії та сказав, що в нього є можливість розмістити 120 бордів, від нас попросив лише макет. Макет ми зробили. Далі по фінансуванню, поклейці та вартості кожного борда потрібно звертатися до нього”, – сказав Гончаренко.

    Віталій Нестор, котрий був потенційним кандидатом від ВО “Батьківщина”, у червні розмістив у столиці 108 площин на 383 тисячі гривень. Таку інформацію надали в самій партії. Отже, у середньому один білборд коштував йому 3,5 тисячі гривень. Вартість не зовсім правдоподібна, оскільки, як було зазначено вище, середня ціна в Києві – від 14 тисяч гривень. У липні Нестор розмістив ще 69 площин на 151,8 тисячі, тобто один білборд обійшовся йому ще дешевше – у 2200 гривень.

    У коментарі Руху ЧЕСНО Нестор повідомив, що ці рекламні послуги оплатила юридична особа – Київська міська організація політичної партії ВО “Батьківщина”. Цю інформацію офіційно зможемо побачити у фінансовому звіті партії за ІІ квартал 2020 року.

    Нещодавно в ефірі програми “Мокрик по живому” Віталій Нестор розповів, що за зовнішню рекламу та рекламу в соцмережах частково платить він, а почасти – міський осередок партії “Батьківщина”. За його словами, витрати на рекламу в соцмережах становлять 1,5-2 тисячі доларів на місяць. Загалом же на просування Нестора в соцмережах витратили щонайменше 21 тисячу доларів, або 580 тисяч гривень.

    8 серпня “Батьківщина” заявила, що кандидатом від партії на посаду міського голови Києва стане не Віталій Нестор, а Олексій Кучеренко. Невдовзі у столиці з’явилась і зовнішня реклама із зображенням Кучеренка та зазначенням того, що він є кандидатом, хоча офіційна реєстрація кандидатів розпочнеться лише 15 вересня.

    Одним з останніх зі своєю рекламною кампанією стартував і чинний міський голова Віталій Кличко. У пресслужбі мера кажуть, що передвиборчі білборди оплачують з рахунку партії УДАР:

    “Борди з’явилися тільки 15 серпня. Набагато пізніше, ніж в інших політиків і майбутніх кандидатів. На даний момент – 300 носіїв. Оплачені з офіційного рахунку партії. Усе буде у фінзвітах”.

    Політик використовував білборди й раніше, фактично протягом усієї своєї каденції. У коментарях Руху ЧЕСНО пресслужба Кличка повідомляла, що з міського бюджету їх не оплачували.

    Віталій Кличко. Київ, грудень 2018 року. Фото: Олександр Гуменюк

    Про свої наміри балотуватися заявив і колишній голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов. В ефірі програми “Мокрик по живому” він сказав, що його зовнішню рекламу оплачує громадська організація “Кияни за Олександра Попова”.

    Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ГО створили 4 серпня 2020 року (цього самого дня Рух ЧЕСНО зафіксував першу рекламу Попова). Серед засновників цієї організації є, наприклад, Іван Іваницький, який протягом 2017-2018 років отримував зарплату як працівник політичної партії “Опозиційний блок” у її київському осередку. Також він балотувався до Верховної Ради 8-го скликання від “Опоблоку” під №111 у списку. Ще одна засновниця громадської організації Попова – Віра Паламар. 2012 року вона була секретаркою окружної виборчої комісії від партії “Руська єдність”. Ця проросійська політсила існувала від 2008 до 2014 року. Окружний адміністративний суд міста Києва заборонив її діяльність у квітні 2014-го. Головою партії був Сергій Аксьонов, самопроголошений прем’єр-міністр тимчасової російської окупаційної влади в Автономній Республіці Крим.

    Власного сайту майбутній кандидат Попов не має, а його офіційна сторінка у Facebook проігнорувала запити від Руху ЧЕСНО на одержання коментарів.

    Так само наразі не відповіли на запити Руху ЧЕСНО Андрій Пальчевський та партія “Слуга народу”.

    У чому проблема дочасної агітації?

    Крім того, що витрати на дочасну агітацію складно відстежити, постає питання щодо рівності учасників виборчого процесу. Кампанії не можуть бути рівнозначними: одні кандидати ведуть кампанію впродовж визначених законом строків (30-40 днів), тоді як інші кандидати/партії розгорнули свої кампанії на кілька місяців раніше.

    Навіть якщо політична реклама оплачується офіційно, звітуватимуть партії про обсяги витрат на неї та походження коштів аж після виборів – у листопаді, коли ця інформація втратить актуальність для виборців.

    Якщо ж це кампанії самовисуванців, то про видатки та джерела коштів на рекламу до реєстрації в ЦВК вони, згідно із законом, звітувати взагалі не повинні. При цьому дочасні кампанії часто тривають значно довше за офіційні, тож можемо припустити, що витрати на них неабияк перевищують офіційні видатки в межах виборчої кампанії. Наявність інформації про те, хто фінансував таку кампанію, є важливою з огляду на те, що обраний депутат або міський голова має стимул віддячити своєму донору/донорам і може робити це за рахунок міських ресурсів чи інших преференцій.

    Законодавці так і не затвердили лімітів на витрати під час місцевих виборів, що перетворює їх на змагання бюджетів, а не програм/команд. Дочасні кампанії масштабують цю проблему ще більше, бо вести кампанії такий тривалий час можуть лише ті партії та кандидати, за якими стоїть великий бізнес.

    Протягом перших 7 місяців 2020 року українські сторінки у Facebook витратили на рекламу, пов’язану із соціальними питаннями, виборами або політикою, понад 1,1 мільйона доларів (близько 30 мільйонів гривень).

    Нагадаємо, 25 жовтня 2020 року мають відбутися місцеві вибори в Україні. Рух ЧЕСНО збирає інформацію про політичні партії, кандидатів у мери та депутати у спецпроєкті Polithub, де кожен виборець має змогу не лише знайти біографію кандидата, а й перевірити його на доброчесність.

    (Visited 64 times, 1 visits today)
  • 180x150