На Калущині за рахунок зменшення фінансування програми розвитку футболу районна рада видала працівникам апарату премії

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Калуська райрада не бажає скорочувати свій апарат. Більше того, в період, коли в області не вистачає коштів на фінансування зарплат медикам та освітянам, райрада видає собі премії… за рахунок футболу та програми розвитку місцевого самоврядування.

    Результат пошуку зображень за запитом "Калуська райрада не бажає скорочувати свій апарат"

    На останньому пленарному засіданні сесії Калуської районної ради продовжилася дискусія навколо фінансування апарату районної ради. Його складають 17 працівників, включаючи голову ради, його заступника, водія і прибиральницю. І попри те, що на Калущині вже утворилася дві об’єднані територіальні громади, а з нового року їх буде три, а, значить, скромнішими будуть можливості бюджету, реформувати свій апарат районна рада не поспішає, пише Стик з посиланням на Вікна.

    Нагадаємо, в липні на сесії відбулася суперечка з приводу збільшення зарплат керівництва й апарату районної ради. На ці цілі пропонували додатково виділити 300 тис. гривень, у тому числі і за рахунок «урізання» видатків на ремонт доріг. Потребу в додаткових коштах на зарплати в апараті ради пояснювали тим, що з травня зросли посадові оклади працівників органів місцевого самоврядування. Тоді лідер фракції ВО «Батьківщина» Ольга Сікора заявила: голова районної ради і його заступник отримають по 25 тис. гривень заробітної плати. Рішення уряду про збільшення посадових окладів в органах місцевого самоврядування, твердила вона, можна виконати за рахунок зменшення надбавок і премій і таким чином не обтяжувати і без того куций районний бюджет.

    Тоді голова районної ради Михайло Срібняк заперечив озвучений розмір зарплат і також пояснив, що це стосується не лише керівництва ради. За його словами, збільшення з травня посадових окладів підтягне зарплати в раді до зарплат у адміністрації. Згодом Михайло Срібняк озвучив розміри зарплати керівництва райради. За словами голови, його середньомісячна зарплата складає 15,6 тис. гривень, а його першого заступника Віктора Гільтайчука – 13,8 тис. гривень. Це ще до збільшення посадових окладів.

    У підсумку вже у серпні рішенням сесії районної ради таки було виділено кошти на збільшення зарплат. Але тоді додали не 300, а 200 тис. гривень. Як пояснював голова бюджетної комісії райради Василь Турчин, підраховано, що на зарплати в районній раді до кінця року не вистачає 192 тис. гривень, необхідну суму вони отримають, а просити більше – неправильно. Тоді керуючий апарату районної ради Сергій Твардовський пояснив, що 192 тис. гривень – це той мінімум, який потрібен для того, щоб здійснювати доплати за інтенсивність, а про премії не йдеться.

    Кожному – по раднику

    Утім, як з’ясувалося, без премій апарат райради залишили ненадовго. 25 жовтня районна рада додала працівникам апарату на премії майже 80 тис. гривень, зокрема, 58,5 тис. гривень – за рахунок програми розвитку місцевого самоврядування і 20 тис гривень – за рахунок зменшення фінансування програми розвитку футболу. Василь Турчин зауважив: була пропозиція після того, як радник голови ради пішла на іншу роботу, залишити посаду вакантною і тим самим скоротити видатки на утримання апарату. Проте керівництво ради її проігнорувало. А сільський голова Кропивника Михайло Барнич виступив із «альтернативною» пропозицією: кожному в апараті ради треба дати по раднику. Мовляв, посадовцям бракує обов’язків і відповідальності: цілий день просиджувати на роботі важко, а з радником можна буде хоча б у шахи пограти.

    Урешті-решт, голова бюджетної комісії запропонував напрацювати зміни в апараті райради, щоб скоротити видатки на його утримання. Однак така пропозиція не отримала підтримку депутатського корпусу. Цього можна досягнути двома шляхами: зменшити зарплати або скоротити штатну чисельність. Але, судячи з останніх рішень, жоден із цих варіантів районну раду не влаштовує.

    Як у інших районах?

    Нині держава не регулює штатну чисельність працівників органів місцевого самоврядування. Раніше при підготовці штатних розписів органам місцевого самоврядування рекомендувалося використовувати штатні нормативи, наведені в постанові КМУ «Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування» від 1997 року. За нею, рекомендована чисельність апарату районної ради становила 11-13 штатних одиниць. Однак з 2015 року ця постанова втратила чинність, а іншого нормативно-правового документа, який би регулював чисельність працівників та штати органів місцевого самоврядування, не було прийнято. Відтак місцеві ради самі вирішують, скільки їм потрібно працівників, але при цьому вони мають виходити з місцевих умов і можливостей.

    Проте нерідко на перший план виходить не потреба і фінансові можливості громад утримувати когорту чиновників, а бажання створити робочі місця для «своїх», політичні домовленості між фракціями та інші міркування. При цьому таку мотивацію, як можливості бюджету, пошук шляхів для економії, на місцях ігнорують. Варто нагадати: в попередньому скликанні Калуської районної ради голова мав одразу двох заступників.

    У апараті Калуської районної ради – 17 працівників, включаючи голову, заступника, водія і прибиральницю. Загалом у районних радах Івано-Франківської області чисельність апарату коливається. Десь вона є більшою, наприклад, у Надвірнянській районній раді – 17 штатних одиниць без водія і прибиральниці, Богородчанській районній раді – 22 штатні одиниці з водієм і прибиральницею, Тисменицькій районній раді – 19 штатних одиниць (усі дані взяті з офіційних сайтів районних рад. – Авт.). Такі ж як у Калуській районній раді штати працівників у Снятинській і Косівській районних радах. Натомість меншим штатом працівників апарату обходяться в Рогатинській районній раді – 11 штатних одиниць без водія і прибиральниці, Рожнятівській районній раді – 10 штатних одиниць без водія і прибиральниці. Усі ці районні ради об’єднує те, що в їхній юрисдикції знаходяться не лише села і селища району, але й міста – районні центри.

    Калуський район, як, до речі, і Коломийський, свого міста, яке, як правило, і є центром економічної активності, не має. І якщо в апараті Калуської районної ради 17 осіб, то в апараті Коломийської – 13 (теж – з водієм і прибиральницею. – Авт.). Коломийська районна рада, на відміну від Калуської, не має заступника голови районної ради. При цьому чисельність населення в Коломийському районі майже вдвічі більша, ніж у Калуському – 106 проти 59 тис. осіб, як і чисельність депутатів районної ради.

    В останні роки в Україні відбувається реформа децентралізації – утворюються об’єднані територіальні громади, ради яких формують свої виконавчі органи і розпоряджаються своїми бюджетами. Відповідно, зменшуються потенційні надходження до районних бюджетів, можливості і сфера впливу районних рад. Основні послуги мешканці ОТГ отримують не в районах, а в об’єднаних громадах. Так, у Калуському районі з нового року буде вже три ОТГ, у яких сумарно проживатиме близько 28 тис. осіб. Це майже половина мешканців району. Водночас, районний бюджет має хронічні проблеми із забезпеченістю коштами. Наприклад, на липневій сесії йшлося про те, що району не вистачає 5 млн гривень лише по захищених статтях. Восени на найбільшу проблему району – стан доріг – зарезервували 1,5 млн гривень. У підсумку цю суму довелося «урізати». І практично щоразу порушують питання, що в районі треба серйозно оптимізувати бюджетну сферу, бо лише в такому разі можна розраховувати бодай на якийсь ремонт доріг і розвиток. Інакше район приречений усе «проїдати». Як показує досвід Коломийської райради, потенціал для економії є. Проблема лише в тому, що немає волі економити на собі.

    Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
  • 180x150