Осередки-мільйонери та злидарі: за які кошти існують партії на Полтавщині

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Найзаможніша партія на Полтавщині – “Європейська солідарність”. Протягом 2018-2019 років її територіальна організація одержала майже 7 млн грн. Нагадаємо, що від 2016 року партії, яким вдалося потрапити до парламенту, отримують з держбюджету гроші на свою діяльність. 

    Правозахисники застерігають: швидкі гроші можуть перетворитися на ...

    Майже в 5 разів менше одержав “Опозиційний блок” – 1,5 млн грн, 90% з яких становлять державні кошти.

    Ще дві партії – “Батьківщина” та “Самопоміч” – також мали державне фінансування у 2018-2019 роках. Але до місцевих осередків ці кошти зазвичай не потрапляють або надходять лише незначні суми.

    Решта полтавських парторганізацій не отримує державних грошей. Тож їхні фінансові показники значно скромніші. Жодна з них упродовж двох років не зібрала навіть 1 млн грн внесків. Зауважимо, що для висування кандидатів у депутати міської та обласної рад і на посаду мера цьогоріч партіям доведеться заплатити 1,4 млн грн.

    Найбільшу суму внесків протягом 2 років отримав УКРОП – майже 700 тис. грн. А от найбіднішим виявився полтавський осередок партії “Рідне місто”, який за 2018-2019 роки не задекларував жодної гривні надходжень на свій рахунок, а лише спонсорські внески – заощаджені за оренду офісу 3 тис. грн. “Совість України” взагалі не подала фінансових звітів до НАЗК.

    “Солідарність” фінансують Сазонови

    Протягом двох років територіальна організація БПП “Солідарність” (нині – “Європейська солідарність”) отримала 7,3 млн грн. Майже 80% цієї суми, а саме 5,6 млн грн, становлять гроші з державного бюджету, які перерахував центральний офіс партії. Порівняно з попередніми роками, сума бюджетних коштів, одержаних полтавським осередком, зросла. Так, у 2016-2017 рр. вона сягала 4,2 млн грн.

    У 2018-2019 роках осередок мав 8 донорів, зокрема 6 фізичних і 2 юридичні особи. Серед внескодавців є четверо людей з прізвищем Сазонов. Це, напевно, керівник секретаріату територіальної організації БПП “Солідарність” Олександр Сазонов, його дружина Анна та брат Володимир. А також ФОП Сазонова А. П. Двоє останніх робили не грошові, а спонсорські внески – надавали партії послуги безкоштовно.

    Олександр Сазонов вніс на рахунок партії 15 тис. грн, Анна Сазонова – 4 тис. грн. Вони обоє отримували в осередку зарплату – 457 тис. грн за 2 роки на двох. Володимир Сазонов безкоштовно давав партії в оренду легкові авто. Вартість оренди у грошовому виразі становила 6 тис. грн. ФОП Сазонова надавала в безоплатне користування нежитлове приміщення. У грошовому виразі цей спонсорський внесок дорівнював 24,4 тис. грн.

    Світлана Лисенкочленкиня Полтавської міської виборчої комісії від БПП “Солідарність” і бухгалтерка територіальної організації партії, котра підписувала фінансові звіти осередку за попередні роки, пожертвувала 16,6 тис. грн.

    Серед внескодавців є і юридичні особи. Наприклад, ТОВ “Ланнівська МТС”, співзасновниками якого є депутат обласної ради від БПП Юрій Тимоха з батьком Олександром, переказало на рахунок місцевої “Солідарності” 15 тис. грн.

    ТОВ “Сучасний дім” здає партії в оренду офіс дешевше від ринкової вартості. Цю різницю відображено у спонсорських внесках. Керівництво фірми пояснило в коментарі журналістам Руху ЧЕСНО, що політична партія – це неприбуткова організація, тому для неї орендна ставка є нижчою, ніж, наприклад, для підприємств торгівлі. Загалом “знижка” сягнула 482 тис. грн.

    Найбільше коштів осередок отримав у червні й серпні 2018 року. Це були внески по 15 тис. грн від ТОВ “Ланнівська МТС” та Олександра Сазонова.

    Зазначимо, що лави полтавської “Солідарності” порідшали. У лютому 2020-го в Полтаві зареєстрували партію “Команда Андрія Матковського”, названу на честь депутата міської ради та голови фракції БПП. “Командою Матковського” в місті вже кілька років поспіль називають прихильників політика – переважно депутатів різних рівнів, які 2015 року балотувалися від БПП.

    Очільниця територіальної парторганізації “Європейської солідарності” Ніна Южаніна каже, що з Матковським і представниками його команди партія вже не співпрацює, і додає, що наразі триває робота з формування осередку.

    “Опоблок” фактично припинив своє існування

    Регіональна організація партії “Опозиційний блок” у 2018-2019 роках отримала майже 1,6 млн грн. З них півтора мільйона – це кошти з держбюджету, що надійшли з центрального офісу.

    За два роки осередок мав лише 4 внескодавців. Серед них був ексзаступник голови територіальної організації “Опоблоку” в Полтаві Костянтин Шепітько. Навесні 2018 року він зробив 2 внески на загальну суму 71 тис. грн, але обидва йому повернули.

    Колишній керівник регіональної організації партії Олег Сазонов вніс 200 грн. Водночас в осередку він отримав 48 тис. грн заробітної плати.

    Обоє політиків після розколу партії перейшли до “Опозиційної платформи – За життя”.

    Підприємниця Оксана Будзигар переказала на рахунок осередку 30 тис. грн. Адвокат Євгеній Ландар пожертвував 41 тис. грн.

    Надходження від приватних донорів – це радше виняток, ніж правило для “Опозиційного блоку”. Адже протягом двох років місцева парторганізація тільки п’ять разів отримувала такі внески.

    Крім того, що центральний офіс партії переказував кошти на рахунок обласної організації, він ще й оплачував деякі її видатки, наприклад заробітну плату працівників, витрати на розміщення зовнішньої реклами, виготовлення друкованих матеріалів, організацію заходів, оренду приміщень, придбання канцтоварів, рухомого майна та програмного забезпечення, а також рекламу в місцевих друкованих та онлайн ЗМІ. Загалом центральний офіс витратив на Полтавщині майже 1,7 млн грн.

    Нагадаємо, на початку 2019 року “Опозиційний блок” утратив державне фінансування через розкол партії. Від “Опоблоку” до НАЗК надійшли два листи: один – з реквізитами рахунку для отримання бюджетного фінансування, інший – з проханням утриматися від переказу коштів на цей самий рахунок.

    У другій половині 2019-го припинились і приватні внески на рахунок обласного осередку партії. У грудні того самого року фракція “Опозиційний блок” у Полтавській облраді офіційно припинила своє існування.

    УКРОП зібрав найбільше коштів

    У 2018-2019 роках УКРОП отримав найбільшу суму приватних внесків з-поміж партій на Полтавщині – 684 тис. грн. Фінансують політсилу переважно партійці, які балотувалися до рад різних рівнів на Полтавщині.

    Найбільший донор осередку – Олександр Масюк, голова Полтавської міської організації УКРОПу. Загалом протягом двох років він пожертвував понад 255 тис. грн. Дохід його родини за 2019 рік становив 840 тис. грн. Тож на потреби партії він віддав третину річного сімейного бюджету.

    Кандидат у депутати до міської ради Валерій Копил протягом 2018-2019 рр. пожертвував партії 173 тис. грн. Ярослав Козак, який балотувався до Полтавської районної ради, дав 63 тис. грн. Володимир Марченко, котрий кандидувався на посаду голови Машівської селищної ОТГ на Полтавщині, вніс на рахунок осередку 54 тис. грн.

    Вадим Козача впродовж двох минулих років пожертвував майже 50 тис. грн. Він не лише фінансує партію, а й давав кошти до виборчого фонду кандидатки в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №151 від УКРОПу Інни Авраменко. У березні 2020 року він очолив Полтавську обласну організацію партії “За майбутнє”.

    Нагадаємо, що на базі парламентської депутатської групи “За майбутнє” створили однойменну політичну партію, яку очолив Ігор Палиця. А депутатська група у Верховній Раді відтепер має більш розширену назву “Партія “За майбутнє”. До неї входить народний депутат від Полтавщини Юрій Шаповалов.

    Читайте також: Партія “За майбутнє” – новий політичний проєкт Коломойського? 

    На початку червня в Полтавській облраді також утворилося міжфракційне об’єднання “За майбутнє”. До нього увійшли 9 депутатів: фракція “УКРОП” майже в повному складі (п’ятеро депутатів, окрім Івана Сидоренка) та частина депутатської групи “За успішну Полтавщину”, яка сформувалася з позафракційних обранців. Співголовами нового об’єднання стали Геннадій Коваленко (“За успішну Полтавщину”) та Сергій Соловей (УКРОП).

    Соловей пожертвував УКРОПу трохи більш ніж 17 тис. грн. Крім того, він робив ще й спонсорські внески. Наприклад, забезпечив безоплатну оренду приміщення для проведення праймеріз, яка у грошовому еквіваленті становила 15 тис. грн. В осередку він отримував зарплату – майже 70 тис. грн за 2 роки.

    Кандидатка до Полтавської обласної ради Алла Новаковська переказала на рахунки партії 21 тис. грн. Водночас як заробітну плату в полтавській парторганізації вона одержала 35 тис. грн за 2 роки.

    Депутат Подільської районної в м. Полтава ради від УКРОПу Геннадій Головатенко пожертвував майже 20 тис. грн одним внеском. Кандидат у депутати Полтавської міської ради від УКРОПу Дмитро Завора вніс 15 тис. грн.

    СДП отримувала внески найстабільніше

    Соціал-демократична партія зібрала трохи менше грошей, ніж УКРОП, – 607 тис. грн. Проте це чи не єдина політсила на Полтавщині, у якої внески протягом двох років надходили постійно й більш-менш пропорційно.

    Фінансують СДП також переважно партійці. Майже половину коштів, а саме 276 тис. грн, вніс депутат міської ради, бізнесмен Юрій Синяк

    Наталія Ветушко, помічниця депутата обласної ради від СДП Сергія Мамояна, дала 57 тис. грн. Сергій Рекотов, заступник міського голови від СДП, переказав 44 тис. грн. Тетяна Наумкіна, секретарка обласної організації партії, пожертвувала 43 тис. грн, водночас одержавши в осередку майже 132 тис. грн заробітної плати. Голова парторганізації, депутат Полтавської облради Валерій Прядко переказав на рахунок партії 32 тис. грн. Кандидат у депутати Полтавської міської ради Володимир Чопенко профінансував партію на 25 тис. грн. У своїй біографії, поданій до ЦВК, він зазначив, що є завідувачем аптеки ФОП Зайцева. Нагадаємо, 2016 року 36 працівників цієї аптечної мережі одночасно пожертвували СДП в один день по 500 грн.

    Кандидат у депутати Полтавської районної ради Максим Сидоренко переказав партії 17 тис. грн, а депутат Київської районної в м. Полтава ради Дмитро Грузда – 13 тис. грн.

    “Батьківщині” дає гроші екснардеп

    Попри те, що “Батьківщина” має державне фінансування, місцеві осередки рідко бачать ці кошти. Полтавські парторганізації, приміром, за два роки одержали 364 тис. грн грошових внесків. Їх перерахував керівник осередку, екснардеп Руслан Богдан. А ще були спонсорські внески на 13,5 тис. грн від центрального офісу партії.

    Депутат міської ради Дмитро Петров і його помічник Валерій Полтавець також робили спонсорські внески. Вони безоплатно здавали в оренду приміщення Ленінській та Київській районним організаціям партії. Якби осередки платили за користування цими приміщеннями, їм це коштувало б 25 тис. грн.

    Найбільше коштів осередок отримав у лютому 2019-го, перед президентськими виборами. А от у червні-вересні внесків він не одержував.

    У “Свободи” найбільше донорів

    “Свобода” має найбільше донорів з-поміж полтавських осередків партій. За два роки її фінансово підтримали 37 осіб. Серед ТОП-донорів – переважно партійці.

    Найбільше, а саме 30 тис. грн, пожертвував очільник обласного осередку, депутат облради Анатолій Ханко. Кандидат у депутати облради Олег Головченко вніс трохи менше – 28,5 тис. грн. Депутати міської ради Анатолій Костенко та Артем Чубенко переказали на рахунки партії 26 тис. грн і 20 тис. грн відповідно. Член виконкому міськради від “Свободи”, директор КП “Полтава-сервіс” Дмитро Бурмака дав політсилі майже 2 тис. грн.

    Депутат Шевченківської районної в м. Полтава ради Віталій Михайлик та пресрепортерка полтавського осередку “Свободи” Олена Костиря перерахували по 15 тис. грн. Помічник народного депутата Юрія Бублика від “Свободи” (7 скликання) Олександр Пєшков і заступник начальника Управління майном обласної ради Валерій Толкачов пожертвували по 16,5 тис. грн.

    Аграрну партію спонсорують пов’язані з партійцями фермерські господарства

    Аграрна партія України мала на Полтавщині 15 донорів за 2 роки. З них 8 – юридичні особи. Це переважно фірми, які працюють у сільськогосподарській галузі та пов’язані з партійцями.

    ТОВ “Вікторія трейд” пожертвувало 47 тис. грн. Бенефіціаром цієї компанії є Олександр Ківшик, депутат облради та голова Полтавської обласної організації Аграрної партії України. 2019 року серед співзасновників був Володимир Конухов. З ним пов’язані ще дві фірми, які фінансували АПУ, – ТОВ “Маяк” і ФГ “Сяйво маяка”. Вони дали партії 20 тис. грн і 10 тис. грн відповідно.

    Фермерське господарство “Слюзівське”, котре перерахувало 20 тис. грн, пов’язане з кандидатом у депутати до Полтавської міської та обласної рад Олександром Пироженком.

    ТОВ “МДМ” переказало 30 тис. грн. Його співзасновниками є донька та племінник депутата Полтавської облради від АПУ Юрія Кобченка, а також його бізнес-партнер Андрій Сокол, народний депутат України 5-го скликання.

    Співзасновник С(Ф)Г “Атланта” Василь Кравченко балотувався до ВРУ на позачергових виборах 2019 року під №62 у виборчому списку Аграрної партії України. Його фірма пожертвувала партії 20 тис. грн.

    Депутат Глобинської районної ради від АПУ Максим Бернацький перерахував 28 тис. грн, очільниця Кременчуцької міської організації АПУ Людмила Занько – 23 тис. грн. Валерій Турін переказав 30 тис. грн, а Юрій Луценко – 11,3 тис. грн.

    “Самопоміч” повертала кошти донорам

    Міська й обласна організації “Самопомочі” протягом двох років отримали менш ніж 3 тис. грн грошових внесків. А от спонсорських у них назбиралося на майже 75 тис. грн. Осередки орендували приміщення в Олени Кущинської, матері голови обласної парторганізації Вячеслава Кущинського.

    Двоє донорів – Роман Громцев і Віта Мосієнко – були уповноваженими особами партії на виборах народних депутатів.

    Трьом внескодавцям – Мирославі Мокляк, Олені Ніколаєнко та Віті Мосієнко – “Самопоміч” повернула їхні внески. Бухгалтерка політсили пояснила, що було неправильне призначення платежу:

    “В усіх випадках вказали, що на виборчий рахунок внесена готівка була. Але ж це було не на виборчий рахунок, а це була безповоротна фінансова допомога, тому повертали. Платіжне доручення я їм давала з реквізитами, де все чітко було зазначено. Це навіть була не їхня провина, а банківських працівників”. 

    Ніколаєнко та Мокляк згодом змінили призначення платежів і повторно внесли гроші.

    Нагадаємо, Рух ЧЕСНО писав, що президент Зеленський підписав ініційований депутатами “Голосу” та “Батьківщини” закон, яким внесено зміни до закону “Про політичні партії в Україні”. Тепер, аби переказати гроші політичній партії, необов’язково йти до банку чи поштового відділення, а також не потрібно разом із внеском подавати спеціальну заяву. Фактично ці зміни легалізували перекази на користь партій через платіжні онлайн-системи.

    Хоча “Самопоміч” мала державне фінансування, вона не надто балувала грошима місцеві осередки. Партія не переказувала їм коштів, а лише оплачувала деякі їхні потреби. Так, у 2018-2019 рр. центральний офіс витратив на міську й обласну організації трохи менш ніж 15 тис. грн. Найбільше коштувала оренда офісу – 10 тис. грн.

    На парламентських виборах 2019 року “Самопоміч” не подолала 5% бар’єр і втратила державне фінансування.

    Торік осередок не прозвітував про витрати на онлайн-рекламу. Партія просувала 28 постів за $318. Причому всі ці публікації ставили на рекламу тільки в період передвиборчої агітації на парламентських виборах – протягом липня 2019 року. Очільник обласної організації “Самопомочі” Вячеслав Кущинський пояснив, що рекламу в соцмережах оплачував центральний офіс партії через фізичних осіб – підприємців.

    “Рідне місто” не прозвітувало про $2,5 тис. на рекламу

    Міський та обласний осередки партії “Рідне місто” протягом 2018-2019 рр. не отримали жодного грошового внеску. У фінансових звітах зазначено лише 30 тис. грн спонсорського внеску – безоплатна оренда офісу на вул. Зигіна, 29. Це приміщення належить ТОВ “Полтаваоргагрошляхбуд”.

    Одним зі співзасновників цієї компанії є Дмитро Тереховський. Разом з Лідією Нечитайлотещею депутата Полтавської міської ради Тараса Бойка, він також є співзасновником ГО “Фонд підтримки місцевих ініціатив Полтавщини”, яка орендує офіс на вул. Д. Коряка, 5. Це адреса юридичної реєстрації місцевих осередків “Рідного міста”.

    У фінансовому звіті “Рідне місто” зазначило лише офіс на вулиці Зигіна. Проте 2020 року на сторінці парторганізації у Facebook ще розміщували фото з “попереднього” приміщення з підписом “Проводимо щотижневі командні наради”. А згідно з інформацією із сайту Полтавської міськради, за цією самою адресою розташована громадська приймальня депутатів від “Рідного міста”.

    Про офіс на вул. Д. Коряка, 5 партія не звітувала й раніше. Представники політсили пояснювали журналістам Руху ЧЕСНО, що “Рідне місто” безкоштовно користується приміщенням, яке офіційно винаймає ГО “Фонд підтримки місцевих ініціатив Полтавщини”. Однак навіть у такому разі партія мала згадати про користування цим приміщенням у розділі “Спонсорські внески”.

    Відсутність надходжень у звітах на заважає партії вести активну діяльність у Полтаві. У місцевих інтернет-ЗМІ періодично з’являються її рекламні публікації.

    Також активною є сторінка “Команда Удовіченка – Рідне місто” у Facebook. Окрім того, що там розміщують фото, інфографіку та своєрідні звіти про виконану роботу, окремі дописи партія рекламувала.

    За даними аналітичної системи Ads Library, від червня 2019 року до 1 січня 2020-го сторінка витратила майже 2,5 тис. доларів на рекламу. Зазначимо, що це мінімальна сума витрат, адже Facebook не всю рекламу трактує як політичну, а отже, не зберігає її у своїй бібліотеці.

    Однак серед витрат партія зазначила у звітах лише банківські платежі. Навіть якщо згадані вище послуги оплачував хтось із партійців, вони мали бути відображені у звіті в розділі “Спонсорські внески”.

    На сторінці “Команда Удовіченка – Рідне місто” пишуть переважно про діяльність у м. Полтаві та роботу міських комунальних служб. Тому журналісти Руху ЧЕСНО звернулися по коментар до голови міської організації партії, заступника міського голови з питань ЖКГ Олексія Чепурка. Він вважає, що політсила не повинна звітувати про свої витрати на цій сторінці, адже її назва не є ідентичною до назви партії.

    “Звітувати має партія, якщо на її офіційній сторінці щось рекламується. Тоді партія за це платить. У цьому випадку сторінка називається “Команда Удовіченка – Рідне місто”.

    Провідний аналітик з партійних фінансів Руху ЧЕСНО Ігор Фещенко іншої думки. Він вважає, що це типова технологія, яка відіграє одразу кілька ролей:

    “По-перше, організація рекламних кампаній під брендом “Команда (ім’я політика)” – це типова технологія. Популяризується лідер партії та при кожній нагоді згадується його прізвище. Це важливо, якщо він претендуватиме на посаду міського голови. А у випадках, коли особистий рейтинг чи впізнаваність політика є вищими за партійні рейтинг і впізнаваність, через прізвище політика популяризують і саму партію, яка вочевидь висуватиме список до місцевих рад”.

    Аналітик додає: якщо сторінки в соцмережах розповідають про діяльність політсили та її лідерів чи представників, витрати на їх просування повинні бути у звіті – або як спонсорський внесок, або як видатки партії. Тим паче до травня 2020 року сторінка мала назву “Рідне місто”.

    “Якщо організовувати рекламні кампанії не від імені партії, а від імені “команди”, то це дає змогу жонглювати законодавством у питаннях фінансової звітності. Фактично це сторінка, яка в назві містить назву партії, активно звітує про діяльність партійців і лідера партії. Кампанія якщо й не ведеться партією, то ведеться в інтересах партії. Тому витрати на рекламу в соцмережах повинні бути відображені у фінзвітності партії”, – наголошує Фещенко.

    Нагадаємо, минулого року центральний офіс “Рідного міста” переїхав до Полтави. А сама партія стала фактично місцевою. Її очолив депутат обласної ради Олександр Удовіченко. До керівних органів політсили входять також депутат Полтавської обласної ради Анатолій Попельнюх, заступник міського голови Полтави Олексій Чепурко, депутат міськради Олександр Кудацький.

    Центральний офіс партії 2019 року отримав 77 тис. грн внесків. З них 42 тис. грн поклав на рахунок Тарас Бойко. Ці гроші спрямували на сплату застави за нього як кандидата в народні депутати. 35 тис. грн переказав ще один депутат міської ради Едуард Волков. Їх витратили на аудиторські послуги ТОВ “Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту”.

    “Совість України” взагалі не подала звітів

    Партія колишнього міського голови Олександра Мамая “Совість України” за часів його мерства вела активну діяльність у Полтаві. Однак після його усунення з посади стала майже непомітною. Її назва з’являлася хіба що в різноманітних відеопривітаннях Мамая, які він розміщував у місцевих інтернет-ЗМІ.

    Власне, ексмер був найбільш медійною особою в партії та фактично одноосібним її керівником. Хоча в держреєстрах очільницею осередку зазначена його пасербиця – депутатка міської ради Ірина Климко. На запитання журналістів вона відповіла, що наразі не дає коментарів стосовно  діяльності “Совісті України”.

    Попри відсутність активної діяльності, партія все ж існувала. Принаймні юридично. А тому мала подавати до НАЗК фінансові звіти. Однак Нацагентство їх так і не дочекалося, тож за результатами 2019 року занесло “Совість України” до списку партій, які не подали звітів про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру.

    Партія порушує закон уже не вперше. У 2017 та 2018 роках суд двічі визнавав “Совість України” винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 – порушення порядку подання фінансового звіту. На партію наклали штраф у розмірі 10,2 тис. грн.

    2020 року “Совість України” взагалі може зникнути. Міністр юстиції України Денис Малюська у своєму відео назвав 48 партій-зомбі, які не функціонують, не висували кандидатів до Верховної Ради та на посаду Президента України протягом 10 років. Мін’юст подав до суду позови, аби скасувати їхню реєстрацію. У цьому переліку є й “Совість України”.

    Ірина Климко поки що відмовляється від коментарів. А Олександр Мамай каже, що нічого не знає про подальшу долю “Совісті України”. Рух ЧЕСНО вже писав про те, що колишній мер зараз активно використовує гасло “Олександр Мамай за НАРОД”. Така вивіска навіть з’явилася на офісі, де раніше розміщувалася “Совість України”.

    Спільна тенденція полтавських осередків партій – їх підтримують переважно партійці, які є депутатами рад різних рівнів або колись балотувалися, але не пройшли. Кількість донорів у всіх парторганізацій незначна – до 40 осіб. Чотири партії мали державне фінансування у 2018-2019 роках. Бюджет осередків, які не отримували коштів з державного бюджету, не перевищує 1 млн грн за два роки. При цьому для реєстрації кандидатів у депутати міської та обласної рад і на посаду мера на виборах 2020 року партіям доведеться заплатити 1,4 млн грн застави.

    (Visited 42 times, 1 visits today)
  • 180x150