ТОП-5 найбільших корупційних схем у регіонах України

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Антикорупційний штаб – громадська організація, що розробляє цифрові інструменти, які підвищують спроможність громадян контролювати прозорість та ефективність роботи органів місцевої влади.

    ТОП-5 найбільших корупційних схем у регіонах України

    Аналітики організації підготували рейтинг, сформований на підставі загальних втрат бюджету через існування цих схем.

    За результатами проведеного аналізу, перша 5-ка найбільших корупційних схем у регіонахвиглядає наступним чином:

    1. Контрабанда

    2. Незаконне землекористування

    3. Неефективне використання комунального майна

    4. Незаконне видобування бурштину

    5. Вирубування лісів

    Контрабанда

    Проблема контрабанди в Україні зберігає актуальність незалежно від політичного сезону. З нею боролись почергово всі українські уряди починаючи з Юлії Тимошенко, яка в 2005 році оголосила гучну програму “Контрабанді – стоп”, яка втім не дала відчутних результатів. Однак точних розмірів цього явища не може назвати ніхто. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков в 2018 називав цифру – 4 мільярди доларів, що приблизно дорівнювало тогорічному розміру державного бюджету. Колишній голова Держмитслужби Максим Нефьодов у 2020 дав більш стриману оцінку – 40-45 мільярдів гривень (тобто, 1.3 мільярди доларів). До речі, саме нездатність впоратись з контрабандою, через яку бюджет за два місяці 2020 недоотримав 13 мільярдів гривень, нібито стала причиною відставки головного митника.

    Але як вдається контрабандистам досягати такого успіху? Ось найбільш поширені схеми:

    – перевезення товарів поза пунктами пропуску (так званою “зеленою зоною”);

    – “перерваний транзит” (коли товар в’їжджає в транзитному режимі, а тоді підміняється іншим або ж транзит закривають за формальними ознаками);

    – недостовірне декларування: заниження ваги; митної вартості декларування товарів не своїм товарним кодом;

    – оформлення транспортного засобу з товаром, як порожнього;

    – схема з “піджаками” (коли партію товару розподіляють на кордоні між групою чи то “бригадою” людей, які перевозять її як “особисте майно”).

    Землекористування

    Україна в березні 2020 року стала однією з останніх країн у світі, яка відкрила ринок землі, хай і зі значною кількістю обмежень. Одним з головних аргументів, який використовували прибічники зняття мораторію було те, що хоч де юре в Україні заборонено продавати землю сільськогосподарського призначення, де факто такі угоди відбувалися. Зокрема в форматі “обміну”, коли ділянка, площею 5 гектарів обмінювалась на ділянку, площею 0.1 га. В 2016 році Верховний суд окремою постановою визнав таку практику незаконною. Проте це лише приклад юридичної прогалини, якими рясніє земельне право. Експерти галузі виділяють декілька найболючіших проблем:

    – немає єдиної практики розгляду та погодження землевпорядної документації, погодження відбувається в місцевих органах Держгеокадастру й ідентичні за змістом, складом та оформленням проекти відведення земельних ділянок нерідко отримують як позитивну, так і негативну оцінку. Проблема була частково вирішена: з 1 травня 2020 – погодження відбувається екстериторіально і за електронною заявою.

    – зміну цільового призначення особливо цінних земель (а в деяких областях так звані “особливо цінні” ґрунти перевищують половину всієї площі ріллі) досі має погоджувати Верховна Рада.  Щоб зрозуміти абсурдність цієї норми, слід знати, що за 4 останні скликання не було прийнято жодного подібного рішення. Натомість замовляють експертизу – “ґрунтове обстеження”, яке вирішує, що ділянка не “цінна”.

    – збереження права на безоплатну приватизацію землі (право має кожен, але ділянок немає, отже підстава для корупції);

    – непрозорі механізми встановлення ціни за оренду землі державної і комунальної власності (Податковий кодекс дає широкий діапазон для визначення цін і дозволяє органам місцевого самоврядування самовільно встановлювати пільги)

    Комунальні підприємства

    Жителі міст рідко можуть похвалити роботу комунальних підприємств. Чи то мова йде про несправні світлофори, чи про сміття на вулицях чи про варварськи обрізані дерева.

    Попри це, за даними Держстату, кількість комунальних підприємств в Україні не скорочується, а росте. Якщо в 2016 році їх було 11.4 тисячі, то в 2020 – вже 14 тисяч, тобто, на 18% більше. Частково це пояснюється автономізацією закладів освіти внаслідок медреформи. Але часто громади створюють КП, які конкурують на одному полі з приватним бізнесом і роблять це вкрай неефективно. Зокрема, це стосується сфер охорони комунальної власності чи харчування в шкільних їдальнях. Розмір збитків від діяльності таких підприємств за один 2018 рік оцінюють в 9,8 мільярдів гривень. Діяльність КП часто є непрозорою та корупціогенною. Зокрема, їхні керівники часто є ще й депутатами місцевих рад і лобіюють фінансування своїх підприємств. Поширеною є схема, коли директор ФОП постачає товари на власне підприємство, або “виграє” у нього на тендері, пропонуючи більшу суму договору.

    Бурштин

    Одна з прикмет суспільного життя України в 2010-х – “бурштинова лихоманка”. Понад 3.5 тис га лісових і болотних угідь на Поліссі (Волинська, Рівенська, Житомирська області) були пошкоджені за останні 5 років внаслідок діяльності нелегальних копачів.

    Обсяги видобутку бурштину за різними оцінками становлять від 120 до 300 тисяч тонн на рік. З них лише 5 тисяч – легальних. Більшість збувають на “чорних ринках” Польщі і Китаю. Саме підвищення цін на світовому ринку призвело до активізації незаконної діяльності. Ціна питання: до півмільярда доларів на рік.

    Чисельні кримінальні справі проти копачів, а також посадових осіб, які покривали їхню діяльність, призводили до скромних результатів. В 2016 році тодішня ГПУ провела гучну спецоперацію на Рівненщині, внаслідок якої затримала прокурора міста Сарни (якого міністр Аваков в Фейсбуці назвав “бурштиновим прокурором”). Згодом він вийде під заставу, а в 2018 через суд відновиться на посаді прокурора.

    Неуспішними лишалися і спроби впорядкувати питання видобутку законодавчо. У квітні 2015-го ВРУ прийняла закон Про видобуток та легалізацію бурштину в першому читанні, але до другого справа так і не дійшла. В 2018 тодішній президент Порошенко вже заявив, що не бачить підстав в окремому регулюванні. Тим часом, на вустах у всієї країни була “бурштинова справа” народних депутатів Полякова і Розенблата, яку вело НАБУ. 11 липня 2017 Рада зняла з депутатів недоторканність. В жовтні 2018 обвинувальний акт був переданий у суд, але розгляд по суті розпочався лише 16 червня 2020.

    Зміни в сфері видобутку бурштину почались лише в 2019 році. 19 грудня ВРУ прийняла законопроєкт №2240, серед норм якого:

    1. Кримінальна відповідальність  за незаконне видобування бурштину та ухилення від рекультивації землі

    2. Надання єдиного дозволу через аукціони Прозорро (на 5 років на ділянки до 10 га)

    3. Єдина початкова ціна для аукціонів: 3400 грн за гектар (щоб допустити середній бізнес)

    4. Скасовані погодження на рівні облрад для всіх дозволів на розробку надр (джерело постійної корупції)

    5. Електронний кабінет надрокористувача анонсовано, але не запущено (станом на липень 2020).

    Ефективність цих змін можна буде оцінити згодом. Голова Держгеокадастру Роман Опімах вважає, що відкриті електронні аукціони створили умови для чесної конкуренції. Наприклад, 17 липня було проведено два аукціони з продажу дозволів на видобування бурштину. Вартість лотів в одному випадку зросла у 37 разів, а в другому – у 90 разів і склала по кожному з об‘єктів 12 630 000 грн та 29 000 000 грн відповідно.

    Вирубка лісу

    В червні 2020 Західною Україною прокотились руйнівні повені. Постраждало щонайменше 285 населених пунктів, було зруйновано 150 км автодоріг. Збитки від стихії склали близько 3-4 млрд гривень. Безпосередньою причиною катастрофи став рекордний рівень опадів, але суспільна думка пов’язала їх з вирубками лісів на схилах Карпат. Тим більше, що сам Голова Держлісагентства Андрій Заблоцький повідомив, що за минулий рік обсяги незаконних вирубок зросли майже в сім разів – з 17,7 до 118 тисяч кубометрів.

    От тільки найбільше їх було зафіксовано.. в Харківській області (на суму в 51 млн гривень). Та і за даними порталу Global Forest Watch, Карпати за темпами знеліснення поступаються північним областям України: Житомирській, Рівненській, Київській, а також Волині.

    Проблема втім залишається гострою: за минулий рік лише офіційні збитки від незаконних вирубок склали понад 800 млн гривень. Про справжні обсяги можна здогадатися із наступного факту. Попри те, що в 2015 ВРУ було прийнято 10 річний мораторій на вивіз лісу-кругляку, за даними дослідження британської NGO Earthsight в наступні 4 роки тіньовий експорт української деревини до ЄС зріс на 75% – до $1,5 млрд у 2018 році. В основному, деревину заготовляють працівники самих же лісгоспів під виглядом санітарних рубок. Профільні організації закликають до реформування Держлісагентства – відомства, що поєднує в собі господарські і контролюючі функції та вручну керує діяльністю майже 300 державних лісгоспів, призначаючи і звільняючи на посади їхніх директорів.

    Поки що реформи в лісовій галузі йдуть більш повільним темпом. В квітні 2019 Верховна рада прийняла закон, яким знизила планку для кримінальної відповідальності з 2 млн до 20 тисяч гривень. Крім того, в жовтні 2019 року Держлісагентство запустило пілотний проєкт електронного реєстру лісорубних квитків на заготівлю деревини (станом на 20 липня в ньому оприлюднено інформацію про 60,8 тис. виданих квитків), а також онлайн-карту рубок.

    (Visited 51 times, 1 visits today)
  • 180x150