Сидить у кріслі незважаючи на численні скандали: Як Садовий роками захоплював Львів

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Андрій Садовий займає крісло львівського міського голови вже 13 років. На його рахунку багато скандалів, невиконаних обіцянок і корупційних оборудок. Згадати хоча б історію з Грибовицьким сміттєзвалищем або з незаконною забудовою. Але Садовий досі залишається на посаді і збирається йти на новий термін.

    Андрій Садовий – як мер Львова виконує передвиборчу програму » Слово і Діло

    Анатолій Семенюк працював старшим інспектором в управлінні комунальної власності у львівській мерії. І хоч це було 10 років тому, але змінило його життя назавжди. На цьому стадіоні на нього напали!

    “На восьмому колі, саме біля тих сходів, я відчув два тички в бік і два тички – в район грудини. Били професійно: два удари по нирках, два – в ділянку серця. Напад був спланованим, безумовно. Це були два кілери: один міцний, а другий – таке враження, що наркоман, Чахлик Невмирущий, як у нас кажуть”, – розповідає колишній інспектор управління комунальної власності Львівської міської ради Анатолій Семенюк.

    З ножовими пораненнями глибиною 15 см він два місяці провів у лікарні. І був на волосину від смерті. До чого ж тут Садовий? Юридично він ні при чому! Але за словами Анатолія, меру дуже не сподобалося, що якийсь там інспектор публічно говорить про дерибан елітної комунальної нерухомості в самісінькій міській раді.

    “Нападу передувала моя позиція щодо захисту прав громади. У мене було кількадесят звернень, як щодо окремих фактів, так і щодо схем, які вони організували. Жодної реакції не було, і після цього стався цей напад”, – додає потерпілий.

    Серед найгучніших оборудок, про які тоді говорив Анатолій Семенюк, – продаж за копійки готелю “Львів” у центрі Львова. Вдумайтеся. Квадратний метр елітної нерухомості у 2008 році оцінили у 200 дол. Тобто будівлю площею 11 тис. кв. м продали за 2 млн дол. Для порівняння: якраз поруч у центрі тоді продали спалену будівлю в аварійному стані дорожче, ніж цілий готель.

    “Там було фактично занижено вартість у разів 10 цього майна. Тобто його було продано під структури Садового і там був задіяний фактично родич Садового”, – каже Семенюк.

    Як й універмаг на площі Ринок площею понад 1800 кв. м у 2009 році.

    Конкретним орендарем був не хтось чужий, а чоловік куми Андрія Садового Олексій Курилишин.

    Оцінював будівлю теж свій. Такий собі Андрій Сарахманевич. Чоловік рідної сестри мера.

    Міська рада продала універмаг за ціною 550 дол. за метр квадратний. Хоч у тому самому будинку тоді продавала приміщення і Львівська обласна рада. І квадратний метр оцінювали у півтори тисячі доларів.

    “Коли я подивився, що там робиться, волосся дибки стало. Я не міг зрозуміти, в якій державі я працюю. Правова держава чи якась махновщина?” – говорить колишній інспектор.

    Звісно, прокуратура порушила кримінальне провадження через заниження ціни універмагу. Швагрові Садового оголосили підозру. Але зрештою справу закрили… А напад на Анатолія Семенюка взагалі до пуття не розслідували. Кілерів не знайшли.

    “Вся їхня енергія, все їхнє завзяття в цій справі пішло на те, щоб перекваліфікувати статтю із замаху на вбивство на хуліганство”, – обурюється Семенюк.

    Як це взагалі можливо в європейському місті з європейським мером, про що вже 14 років на кожному кроці розповідає Андрій Садовий?

    Початок кар’єри Андрія Садового

    Андрій Садовий – справжній феномен української політики, бо за 14 років при владі його десятки разів звинувачували у корупції, а він не лише залишається в кріслі мера, а частина львів’ян його щиро любить і підтримує. У чому ж його секрет, спробуймо розібратися.

    Такий, як усі, у вишиванці, побожний, нібито чесний, нібито європейський мер. Це зараз Андрій Садовий їздить до Харкова, Тернополя, Запоріжжя, Чернігова…

    Але чомусь він не любить ділитися досвідом, як почати зіркову політичну кар’єру з банальної афери!

    Всередині 90-х стартувала ваучерна приватизація. Тоді кожен українець отримав майнові сертифікати державних підприємств, тобто їх часточку.

    У 1995 році у Львові створили компанію “Галицькі інвестиції”. Головою наглядової ради став він, Андрій Садовий.

    Компанія закликала львів’ян віддавати їм майнові сертифікати в управління. Щоб стати багатшими!

    “Суть полягала в тому, що ми ці сертифікати поміняємо й отримаємо заводи-пароходи, як кажуть, фабрики, що і відбулося з Андрієм Івановичем”, – розповідає правозахисник Теодор Дяків.

    “Галицькі інвестиції” отримали акції багатьох підприємств – маслозаводів, пивоварень, бетонних заводів і навіть нафтопереробного комплексу. Але чи отримали львів’яни свої відсотки?

    “Люди здали сертифікати таким шахраям, ті їм повернули сертифікати, а люди з тими папірцями залишилися, як із туалетним папером. Історія появи медіамагната й олігарха Садового, який, щоправда, офіційно в нас не олігарх і не медіамагнат”, – говорить політичний оглядач Юрій Ситник.

    Піраміда розвалилася. А багатими стали не всі, а хтось один.

    У 1998-му Садовий став депутатом Львівської міськради. У 2002-му балотувався на мера, але програв. До наступних виборів мера підготувався вже на повну.

    “Він зрозумів, що можна не працювати, не вирішувати проблем. Головне – про свої заслуги розповісти в медіа, в інтерв’ю. Тому не дивно, що в нього є власний телеканал, дві власні радіостанції, свій інтернет-портал. Головне – говорити про те, що ти зробив…” – каже народний депутат VIII скликання Дмитро Добродомов.

    Як у 2004-му, коли створили громадсько-політичне об’єднання “Самопоміч”. Тоді Садовий закликав львів’ян звертатися зі своїми комунальними проблемами. Їх активісти “Самопомочі” вирішували у супроводі телекамер. Так він у 2006 році став мером Львова.

    “Весь пріоритет діяльності Андрія Івановича – те, що можна продати як картинку і як піар. Навіть якщо насправді – все місто по вуха в корупції“, – говорить Юрій Ситник.

    Скандали тривають

    Як починав Андрій Садовий наприкінці 90-х з оборудок, так і продовжив, ставши мером! Візьмемо скандальну крадіжку більш ніж двох мільйонів гривень з міського бюджету у 2008 році.

    Одна з гучних крадіжок сталася у 2008 році. Тоді з бюджету виділили 10,5 млн грн на купівлю 22 вживаних трамваїв у Німеччині. Оборудку провернули просто. Спочатку трамваї купила приватна фірма ТОВ “Сармат”, яка належала тодішньому раднику Садового Андрію Федоренку. А потім із націнкою транспорт продали місту. На схемі відмили понад 2 млн грн.

    “А по суті, це крадіжка”, – наголошує Добродомов.

    Яку проігнорували. Бо після оборудки Андрія Федоренка ще й призначили головою комунального підприємства “Львівелектротранс”, що відповідає і за трамваї.

    У 2009 році прокуратура Львівщини порушила кримінальну справу за фактом привласнення бюджетних коштів, але під варту Андрія Федоренка чомусь взяли аж за сім років, у 2016-му. Той свою вину заперечив.

    “На сьогодні львівська прокуратура перетворилася на знаряддя розв’язання бізнесових конфліктів”, – пояснює ексдиректор “Львівелектротрансу” Андрій Федоренко.

    Сам Садовий тоді заступився за колишнього радника.

    “Пан Федоренко – порядна, чесна людина. І це може підтвердити кожен, хто з ним спілкувався і працював. Він зробив велику послугу для Львова”, – заявляв тоді Садовий.

    І Федоренка випустили з-під варти, змінивши запобіжний захід на особисте зобов’язання. Кримінальна справа, щоправда, досі відкрита.

    Безкарність команди Садового вражає. Так, кримінальні справи заводять, але вони припадають пилом у прокуратурі роками… Як і не вщухають регулярні скандали з незаконними забудовами. Ніби на генеральний план міста плювати усім!

    Львів за час володарювання Андрія Садового незаконно забудовували роками! А прокуратура закривала на це очі. Може, тому що міськрада виділила їм аж 75 службових квартир у новобудовах? Чи тому що прокуратуру очолював однокласник Садового Андрій Палюх?

    А поки прокуратура ігнорує, львів’яни самі регулярно виходять на протести і не дають будувати незаконні багатоповерхівки.

    varianty.lviv.ua

    Але й тут мер знаходить спільну мову з протестувальниками. Причому на зустріч із людьми завжди приїздить у супроводі телекамер…

    “Підніміть всю документацію, які вони дозволи отримували. Нічого страшного, можна ці містобудівні умови і скасувати”, – казав їм Садовий.

    Може, документацію і піднімають. Але нічого не скасовують. Здавалося б, якщо Андрій Садовий так любить камери, то мав би дати інтерв’ю, якщо журналісти просять. Але на наш запит його пресслужба відповіла, що мер не зацікавлений у такій програмі й коментувати точно не буде. Мабуть, тому що Садовому важливо, щоб правильно показали. Як це роблять у його засобах масової інформації.

    Поспілкуватися із Садовим на роботі не вийшло: охоронець сказав, що його немає. Ніби ж робочий день. Хіба знову поїхав по областях ділитися мерським досвідом. Бо ж перетворення Львова на туристичне місто він повністю приписує собі! А насправді це заслуга підприємців і рестораторів, яким ще й ставилися палки в колеса.

    “Якщо немає домовленості, що хтось із чиновників міської ради, безпосередньо Андрій Іванович Садовий, його підлеглі, його заступники, керівники департаментів з того не матимуть вигоди, нічого рухатися не буде”, – розповідає Теодор Дяків.

    “Запитайте в будь-кого з підприємців – жодного дозволу на відкриття, експлуатацію вони не проходили без хабарів. Тому не дивно, що з десяток чиновників Садового, наближених до нього людей так чи інакше ловили”, – стверджує Добродомов.

    Наприклад, у 2014-му на хабарі погоріли троє чиновників Сихівської районної адміністрації. У 2016-му – за хабар у понад 100 тис. грн затримали голову Залізничної райадміністрації Львівської міськради. А у 2019-му на хабарі затримали директора Грибовицького сміттєзвалища.

    Сміттєва криза

    Власне, про Грибовицьке сміттєзвалище, єдиний у Львові полігон для вивезення сміття. Саме сміттєва криза свого часу дала початок краху ілюзій про Садового! Тоді Андрій Садовий прозвучав в усіх серйозних закордонних ЗМІ не як успішний європейський мер.

    30 травня 2016 року сталася трагедія. Троє рятувальників, Богдан, Юрій та Андрій, разом з іще десятком бригад поїхали на Грибовицьке сміттєзвалище гасити пожежу.

    Сталося обвалення. Їх за якісь секунди накрило лавиною у 100 тис. тонн відходів.

    “Це пам’ятаю, як сьогодні… їхні погляди. Ніхто не міг передбачити, що таке може виникнути і статися. Чому саме вони? Тяжко відповісти, то міг бути і хтось із нас”, – коментує в. о. начальника Жовківського райвідділу ГУ ДСНС у Львівській області Руслан Романишин.

    Потрапив під тонни сміття й еколог комунального підприємства Олександр Бутін. Його тіла так і не знайшли. На 38 га полігону тоді було приблизно 8 млн тонн сміття і 2 млн тонн токсичних відходів. Це гора заввишки з 15-поверхівку і вагою у 200 “Титаніків”. Сьогодні Руслан стоїть біля пам’ятного знаку загиблим і згадує кожного.

    На сміттєзвалище, яке раніше не особливо турбувало посадовців, після трагедії з’їхалося одразу все керівництво міста. На той момент минуло 10 з половиною років після того, як Садовий на камери обіцяв розв’язати питання з небезпечним сміттєзвалищем.

    “Це є Чорнобиль, відкритий, без саркофагу. Якщо цей саркофаг не збудувати, то ця біда буде з кожним днем більшати. Я пропоную його будувати. І вкладати в це великі гроші”, – казав тоді Садовий.

    Гроші, може, й вкладали. Тільки не на відходи. А в те, що побачать, коли приїдуть туристи: черговий джаз-фест, скажімо, чи свято пива, свято пампухів. Сміттєзвалище ж все одно ніхто не побачить. Але є ще одна нестиковка. Садовий каже, що за всі роки жоден інвестор не захотів побудувати завод із перероблення відходів.

    “Ми всі мали ілюзію, що можна знайти інвестора. Жоден інвестор не подався. Знаєте чому? Тому що це невигідно економічно”, – заявляв чиновник.

    А от експерти запевняють, що ходили до мера інвестори. Постійно. І свої, і з Німеччини, і зі Швейцарії приїздили.

    “Щонайменше кількадесят (кажуть, 50, 48, не важливо) було інвесторів, пропозицій, які підходили з тим, щоб будувати у Львові сміттєпереробний завод, і всі вони чомусь не підійшли. І багато людей публічно відкрито заявляли: тому що не домовилися, перепрошую, за відкати”, – каже Юрій Ситник.

    Може, без відкатів економічно невигідно? Порахуймо. За словами Садового, на побудову заводу потрібно 600 млн грн.

    “Кожен інвестор хоче отримати вигоду, а рекультивації – вигоди нуль. Треба просто 600 млн вкласти і забути про них”, – говорив Садовий.

    Дивне твердження. Адже саме на переробленні сміття в усьому світі інвестори заробляють мільйони доларів!!! А на Грибовицькому сміттєзвалищі заробляли не вони, а команда Садового. Нам вдалося поговорити з чоловіком, який свого часу був причетний до однієї зі схем заробітку. Обличчя на його прохання не показуємо.

    “Приїжджає машина, йдуть по змінах. Спочатку – головні. Металобрухт збирають. Закінчили – тоді ми. Макулатуру, пластик, скло. Півтори штуки можна було на день мати. Мінімум”, – ділиться Василь, який заробляв на сортуванні.

    Рахуємо. 300 людей по 1500 на день – це майже півмільйона щодня.

    “На смітті фірми, пов’язані з Андрієм Івановичем, з дозволу “АІСа” заробляли гроші. Сортували це сміття, здавали на вторсировину. І все це гроші, гроші, гроші. І якщо би на цьому прозоро заробляли комунальні підприємства міста, завод із перероблення відходів можна було би побудувати вже за 4-5 років! Але це ще не весь бізнес. Бо крім побутового сміття на звалищі є й дещо цінніше”, – каже Теодор Дяків.

    “5,30 – ми маємо 2 млн тонн гальваніки в тому. Це є відходи хімічних різних підприємств – гудонових озер”, – говорить депутат Жовківської районної ради Ігор Муравський.

    Тисячі тонн промислового сміття та гудронів, тобто продуктів нафтоперереробки, – просто золота жила. Гудрони випаровують та отримують бітум, тобто смолу. Її ночами вивозили машинами в невідомому напрямку.

    Тонна бітуму – 8 тис. грн. Одна машина вміщає 10 тонн. Тобто коштує 80 тис. грн. Якщо за ніч виїжджало 15 машин, то на кустарному виробництві за добу заробляли понад мільйон гривень.

    “І якщо впродовж 15 років цю проблему не вирішують, а закривають різноманітними байками, то це точно є заробіток міських чиновників”, – заявляє голова Львівської ОДА (2014-2019) Олег Синютка.

    Після трагедії на сміттєзвалищі було відкрито кілька кримінальних справ, та досі нікого із львівських посадовців не покарано. Ані за чотири втрачені життя, ані за мільйонні крадіжки! Андрія Садового трохи полякали.

    “Що може чекати мера Львова за гірших розкладів цієї справи? Дочекаймося висновків слідства. Якщо йому буде вручено підозру в недбалості зі смертельними випадками, то це достатньо серйозне звинувачення, воно може спричинити й усунення від обійманої посади і до кримінальної відповідальності, передбаченої законом”, – сказав ексгенпрокурор Юрій Луценко.

    Але навіть це не змусило Андрія Садового по-чесному закрити сміттєзвалище, яке дає хороший прибуток.

    “Після 2016 року, коли закрили після трагедії, неодноразово ми ловили і доводили, і були відео, що ще якийсь період возили сміття. Викопували величезний котлован, вночі заганяли 10-15 машин і зверху присипали землею, загортали”, – розповідає Ігор Муравський.

    Закрили звалище лише за пів року після трагедії, після рішення суду. Та чи дійсно полігон не працює? Напряму знімати там охорона заборонила.

    Місцевий активіст Тарас Сиротинський погодився показати сміттєзвалище з обхідних шляхів. Він розповідає, що був висновок головного санітарного лікаря, що років 10 воно не мало працювати. Офіційних документів на його роботу не було.

    Після закриття звалища увесь рік сміття зі Львова практично не вивозили. Гнило на смітниках, бо інші міста не приймали.

    “Можете собі уявити місто, яке понад рік тримали в облозі? Не давали можливості фізично вивозити відходи”, – казав Садовий.

    Нібито не Андрій Садовий роками влаштовував проблеми місту, а тодішній президент Петро Порошенко, який скористався моментом, щоб контролювати парламентську фракцію “Самопомочі”. Тоді голова від цієї фракції Олег Березюк через це навіть оголосив голодування.

    Сміття почали вивозити, коли відповідальність за сміття перебрала на себе Львівська обласна адміністрація. Й одразу знайшли незбіги в документах.

    “Раптом виявилося, що сміття вивозять не 700-750 тонн на день, як це стверджувала міськрада, а вивозять раптом не більш ніж 500 тонн. Тоді питання: а куди ділися 200 тонн, за які кожен житель Львова заплатив гроші?” – дивується Добродомов.

    Скільки ж це грошей? За даними від Львівської обласної державної адміністрації, на вивезення 250 тис. тонн ішло 300 млн грн. Значить, вивіз однієї тонни сміття коштує місту 1200 грн. А 200 тонн – 240 тис. грн. Саме стільки на смітті заробляла за день команда Садового.

    Понад два роки сміттям займалася Львівська ОДА, але з 2019-го, коли президентом став Володимир Зеленський, сміттям знову завідує мер.

    У відеоролику Садового йдеться про те, що наче будується сміттєпереробний завод.

    “Ролик Садового є, але є рішення суду, друге рішення суду, яке забороняє будівництво цього заводу на тій території, тобто ролик Садового – це черговий блеф. Коли буде завод, буде облік, буде все – це тоді не буде цікаво для Андрія Івановича”, – каже Сиротинський.

    Якщо звалище закрито, куди ж возять сміття зараз?

    “По документах, наприклад, їде до Чернігівської області, але насправді його можна вивезти ближче, до Рівненської області. А зараз сміття возять куди завгодно по всій Україні, також списують шалені кошти. Але є пан мер, якого звати пан Андрій. Він хоче тримати весь цей бізнес під своїм контролем”, – додає він.

    Виявляється, у 2019 році міська рада ухвалила цікаве рішення: “Про затвердження Програми відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів”. Йдеться про додаткові 300 млн грн на вивезення сміття!

    “У разі необхідності департамент із питань поводження з відходами може вимагати копії додаткових підтверджувальних документів про здійснення відповідних перевезень”, – йдеться в рішенні.

    Нагадаємо, йдеться про 300 бюджетних мільйонів на вивезення сміття!! І контроль у разі необхідності? Ми відправили офіційний запит до Львівської міської ради, щоб дізнатися, скільки разів за рік виникала така необхідність? Відповіді протягом двох тижнів не отримали.

    Тобто будь-який контроль за використання цих коштів відсутній. І ніхто не знає, в яку суму виходить кожен конкретний маршрут і де викидають сміття насправді. Про це навіть заговорила тодішня прокурорка Львова Ірина Діденко.

    “Це події одного дня, одної ночі. Сміття має їхати до Київської області на офіційний полігон, а приїжджає до Жидачіва. Можемо припустити, що й на цьому львівські чиновники вкрали гроші! Але ось ми вже на полігоні. Якби не окремі сміттєві островки, можна подумати, що це звичайні пагорби. Та насправді тут мільйони тонн сміття”, – сказала Діденко.

    “Все, що обіцяв Андрій Іванович, будучи в селі Грибовичі, що це потрібно з ним негайно щось зробити, закрити, рекультивацію провести і все інше, робив все з точністю до навпаки”, – говорить Тарас Сиротинський.

    Коли знімальна група вже від’їжджала зі сміттєзвалища, раптом побачили машину зі сміттям на в’їзді. Куди це його везуть? У відповідь на те, що журналісти бачили, як туди будівельне сміття везли, охоронець відмахується: “Ну, то кудись туди, в ту сторону, сюди не заїжджає ніхто. Бачите, все заросло, видно, що машини не заїжджають”.

    Що там робила машина зі сміттям, залишається тільки здогадуватися.

    Дивина, але навіть після повного провалу зі сміттям Андрій Садовий вийшов сухим із води!

    Піар, шаманство та політтехнології

    “Садовий – геніальний піарник. Він навіть величезні мінуси – згадаймо те саме сміття! – може перетворити собі на плюс. Головне не що ти зробив. Головне – як ти це показав і як ти про це розповів”, – каже Добродомов.

    Він прикрився конфліктом із Петром Порошенком. І головне, що львів’яни йому повірили! Нині він вчетверте балотується у мери Львова, хоча ще рік тому твердо переконував, що в мери більше не піде.

    “Закінчується моя каденція. Це вже третя каденція, 13 років міським головою. Моя задача зараз – працювати на рівні держави”, – заявляв він.

    Але… передумав! За даними соцгрупи “Рейтинг”, майже третина виборців готові його підтримати! Просто містика якась.

    “Вони дуже добре орієнтуються в настроях львів’ян. Вони дуже добре розставляють акценти, на що треба вплинути”, – каже Юрій Ситник.

    Згадує, це колись Садовий був скромним і тихим. Сьогоднішній Садовий – інший. Викликає довіру і вміє грати на публіку. Ким тільки львів’яни його не бачили! Був будівельником, комунальником, танкістом, байкером, лучником. Він їздить то в трамваї, то на велосипеді. Навіть про свого песика виборцям розповідає…

    Хто ж навчив Андрія Садового так маніпулювати громадською думкою? Олег Березюк був головою фракції “Самопомочі”, лідером якої є Садовий. І якщо для більшості він просто особливо наближена до мера людина, то для своїх – Шаман, лікар-психіатр за фахом.

    “Шаман, тому що, скажу, він був в Андрія Івановича як приватний психотерапевт, тренував його. Якщо ви глянете якісь ролики, як Андрій Іванович виступав раніше, в нього то плече сіпалося…. Підборіддя тряслося, плече сіпалося… Потім то зникло. Випадково у міській раді я побачив, як із його кабінету виходить відомий такий тренер, один із тих людей, які започаткували НЛП і який був співавтором чи не першої книжки на тему НЛП, Френк П’юселік. Це американський тренер, займався реабілітацією вояків після В’єтнаму, а потім почав займатися консалтингом. А вже Френк П’юселік, як спеціаліст із НЛП-технологій, гадаю, ще й навчив Андрія Івановича маніпулювати свідомістю. А крім того, і корисних дрібниць. Зверніть увагу! На всіх нарадах Андрія Садового між ним і людьми стоїть графин із водою. Аби забирати негативну енергію? Ну, Шаман… Є практики, які, на думку тих, хто їх проводить, допомагають справлятися з негативом тощо. Вода – провідник енергії. Ми складаємося з води і тому чимало магічних, шаманських практик пов’язано з водою”, – говорить Юрій Ситник.

    Яких таких практик магічних?

    Журналісти пробують дізнатися, чи дійсно Шаман мав вплив на Андрія Садового, тож телефонують Олегу Березюку і питають, як він допомагав Садовому триматися на публіці.

    “Андрій Іванович завжди себе вів на публіці так, як він себе веде. До чого тут я чи хтось інший? Ви його питайте, як він це робить. Я так само допоміг йому, як і вам. Ми один одному завжди всі допомагаємо”, – відповів Березюк.

    Може, й так, але факт, що амбіції Андрія Садового за останні роки зросли в рази! Він навіть мітив у президенти. А коли з президенством не вийшло, то запасний варіант – знову в мери.

    “Тому що зрозумів, що він просто загубиться в політичному житті й це буде фінал у принципі його політичної кар’єри. А в місті в нього налагоджено всі процеси”, – коментує Добродомов.

    Обіцянки і космічні витрати

    Андрій Садовий навіть передвиборчі обіцянки вирішив не міняти.

    Навіщо? На порталі “Слово і діло” підрахували, що більш ніж половина його обіцянок за 14 років правління досі лишаються невиконаними.

    Наприклад, обіцяв розв’язати проблеми з водою. Досі в деяких районах Львова із кранів тече рідина, яку використовувати можна хіба що в технічних цілях.

    Обіцяв оновити міський транспорт та запровадити електронний квиток. Досі з цим не завершив. І головне, як обіцяв розв’язати питання зі сміттям 14-15 років тому, так обіцяє й сьогодні.

    “Завод із перероблення сміття почали будувати. І ще дуже багато проблем. Треба добудувати? Треба”, – заявляв Садовий.

    Берег річки Полтви. Тієї, що тече під Львовом як каналізація, а тоді впадає в Західний Буг, Віслу і Балтійське море. Тут нібито будується завод з перероблення сміття. Але знімати там на місці журналістам також не дала охорона.

    “Такі заводи насправді не є настільки екологічними, наскільки нам стверджує Андрій Іванович. І їх в Європі вже в принципі визнано недієвими, оскільки велику кількість сміття після цих заводів потрібно надалі захоронювати на сміттєзвалищах”, – коментує жителька мікрорайону Знесіння Мар’яна Куц.

    Якесь замкнуте коло. Менше з тим на будівництво цього заводу Львів взяв 25 млн євро кредиту в Європейському банку реконструкції і розвитку. І не лише на завод. Якщо розібратися, то все, що робилося у Львові за часів правління Андрія Садового, робилося в кредит. У борг, який потрібно повертати! Двірцева площа – теж на кредитні.

    “У мене таке враження, що жодної вулиці чи будинку у Львові не відремонтовано за бюджетні кошти”, – каже Теодор Дяків.

    У кредит збиралися рік тому робити й ремонт у Львівській мерії.

    6,5 млн грн лише на сесійну залу. Ще 3,5 млн – на систему кондиціонування. Але найбільший галас зчинили через душову за 750 тис. грн. Вона що, золота?

    Тендер довелось скасувати, але у Садового виникла нова ідея, на що взяти кредит.

    “Пропозиція міського голови взяти кредит 20 млн євро – 600 млн грн – на те, щоб виплатити зарплати, податки, операційні збитки. Це кредит на безгосподарність, за який сплачуватимуть львів’яни і тіло кредиту, і відсотки за кредитом”, – каже депутат Львівської міськради Валерій Веремчук.

    Цей кредит не взяли через розвал партії Садового “Самопоміч”. Одразу п’ятеро депутатів заявили про вихід із фракції, а хто був партійний – із партії “Самопоміч”.

    Останньою крапкою стали високі зарплати міських посадовців, а особливо їхні премії.

    “Для директорів департаменту – це понад 200-250%, для заступника міського голови, очевидно, ще більше. А за актом виходить в рази більше”, – говорить депутатка Львівської міської ради і колишній член партії “Самопоміч” Ольга Посипанко.

    Вдумайтеся! За останніми даними управління статистики, середня зарплата у Львові – 10 тис. 300 грн. Тоді як у деяких львівських посадовців – 40 тис. зарплати і ще 100 тис. премії.

    Але на захист зарплат кинувся заступник мера Геннадій Васьків із зарплатою 58 тис. грн. Дарма, що був у відпустці…

    “Я розвантажився і можу говорити про стратегічні речі. Якщо ми хочемо, щоб був порядок, то нами мають керувати професіонали, а не люди з вулиці.. Зарплати повинні відповідати рівню ринкових зарплат – таких, як у бізнесі”, – казав він.

    “А що так смердить? А смердить лайно, яке тече центральною частиною селища Рудне. Професіонали.. Забули побудувати насосну станцію. І коли ми передбачили шість мільйонів на її будівництво, то перерозподілили їх на власні премії і гідну оплату праці”, – казала на відео Посипанко.

    Вона пояснила, що йдеться про домовленість із владою Львова виділити гроші на каналізацію в аварійному стані.

    “Насправді це дуже маленькі кошти щодо того, що ми маємо 3 млрд бюджету сьогодні в місті Львові на 2020 рік”, – додала депутатка.

    Тобто куди йдуть 3 млрд бюджетних коштів міста, не ясно. Нагадаємо: на фантастичні зарплати посадовців Садовий теж збирався брати кредит!

    Є кредити, які Львів брав ще за курсом 8 грн за євро. Нині віддають по 30.

    “Міський голова Андрій Садовий дуже полюбляє набирати кредити. Сьогодні Львів має понад 7 млрд грн кредитів…. Тому кредитів сьогодні вже набрано до 2040 року. Тобто ще 20 років після нас майбутні львів’яни ще віддаватимуть ці кредити”.

    Згадується гасло “Самопомочі” Андрія Садового: “Принцип дуже простий: візьми і зроби!”.

    Схоже, звелося до “візьми”…

    Елітне майно

    Один із найелітніших районів Львова. Заповідна зона поруч із Шевченківським Гаєм. Тут мер Андрій Садовий має будинок на 660 (!) кв. м. Ну, як має… Все майно записано на дружину. Дві земельні ділянки у Львові, два автомобілі (“Мерседес” та “Шкода”) й увесь медіахолдинг: телеканал, дві радіостанції, три інтернет-видання і рекламна агенція.

    “Катерина продала частину акцій, і ми отримали 3 млн грн”, – пояснював Садовий походження статків.

    Сам Садовий буцімто доклав лише півтора мільйона від продажу власної квартири. Але, схоже, й тут мер схитрував. Така нерухомість в елітному районі Львова коштує в рази дорожче!

    На роботі його не було. Може, вийде застати його вдома? Триповерховий маєток. Високий паркан. Ікона. Камери стеження. За парканом – охоронець. Каже, господаря вдома немає. Біля будинку журналісти помітили чоловіка, який малював на паркані мурал, як він сам сказав. На ньому зображено ікони. Власне, Андрій Садовий дуже швидко зрозумів, що релігія – це ключик до сердець львів’ян.

    Скріншот відео

    “На хресних ходах є гарні фотографії, як він іде. Як у цьому фільмі, пам’ятаєте, Миронов ішов майже по воді. Оце Андрій Іванович так ішов серед натовпу, серед юрби, серед священників – майже як апостол. Це дуже вміло. Якщо його конкуренти ліплять білборди по місту, то він виставляє фотографію із владикою чи з кимось з єпископів, і цього достатньо для львів’ян”, – каже Юрій Ситник.

    Дивно, але паралельно команда Андрія Садового заграє із сектами.

    “Вони пішли на богослужіння пастора Мунтяна. Одіозного персонажа, який, кажуть, викачує всі гроші зі своїх. Звинувачують його і в наркоманії, і в розпусті, і в чому завгодно. Його релігійна організація позиціонується сектою, причому такою доволі тоталітарною”, – додає Ситник.

    Що це взагалі було з Мунтяном?

    “Чи це його участь у ролі якогось там а-ля консультанта? Ну, ми ж знаємо, що він дуже добре вміє маніпулювати людьми. Може, він теж співпрацював з ними на цю тему. Чи то був просто політичний хід, бо серед прихильників пастора Мунтяна дуже багато людей заможних”, – каже Ситник.

    Інтерв’ю Андрій Садовий давати відмовився, але ми три дні навідувалися до львівської Ратуші, поки таки не побачили, як він стрімко йде до машини. На питання про те, що “подейкують, що на вас дуже мав вплив Олег Березюк, і чи дійсно це так”, він відповів: “Це повна ахінея. Я маю велику повагу до Олега Романовича”.

    Далі журналіст додає: “Нам кажуть, що от він, як спеціаліст, вам допомагав гарно триматися на аудиторії”. На що Садовий каже: “Ну, я йому багато що розказував, але щоб він на мене впливав… Зараз на мене ви, наприклад, впливаєте”.

    А щодо заводу мер Львова сказав, що там тривають роботи й за два роки “перерізатимуть стрічку”.

    “У чому феномен Садового? Подвійне дно. Андрій Іванович сьогодні може говорити одне, а завтра – зовсім інше. Моралі там ніякої нема. Там є лицемірство цинічне, таке, знаєте, відкрите. Просто люди чомусь цього не бачать, не аналізують. Як політтехнологія, маніпуляція – ідеально. Відчувається рука спеціаліста Френка П’юселіка на 100%”, – коментує Юрій Ситник.

    Очевидним є те, що за яскравими фасадами Львова, які розлітаються по світу мільйонами знімків туристів, насправді ховаються обдерті двори, гнилі комунікації і безкарна корупція.

    Неймовірним є те, що попри явну корупцію, бездіяльність і відверті маніпуляції, третина львів’ян досі прихильні до Андрія Садового!

    Оригінал на сайті 112.ua.

    (Visited 24 times, 1 visits today)
  • 180x150