2020 рік в боротьбі з корупцією: Гучні справи, скандали й топтання на місці

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Президент Володимир Зеленський вимагає від  антикорупційних органів  “посадок”. Але в рік, що минув, влада в Україні не особливо допомагала борцям з корупцією.

    251085

    Про це пише  Deutsche Welle .

    У вересні 2020 року Володимир Зеленський знову звернувся до антикорупційних органів з вимоги показових посадових осіб корупціонерів. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) й Офіс Генерального прокурору, за його слова, демонструють гучну справу “раз на місяць”, замість того, абі “показують результат”. Але 2020 рік продемонстрував: вимагаючи “посадок”, Зеленський та його соратники не завжди займаються сприянням антикорупційній структурі робити свою справу.

    НАБУ – гучні справи та протистояння з прокуратурою

    Цього року НАБУ було змушене стикнутися не лише зі спротивом із боку підозрюваних. У серпні Конституційний суд України (КСУ) визначив призначення директора відомства Артема Ситника неконституційним, а 16 грудня відповідні положення закону про НАБУ втратили свою чинність. Однак жоден з низок законопроектів, запропонованих у Верховній Раді для вирішення цієї правової колізії, після більшості “Служби народу” в парламенті, доки не було прийнято затвердження навіть у комітетах. Така ситуація дозволяє опонентам Ситника та фігурантам справ НАБУ ставить під сумнів легітимність реальних керівництв бюро та блоків вирішення питань адміністративних питань у відомстві.

    Новини за темою:  Хто ці люди, які зараз займають посади суддів КСУ, і як їх призначають?

    Також цього року в НАБУ вперше було відкрито закликати чинну владу у втручанні в розслідування справ бюро. Так, у відомстві на початку грудня закинули генеральну прокурорці Ірині Венедіктовій перебіг виявлення детективів у справі одного з кількох командувачів Національної гвардії України. ЗМІ повідомляли, що дії Венедіктової дозволили відкласти вручення підозри соратника Зеленського – заступник керівників Офісу президента України Олегу Татарову. І це вже не перші подібні звинувачення за адресою генпрокурорки. Так, кількісний член президентської фракції у Верховній Раді Гео Лерос закидає її блокування вручення НАБУ підозрі одному з депутатів від партії “Слуга народу” Олександру Юрченку.

    НАЗК – скандал з електронним декларуванням

    Той факт, що за президентство Зеленського вдалося перезапустити Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), встановлене в одному односторінковому керівництві, називає успішною новою владою. Але напередодні жовтня це досягнення світового рівня рішення КНС, яке скасувало відповідальність за декларування недостовірної інформації та визначило деякі повноваження НАЗК неконституційними. За допомогою цього вже в грудні Верховна Рада затвердила законопроекти, які відповідали за відповідальність за брехню в деклараціях та поверненнях агентства його повного звільнення. А 24 грудня Зеленський підпис закон про відновлення кримінальної відповідальності за недоступне декларування.

    Новини за темою:  Е-декларації: Як замилити очі МВФ та влаштувати “санаторій” для топкорупціонерів

    Однак керівником НАЗК Олександр Новіков констатував, що чиновників, які вказали неправдиві відомості в деклараціях за попередні роки, ми вже не можемо притягувати до відповідальності. Також Новіков гостро розкритикував спосіб, коли будь-який депутат відновив відповідальність за неправдиві дані в деклараціях. В офіційному журналі за адресою Зеленського він розкритикував законопроект і попросив президента накласти на нього вето, бо документ не передбачає запрошення волі для осіб, які в значній мірі не подають декларації або визначають у ній недоступні дані.

    Щоправда, Зеленського, який ще нещодавно вимагав від антикорупційних органів швидких “посадок”, така м’якість Верховної Ради задовольнила. У своєму відеозверненні, оприлюдненому на початку грудня, він лише заявив: “Шкода, що поки відповідальність не така жорстка, як хотілося, але радує, що це поки”.

    ВАКС – скасований перший вирок і брак приміщення

    Застосування Вищим антикорупційним судом (ВАКС) свого першого віку вирощування жовтника можна було б назвати важливу віху на шляху розбудови цієї інституції, як саме цей символічний вірок буквально через два з половиною тижні не було скасовано. Суддя з Дніпропетровської області, засуджена за неподання електронної декларації, домоглася заснуванню відомства після того, як Конституційний суд скасував відповідальність за недостовірне декларування. Станом на 15 грудня, ВАКС був розроблений із закриттям цієї причини, тому 15 справ і скасувати три вироки.

    Першочергово, що ваш перший вирок у ВАКС ухвалювали та скасували, так і не отримавши повноцінного власного приміщення. Законопроект, який дозволить суд отримати частину приміщення заводу “Антонов” і розпорядиться остаточно облаштувати, Верховна Рада спромоглася ухвалити лише 16 жовтня. Наразі ж офіси суду знаходяться в трьох різних приміщеннях за різними адресами в Києві.

    На додачу до цього антикорупційного суду стикаються зі спробою з боку інших органів судової влади. Так, напередкінці листопада в ВАКС закликали одного з членів Вищої ради правосуддя (ВРП) в той час, що він втручається в роботу суду. Перезавантажити ВРП під час передвиборних переговорів візита як Зеленський, так і його партія “Служба народу”. Ця обіцянка попри закиди з боку антикорупційних активістів щодо корумпованості Вищої ради правосуддя так і не була реалізована чинною владою.

    САП і АРМА – в. о. замість керівників

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) цього року залишилася без свого керівника Артема Холодницького. Він подав у відставку “за власним бажанням” – з часом нового керівника САП так і не було визнано. До певного моменту для цього були необхідні зміни в законодавстві. З грудня Верховна Рада ухвалила потрібний законопроект, через тиждень його підписав спікер парламенту Дмитро Разумков і передав його на підпис президента. Поки що він так і залишається непідписаним.

    Керівник Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) кабінет міністрів Олексія Гончарука звільнив ще в грудні минулого року. Через рік інституції, що описується арештованими у корупційних справах майна та інших активах, залишається без голови. Причиною цього – нездатність Верховної Ради визначити своїх представників в конкурсній комісії, яка обиратиме нового керівника АРМА.

    “Нове обличчя” – не найкраще за попередні

    Експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапівін визначає, що вимагає масштабних “посадок” від антикорупційних органів за жодних умов жодного сенсу. Це стосується не лише зі складу боротьби з топкорупціонерами, які мають значні ресурси для забезпечення правового захисту, але й із суперечливістю українського антикорупційного законодавства та обмеженими ресурсами самих антикорупційних органів. “Ця система працює настільки, наскільки вона може”, – резюмує Крапівін.

    Виконавчий директор Transparency International Україна Андрій Боровик, свою чергову діяльність, залучає, що додає до цього року, що мінус, у роботі кожної установи, що входить до такої національної антикорупційної інфраструктури, що виникають нові проблеми. І, як під час відновлення кримінальної відповідальності за неправдиве декларування, влада не поспішає допомогти у їх вирішенні. “Виявилося, наприклад, що” нове обличчя “в парламенті ще меншою мірою хоче бачити над своєю головою дамблів сном електронних декларацій, нижче старі”, – іронізує Боровик.

    (Visited 20 times, 1 visits today)
  • 180x150