Суддя Окружного адмінсуду Києва Ігор Качур “засвітився” у багатьох скандальних справах. Він є особливо наближеним до Павла Вовка.

Завдяки ВРП суддю не відсторонили

За версією НАБУ, у складі його злочинної організації він допомагав захоплювати владу у Вищій кваліфікаційній комісії суддів. За це йому повідомили про підозру. Однак завдяки Вищій раді правосуддя Качура навіть не відсторонили, тому він продовжує “кривосудити”.

Суддя Ігор Качур
Суддя Ігор Качур / Скриншот з відео Bihus.info

Качур відомий й рішенням про скасування націоналізації “Приватбанку”, а також своїми сумнівними статками. Зокрема, вражає його величезний будинок під Києвом, який зареєстрований на батька і не відповідає офіційним доходам його родини.

Ігор Качур є яскравим прикладом того, що недоброчесність судді проявляється у всьому, навіть в особистому житті.


Будинок Ігоря Качура під Києвом / Скриншот з відео “Наших грошей”

Суддя викрав власну дитину у матері

У судді Качура є 2 малолітні дочки. У 2019 році він розлучився зі своєю дружиною. За взаємною згодою та рішенням суду діти залишались жити з мамою. Однак в один момент суддя вирішив забрати меншу 4-річну дочку. Це можливо за спільною згодою чи рішенням суду.

Однак дотримуватись законів – не про Качура, він ж суддя Окружного адмінсуду і йому все можна. Тож він просто забрав дитину й не повернув. Фактично викрав.

Мама намагалася виправити ситуацію – десятки разів викликала поліцію, зверталась до суду й журналістів, мітингувала під Офісом Президента та ОАСК, але все марно. Він не лише не повернув дитину, але й не давав їй навіть бачитись з нею.

Тоді ексдружина звернулась до суду з проханням зобов’язати Качура давати їй бачити дитину хоча б раз на тиждень. Суддя Солом’янського суду Ірина Усатова відмовила.

Верховний Суд став на захист матері

Однак апеляція та Верховний Суд стали на бік матері. Завдяки цьому з листопада 2020 року Качур зобов’язаний щотижня давати дитину дружині для особистих зустрічей без присутності батька.

Втім, це рішення він жодного разу повністю не виконав. Вже більше ніж 2 роки мати не залишалась з дочкою наодинці. Такі дії є не лише порушенням законодавства та прав матері й дитини, а й грубим порушенням обов’язків судді.

Він зобов’язаний бути прикладом законослухняної поведінки, тому не може безкарно ігнорувати законодавство, а тим паче не виконувати рішення Верховного Суду.

У ВРП відмовились відкрити провадження

Ми звернулись до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії Качура. Вона потрапила до друга Павла Вовка – Павла Гречківського. Вже 16 червня Дисциплінарна палата відмовилась навіть відкрити провадження щодо Качура.

Вища рада правосуддя
Вища рада правосуддя / Фото ВРП

Такими діями ВРП дала чітко зрозуміти, що суддя може й надалі робити все, що завгодно, а виконання судових рішень є обов’язком простих громадян, а не суддів.

Справа голови Касаційного адмінсуду Смоковича

Показовим є і розгляд Вищою радою правосуддя нашої скарги щодо голови Касаційного адмінсуду Михайла Смоковича. НАЗК встановило, що у декларації за 2017 рік він забув вказати 365 тисяч гривень, які були на його рахунку.

Я розумію, що для Смоковича це дрібниця. У нього офіційна зарплата за місяць становить понад 400 тисяч гривень. Однак це значна сума та серйозне порушення, за яке можна позбутись посади.

Михайло Смокович
Голова Касаційного адмінсуду Михайло Смокович / Фото ЧЕСНО

ВРП не побачила конфлікту інтересів

Ми подали скаргу у Вищу раду правосуддя. Вона потрапила до Оксани Блажівської. Цікаво, що її рідна сестра є суддею Касаційного адмінсуду, який очолює Смокович. Однак у ВРП тут не побачили жодного конфлікту інтересів та відмовились відвести Блажівську.

Закон дає 60 днів на розгляд скарги. Втім, зі справою Смоковича тягнули 14 місяців, тобто у 7 раз довше ніж передбачає закон. Вже 19 квітня у ВРП вирішили, що Смокович просто переплутав готівку з коштами на рахунку й ненавмисно вказав неправду у декларації. Через це справу закрили.

На брехню у деклараціях судді достатньо просто сказати, що він “ненавмисно”. Після цього – жодної відповідальності, особливо якщо цей суддя є одним з керівників судової системи.

Справа з концесією Херсонського порту

Пам’ятаєте, як суд заблокував завершення конкурсу на концесію Херсонського порту? Цю ситуацію коментував навіть Володимир Зеленський. Президент заявив, що потрібно перезавантажити судову систему для того, щоб такі рішення не виносили.

Володимир Зеленський
Зеленський наполягав на перезавантаженні судової системи / Фото Офісу Президента

Верховний Суд скасував це рішення і назвав його неспівмірним, безпідставним і не підкріпленим жодними доказами. Іншими словами – свавільним. Це є підставою для дисциплінарної відповідальності й ВРП вже не раз карала суддів за безпідставні забезпечення позову.

Ми подали скаргу й ВРП відкрила провадження щодо суддів Беспалова, Ключковича та Парінова. Однак вже 21 квітня там вирішили, що імітації обурення буде достатньо. Справу закрили, бо у діях суддів “немає жодних порушень”. Ось таке “ласкаво просимо” інвесторам від ВРП.

До речі, суддя Парінов – це ексчоловік Марини Парінової, яка є адвокаткою Андрія Портнова. Можливо, тут є ключ до позиції ВРП.

Суддя Горячківська – уособлення “кривосуддя”

Є одна суддя, яка до появи Павла Вовка та ОАСКу була для мене уособленням “кривосуддя”. Мовиться про суддю Уманського суду Черкаської області Людмилу Горячківську.

Ще у 2006 році вона допомогла шахраям вкрасти цілий будинок. Поки його власник був у Португалії, Горячківська на підставі сфабрикованого позову ухвалила рішення про передачу будинку одному п’яниці начебто за борг у 2,5 тисячі доларів.

Потім він потім раптово помер, але встиг переоформити будинок на інших. Коли власник дізнався про це, то подав заяву про злочин.

Під час розслідування виявилось, що жодного боргу не було, усі документи підроблені й навіть засідання суду не було. Тобто це злочинна схема привласнення майна через рішення суду.


Суддя Людмила Горячківська / Фото ВРП

За це Горячківській висунули обвинувачення, яке ще у 2011 році передали до суду. Минуло 10 років, а справа досі перебуває у суді першої інстанції.

Горячківську впіймали на хабарі

Однак і це ще не все. У 2014 році вже підсудну Горячківську впіймали на хабарі. Згодом справу передали до Гайсинського суду Вінницької області, де вона успішно затягується дотепер. Увесь цей час Горячківська залишається суддею, а наразі взагалі є виконувачкою обов’язків голови суду.

У 2020 році практично усі засідання у справі щодо будинку не відбулись. Усе через те, що підсудна Горячківська просто не з’являлась на суд. Він навіть ухвалу про привід виносив. Це нахабство й демонстрація безкарності найвищого ґатунку.

Як боротися з проблемою

Насправді, усе дуже просто. Така нахабна поведінка є грубим порушенням суддівської етики, бо працівниця Феміди не може без поважних причин не з’являтися на суд, де її звинувачують у тяжкому злочині.

Ми з фундацією DEJURE ще 18 березня подали скаргу у ВРП на Горячківську. Вона потрапила до новопризначеної членкині Інни Плахтій.

Минуло вже вдвічі більше ніж передбачає закон. Однак жодного рішення досі немає. Складається враження, що новопризначені члени ВРП дуже швидко освоїли принципи роботи та почали відверто покривати недоброчесних суддів.

Таких прикладів є дуже багато. Що з цим робити? Рецепт давно відомий – необхідно перезавантажити Вищу раду правосуддя. Однак це має бути не імітація, а справжні зміни.