Частину “нечистих грошей” виявили у холодильнику службового кабінету. Здавалось би, після такого Федько бодай втратить свою посаду. Втім замість звільнення чиновник навпаки – очолив управління. Водночас нещодавно суд повністю його виправдав.

Холоднюк – ключовий виконавець захоплення ВККС

Державна судова адміністрація та її територіальні управління відповідають за матеріальне забезпечення місцевих судів та їх апаратів. Закупівлі для потреб судів проводять саме вони. Іншими словами – вони контролюють і розпоряджаються усіма бюджетними грошовими потоками у судовій системі.

Тривалий час її очолював Зеновій Холоднюк, який став відомим після того, як засвітився на записах з кабінету голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Він був одним з ключових виконавців його схеми із захоплення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Це стало підставою для повідомлення йому підозри та відсторонення від посади. Після цього Холоднюк сам звільнився.

Маніпуляції та “відкати” Федька

Не дивно, що за такого керівника його підлеглі теж проявляли інтерес до всіляких злочинних схем. Улітку 2018 року Теруправління Державної судової адміністрації у Полтавській області вирішило замінити покрівлю одного з судів Полтави.

Тендер виграло ТОВ “Українська Альтернатива”, із яким заступник керівника теруправління Віталій Федько уклав договір на понад 1,6 мільйона гривень. Пізніше, за словами керівника цього підприємства Віталія Литвиненка, чиновник вимагав 15% “відкату”, а у випадку відмови – не підпише акти виконаних робіт.

Віталій ФедькоОбов’язки начальника ТУ ДСА Полтавщини виконує обвинувачений у корупції Віталій Федько / Фото pl.court.gov.ua

Підприємець написав заяву про злочин, і подальша комунікація з Федьком відбувалась під контролем правоохоронців. Відповідно до зібраних слідством доказів, керівник судової адміністрації й далі вимагав хабаря за підписання усіх документів, тож довелось погодитись.

Хабар у пуфику, хабар у морозилці

Перший транш у розмірі 148 тисяч гривень Литвиненко приніс в кабінет Федька у грудні 2018 року. Той жестом показав, що його потрібно залишити у пуфику.

Втім цього було недостатньо. Іншу частину від необхідних 15% підприємець приніс 14 січня 2019 року. За вказівкою Федька, він поклав їх до морозильної камери холодильника у його службовому кабінеті. Тоді ж Федька й затримали, а фото хабаря з холодильника широко розлетілись у медіа.

Віталій Федько, хабарХабар Віталій Федько тримав у морозилці / Фото пресслужба ГПУ

За хабар Федька не звільнили, а підвищили

Далі трапилось те, що часто відбувається зі справами обвинувачених у хабарництві високопосадовців. Його не звільнили з посади та й навіть не відсторонили.

Судді Печерського суду Роман Новак та Олег Білоцерківець відмовили у відстороненні. Водночас суддя Вовк зняв з нього обов’язок не спілкуватись зі співробітниками, які можуть бути свідками у справі.

До того ж вже бувши на лаві підсудних, Федько став виконувачем обов’язків керівника теруправління. Тобто головним з фінансування усіх судів Полтавської області.

Не хабар, а “позика”

Під час судового розгляду підсудний заявив, що жодного хабаря не брав і не вимагав. Він зазначив, що підприємець справді передав йому майже чверть мільйона гривень. Проте це був зовсім не хабар, а звичайна позика.

За версією чиновника, директор ТОВ звернувся до нього з проханням позичити гроші. У Федька грошей не було, але він порадив звернутись до його знайомого, який і позичив їх.

Сам посадовець начебто виступив лише неформальним гарантом повернення цих грошей, тому і вимагав від підприємця їх повернення. Тобто ніякого хабаря не було, мовилось про звичайну позику. Водночас Федько лише безкоштовно допомагав людям, за що й поплатився.

Постраждалий раптом почав захищати Федька

До речі, цю версію підтримав директор ТОВ, який давав хабар. Він раптом кардинально змінив свої свідчення і заявив, що правоохоронці його змусили оговорити чесну людину.

Він розповів, що ходив на зустрічі з жучками під примусом, і усі зафіксовані розмови були не про хабар, а про повернення позики. Звучить дуже “правдоподібно”.

“Вагомий” аргумент Федька – підозріле судове рішення

Втім це мало хвилювало обвинуваченого, бо у нього був інший “вагомий аргумент” – судове рішення, яке легалізовувало всю цю фантастичну історію. Отже, 14 липня знайомий Федька подав позов до Литвиненка у Кременчуцький суд про стягнення суми позики.

Справа потрапила до голови суду Олександра Колотієвського. Уже наступного дня відкрили провадження та призначили до розгляду через 12 днів. Виходить, сторони подали до суду 27 липня 2020 року мирову угоду, яку установа одразу ж затвердила.

Уже 28 липня Литвиненко виконав рішення та повернув “борг”. Ключове, що у рішенні зафіксована версія Федька про позику, і що він виступав лише неформальним гарантом угоди.

Суддя відверто підіграв

Окрім явної штучності спору та очевидної протиправної мети використання рішення, звертаю увагу на космічну швидкість розгляду справи. За теперішнього навантаження на суддів цього суду, справи там вирішуються місяцями та роками, а тут всього 12 днів і – фінальне рішення.

Зі свого досвіду зазначу – просто так це неможливо, і такі строки навряд чи є щасливою випадковістю. Тож, найімовірніше, суддя відверто підіграв керівнику установи, від якої залежить забезпечення того ж Кременчуцького суду.

Насправді такі рішення не повинні мати значення для розгляду кримінальних справ, бо там зовсім інша процедура доказовості. Суд має зробити власні висновки на підставі аналізу усіх доказів. Однак у справі Федька саме це фейкове рішення й стало основою для доведення правдивості версії чиновника.

Суддя, який судив Федька, теж був під слідством

Не менш цікавим був і суддя, який судив Федька. Почнемо з того, що він був на лаві підсудних у Жовтневому районному суді Полтави. Тобто суді, функціонування якого залежить від рішень Федька.

До того ж головуючим у його справі був голова цього суду Анатолій Савченко. Відповідно до своїх посадових обов’язків, він має комунікувати з Федьком як очільником судової адміністрації.

Федька і суддів Жовтневого пов’язують тісні стосунки

Виходить, що до обіду Федька судять. Водночас після обіду розв’язують з ним питання про фінансування суду та його апарату. Втім це ще не все. Федька і суддів Жовтневого районного суду Полтави пов’язують давні тісні стосунки.

Він неодноразово бував у суді, а дружина судді цього суду Віталія Микитенка є підлеглою Федька. Очевидно, що все це свідчить про конфлікт інтересів та неможливість об’єктивності за таких умов.

Інша суддя Жовтневого закликала їх не ганьбитись

Відома суддя Лариса Гольник, яка теж працює у Жовтневому суді Полтави, публічно закликала цих суддів не ганьбитись і заявити самовідвід. Однак, звісно, що її не почули. Тоді відвід заявили прокурори, але їм відмовили. До речі, відмовив суддя Віталій Микитенко – той, чия дружина у підпорядкуванні Федька.

На це очевидне неподобство мала б відреагувати Вища рада правосуддя. Втім вона відкинула мою скаргу на суддю Савченка. Після цього він зрозумів, що у нього повний карт-бланш.

Захисник Федька – кум попереднього голови Жовтневого суду

Ще один нюанс – захисником Федька є Олександр Ковжога. Це кум попереднього голови Жовтневого суду одіозного Олександра Струкова, який повністю контролював суд, але вимушено втік у відставку у квітні 2020 року. Тому Ковжога у цьому суді почуває себе як вдома.

Дії правоохоронців – “провокація”, докази – “штучні”

Тож нічого дивного, що 27 вересня 2021 року суддя Савченко повністю виправдав Федька. У рішенні він вказав, що взагалі не буде оцінювати правдивість свідчень головного свідка, який і давав хабар, а потім кардинально змінив позицію.

Він просто їх відкинув у частині, що свідчить проти чиновника. І байдуже, що дані негласних записів та матеріали справи дають можливість їх перевірити. Крім того, суд назвав дії правоохоронців провокацією, а докази штучними. Однак, чомусь не побачив штучності доказів захисту.

Цинізм судді

Втім найбільше обурює цинізм судді. Зацініть, як він обґрунтовує своє рішення. Це пише суддя, який взагалі мав би заявити самовідвід, бо його очевидно неможливо назвати об’єктивним та неупередженим у цій справі.

суд суддя
Обґрунтування рішення судді / Скриншот з відео

Чи є шанси досягнути справедливості

Водночас це ще не фінальне рішення. Я сподіваюсь, що суди вищих інстанцій принаймні забезпечать склад суду, до якого буде довіра. Також відзначу позицію судді цього суду Ларису Гольник, яка не побоялась гучно заявити про усі сумніви у неупередженості судді та його висновках.

Усе це вселяє надію, що ще можна поборотись за справедливий розгляд справи та справді відстояти ті цінності, про які написано у вироку. Боротьба за чесні суди триває, а справедливість однозначно переможе.