До чого призведе кардинальне реформування українських вишів

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Вищу освіту України найближчим часом чекають кардинальні зміни: від ліквідації технікумів та училищ до повної автономії вишів. Цього тижня парламент нарешті ухвалив довгоочікуваний законопроет про вищу освіту № 1187-2, який передбачає чимало змін у цій сфері.

    Журналісти Еспресо.TV з’ясували в експертів, з якими труднощами матимуть справу українські виші та коли студенти та викладачі відчують реальні зміни.

    В’ячеслав Брюховецький, громадський діяч та почесний президент Національної академії України Києво-Могилянської академія (НаУКМа):

    – Коли новий закон про вищу освіту стане реальністю для студентів, викладачів та наукової спільноти України?

    – Закон прийнятий і залишилося ввести його в дію підписом президента. Звичайно, на перелаштування потрібен час, але важливо, що закон вже є. Багатьом вишам буде складно, але багато що вже впроваджено, елементи нового є в усіх університетах. Тепер є законодавча база. Зрозуміло, є навчальні заклади, яким ці зміни будуть не до снаги. Існують такі міжнародні всесвітні університети (Сміється), які сидять в кабінеті і заробляють гроші.

    – Тобто, деякі університети можуть зникнути?

    – Так, я до цього і веду. В них або зміниться керівництво або вони зникнуть. В чому перевага закону? Він дозволяє креативним людям діяти вільно. Ми боролися за нього останні чотири роки. Коли Табачник (Дмитро Табачник, екс-міністр освіти – ред.) намагався просунути свій законопроект, почався опір, він був змушений шукати інші шляхи. Але в нього не вийшло. І наша боротьба закінчилася, як належить. Цей закон не обмежувальний, він дає простір для творчості. Раніше все будувалося на хабарі, який ти можеш дати і отримати те, що потрібно. Тепер є можливість діяти, працювати самому.

    – Яким чином буде втілюватися ця демократичність та прозорість?

    – Багато залежить від колективу: піддається він на підкуп чи ні. Я знаю випадки залякування, шантажування в інших університетах. В таких закладах будуть намагання діяти по-старому. От зараз тероризують людей з інших університетів, просять, щоб я вклав щось міністру освіти у вухо. Я, звичайно, можу (Сміється). Але це неприємно ні мені, ні йому (міністру – ред.), у цьому немає сенсу.

    – Щоб ви порадили робити студентам, аби отримати владу в університеті?

    – Хай дають собі раду створюючи Студентські колегії.

    – Зменшення навчального навантаження викладачів, означатиме те, що викладачі матимуть ще менше часу для співпраці зі студентами?

    – Навантаження, яке існувало досі, жахливе. Воно не дає достатньо часу для роботи зі студентами. Але ті величезні навантаження, які були в Радянському Союзі, майже не залишали викладачам простору для наукової діяльності. Завдяки переформатуванню планів викладачі матимуть змогу більше працювати зі студентом та займатися науковою роботою.

    – Які труднощі чекають нас на першому етапі?

    – Вже на початку навчального року ми зіштовхнемось з загальною кризою, викликаною війною. Країна перебуває в стані війни, і малоймовірно, що вона закінчиться до вересня. Звичайно, це накладатиме відбиток. Але головне подарувати психологічний настрій – робити все власноруч, а не просити за хабаря. Я думаю, за рік все вляжеться, всі потроху звикнуть. Це велика перемога.

    Єгор Стадний, експерт Центру досліджень суспільства, брав активну участь у всіх акціях підтримки законопроекту:

    – Можете спрогнозувати, коли студенти та викладачі вишів відчують реальні зміни в системі освіти?

    – Приблизно через два цикли випуску бакалаврів, тобто через вісім років, наші університети матимуть геть інші обличчя. Багато вишів не зможуть пройти акредитацію та отримати ліцензію за новими процедурами. Таким чином, вони або зникнуть, або повинні будуть підлаштуватися під нову систему.

    – Наскільки швидко університети зможуть адаптуватися?

    – Все залежить від готовності конкретних університетів. Наприклад, НаУКМа вже готова до цього. Цей виш вже багато років співпрацює з європейськими закладами і давно почав впровадження європейських стандартів.

    – Що саме зміниться в житті студентів?

    – Закон вводить фонд сталого розвитку: благочинність, донорство. Будь-хто може переказати, подарувати матеріальну або й нематеріальну цінність. Університет не може використовувати цінність, а лише прибуток від неї. Такі собі девіденти. І звичайно ж, першими донорами є випускники.

    Але найголовніше, що університети з феодальних князівств перетворяться на такі собі академічні колективи, де все залежатиме від активності викладачів та студентів. Відкриються всі основні документи, все стане набагато прозорішим. Наприклад, розподіл доплат, надбавок, – все буде оприлюднено. І кожен охочий слідкуватиме за цими процесами. Керівництво більше не зможе ставитися нахабно, бо ректор, декан, проректор не будуть призначатися на цю посаду вічно.

    – За новим законом, ми переходимо до європейських стандартів наукових ступенів. Чи можете спрогнозувати, коли, наприклад, ми побачимо першого PHD (доктора наук – ред.)?

    – Насправді, все залежить від активності академічних колективів. Потрібно, щоб всі умови для акредитації нових аспірантур були дотримані. Я думаю, вже протягом найближчого року ми матимемо якісно нові кадри.

    Розумієте, наші аспіранти не знають, що таке методологія. Вони користуються споконвічним методом "копіпасти". Але методи не пізнаються в теорії, їх пізнають набиваючи руку, пишучи десятки робіт. Дисертації стануть публічними. Будуть публікуватися на сайтах університетів.

    Але потрібно, щоб люди, які за цим слідкують, читали, перевіряли на плагіат кожну роботу. Якщо в роботі знаходять плагіат, університет позбавляється права на захист дисертацій, члени спеціальної ради, які допустять плагіат, будуть дискваліфіковані. Тобто законопроект створює нові правила гри і все залежить від активності громадськості.

    – Хто має слідкувати за дотриманням усіх норм?

    – Слідкувати буде та ж громадськість. Багато людей об’єдналося навколо прийняття законопроекту. Ці люди створять орган і слідкуватимуть за діями університетів.

    (Visited 15 times, 1 visits today)
  • 180x150