Цьогорічне ЗНО відбудеться з незначними новаціями

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Щороку для тисячі випускників абревіатура ЗНО стає найбільш вживаною, адже вона означає один з найважливіших іспитів в їхньому житті, який може відчинити чи, навпаки, зачинити двері в омріяні вищі навчальні заклади.

    Тому за цією абревіатурою сховані недоспані ночі, зачитані до дірок підручники, незліченні години роботи з репетиторами, а також чимало страхів та сумнівів. Після обшуків в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО) влітку 2015 року переживання цьогорічних абітурієнтів та їхніх батьків, звичайно, посилилися. Тож кореспондент «Галичини» вирішив з’ясувати, за якими правилами відбудеться незалежне оцінювання 2016 року і чого бояться ті, кому за кілька місяців доведеться складати тестування.

    Коротко про головне

    За словами директора Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богдана Томенчука, найголовніше те, що ЗНО в цьому році відбудеться. і воно не вирізнятиметься надмірною складністю. Правила також майже незмінні. Відбудеться незалежне оцінювання із 5 травня по 17 червня, додаткова сесія — із 14 червня по 4 липня. В травні пройдуть ті тестування, результати яких «підуть» в атестат, тобто їх зарахують і як вступні іспити, і як державну підсумкову атестацію (ДПА). Це українська мова та література, математика, історія України. Влітку новоспечені абітурієнти складатимуть решту тестів.

    Загалом на вибір випускникам пропонують 12 предметів: українську мову та літературу, математику, історію України, фізику, хімію, біологію, географію, англійську, французьку, іспанську, німецьку та російську мови. З цього переліку вони можуть вибрати максимум чотири предмети. Два з них обов’язкові — українська мова і література, а також історія України або математика на вибір.

    — Ті вступники, для кого ЗНО ще є державною підсумковою атестацією, мають знати, що вони не уникнуть незалежного оцінювання, для них воно обов’язкове, — коментує директор ІФРЦОЯО. — Запрошення на пункти тестування будуть на інформаційних сторінках учасників ЗНО. інформація про їхні результати в ракурсі ДПА надійде відомостями на інформаційні сторінки шкіл та індивідуально — на інформаційні сторінки випускників. Торік був такий сервіс, коли діти на своїх інформаційних сторінках могли бачити свою роботу, проконсультуватися з вчителем і далі думати, подавати на апеляцію чи ні. Цього року, напевно, такого сервісу не буде.

    Ворота до праці

    Звичайно, те, що Генеральна прокуратура України зацікавилася роботою УЦОЯО, вилучила його сервери і досі вивчає питання можливого проникнення в систему з метою підвищення балів окремим випускникам, внесло певні корективи в цьогорічне ЗНО. Скажімо, нинішнього року всі тести будуть одного рівня. Дворівневі тести залишили в минулому, адже, як показала практика, українські виші здебільшого не вимагали від вступників результатів поглибленого рівня з того чи іншого предмета. Крім того, освітні фахівці зауважують, що й самі завдання тестів будуть простішими, ніж торік.

    Минулого року вперше вступники для успішного складання тесту замість мінімальних 124 балів мали пройти поріг «склав». Це нововведення не зникло й в 2016-му. Тобто для кожного предмета визначатимуть свою кількість тестових завдань, на які треба дати правильні відповіді, щоб подолати поріг «склав/не склав». Таким чином, мінімальний рейтинговий бал учасників ЗНО буде 100 балів, максимальний — 200. Учасники ЗНО, котрі не наберуть 100 балів з певного предмета, не зможуть використати цей результат для вступу у ВНЗ. Також вищі навчальні заклади мають право впливати на якість набору шляхом підвищення мінімально прийнятного для них бала з певних предметів.

    Богдан Томенчук наголошує, що регіональний центр не змінить своєї позиції щодо чистоти процесу, тому вступники і цього року мають бути готові до металошукачів. Тож усі шпаргалки і раджети з підказками краще залишити вдома, адже вони можуть коштувати їм можливості стати студентами.

    «Вступники мають знати, що ЗНО — не шлагбаум, а добрі ворота. Це не ворота в рай, а ворота до праці, до студентства, до біографії. ЗНО однозначно буде дотримуватися строгих принципів рівного права, рівного доступу, які би події довкола нас не розвивалися, ми від своїх принципів не відступимо. При всіх негараздах, які можуть приписувати системі, ми не дамо одним виходити за рахунок інтересів інших. Ми не будемо жорстокими, а будемо жорсткими і справедливими», — наголошує Богдан Томенчук.

    Страх «завалити» ЗНО

    Чи не щороку як журналіст я буваю на пунктах проведення ЗНО, одного разу навіть складала його. Тож знаю не з чуток, що нічого там страшного немає. Металодетектори не такі страшні, коли тобі немає чого боятися і про можливість списувати ти навіть не думав. Втім, закономірно, випускники шкіл таки не перестають боятися тестувань. Обшуки Українського центру оцінювання якості освіти працівниками прокуратури, мабуть, додали їм та їхнім батькам тривог і сумнівів. Тому про це все вирішили розпитати тих, хто цього року разом зі своїми знаннями, страхами та сумнівами піде на пункт тестування і складатиме ЗНО.

    Учениця 11-го класу Калуської гімназії ім. Д. Бахматюка Софія Татомир каже, що не боїться незалежного оцінювання.

    «Щодо процедури проведення тестування, зокрема, перевірки металошукачами, в мене немає ніяких страхів. Я не сильно хвилююся перед і під час таких заходів й до обшуків ставлюсь лояльно. Треба обшукати, ну, значить, треба, правила такі. Переймаюся лише через результат, щоб раптом не дали замудрих завдань, і все. ЗНО для нас, старшокласників, важливіше, аніж будь-що на світі. Принаймні нам таке «вбилося» в голову. Це буде кінець світу, якщо його, не дай Бог, не скласти. Тестування для нас надто важливе, тому всі з острахом чекають його наближення. З кожним днем здається, що ти нічого не знаєш, що абсолютно не готовий до тестування тощо. Думаючи так, можна запанікувати, розгубитись і справді «завалити» ЗНО», — констатує гімназистка.

    Також Софія Татомир оцінює ЗНО на 6 балів із 10-ти, адже каже, що воно має багато недоліків у завданнях. Мабуть, це через те, що їх складають люди, які далекі від практичного навчального процесу та можливостей учнів. Хоча загалом — це найкраща реформа в системі освіти за часи незалежної України. Найбільше одинадцятикласниця має претензій до тестування з української мови та літератури. Дівчина наголошує, що у творі у форматі ЗНО дуже складно викласти свою точку зору, а от творчість взагалі краще не проявляти.

    «Оця калькована схемка для твору кому потрібна? Хіба отаким чином треба оцінювати думку дитини? Немає прикладу з літератури чи власного життя, тоді це справжня катастрофа. Треба підлаштовуватись під заїжджену систему, писати оце бісове «по-перше», «по-друге» до аргументів. Як же воно нервує. Мусиш писати все так простенько, прозаїчно, бо раптом під час перевірки не зрозуміють. Я б взагалі скасувала творчу частину тестування, а то від творчості залишилася лише одна назва», — зауважує дівчина.

    Також Софію обурює те, що автори тестів з української літератури вимагають від вступників аналізу того чи іншого твору в певних рамках. «Ти не можеш думати по-своєму, ти не можеш бачити те, що тобі захочеться, ти маєш бачити отой соціальний гніт, а не побут минувшини чи окрему сюжетну лінію, певний герой має сформувати саме такий-то образ в твоїй уяві, а не такий, як ти собі хочеш. Ти маєш знати цитати, певно, десь із 20-ти прозових творів і ще 10 віршів вміти розрізняти за тими пунктиками, які тобі прописали, інакше пропадеш на тесті і бувай, університете. Твори на ЗНО обирають не найкращі теж. Наші українські митці мають набагато кращі, а отак зі школи відбивають усю охоту читати рідну літературу, бо вона показана не в найкращому світлі.

    Список літератури, винесеної на ЗНО, варто було б переглянути, — аргументує свою точку зору дівчина. — А з української мови я б забрала завдання з текстом. Це теж таке своєрідне шоу на інтуїцію: хто як зрозуміє той текст, таку відповідь і дасть».

    Окрім того, Софія пропонує весь 11-й клас присвятити підготовці до незалежного оцінювання, адже навчальна програма настільки насичена і перевантажена, що час для підготовки шукай де хочеш. «Виокремили б 11-й клас суто для підготовки до ЗНО, і ніхто б не витрачав по 400 грн. на тиждень на репетиторство, не мучився б і з програмою ЗНО, і зі шкільною», — переконана Софія Татомир.

    Учениця Івано-Франківської ЗШ №25 ірина Вікарюк зізнається, що її лякає невідомість, якою оповите ЗНО.

    «Впродовж одинадцяти років усі контрольні, самостійні, заліки і навіть державну підсумкову атестацію у 9-му класі писала у своїй школі, поруч були вчителі, яких я добре знаю, то морально було легше, — роз’яснює дівчина. — А ось ЗНО — це незнайома школа, чужі вчителі, навіть не такі зручні парти, що створює напругу. Я не боягузка, але все одно є страх, що раптом все вилетить з голови, але обшук з металодетекторами тут зовсім ні до чого. На мою думку, найбільше бояться ті, хто не впевнений у собі та в своїх знаннях. Якщо впродовж року старанно готуватися, то є всі шанси отримати високі бали».

    Однокласниця Ірини Ілона Мандрик зауважує, що не має страхів щодо незалежного оцінювання, проте все ж таки переживає з цього приводу. «Це пояснюється тим, що до цього часу я жодного разу не стикалася з такою процедурою проведення іспитів. Тому, щоб зменшити переживання, зареєструвалася на пробне ЗНО. Абітурієнти бояться зовнішнього оцінювання через незнання атмосфери іспиту, складності завдань, формулювання запитань та відповідей. На моє переконання, якщо добре підготуватися — то боятися нічого».

    Про обшуки і політику

    2015 рік для системи ЗНО був не найкращим, адже замість прогресивного розвитку, до якого система поступово і виважено йшла, вона зробила кілька кроків назад. Чи не похитнулася довіра у випускників шкіл до ЗНО після того, як українська прокуратура зацікавилася цим процесом, звинувативши окремих осіб в можливому проникненні в систему і підвищенні обраним особам балів? Мабуть, нині це найважливіше запитання в цьому контексті. Його і поставили цьогорічним випускникам прикарпатських шкіл.

    Ірина ВіКАРЮК, учениця 11-го класу Івано-Франківської ЗШ №25:

    — Моє ставлення не змінилося, адже таку ситуацію можна було б передбачити, на жаль, корупція в нашій країні була і є. Це просто несправедливо: чому хтось повинен докладати титанічну працю, а хтось — декілька тисяч гривень?! А потім люди дивуються, звідки у нас такі погані спеціалісти. Все з цього і починається.

    Софія ТАТОМИР, учениця 11-го класу Калуської гімназії ім. Д. Бахматюка:

    — Я вже до цього ставлюся дуже апатично. Стільки несправедливості всюди, що моїх нервів не вистачає, стільки соків витиснуто з цими народними депутатами і всіма з цього сімейства, що не знаю, що й казати. Якщо це торкнеться особисто мене, тобто мені знизять оцінку, а я буду впевнена в собі, то доведу власну правоту.

    Ілона МАНДРИК, учениця 11-го класу Івано-Франківської ЗШ №25:

    — Щодо обшуків УЦОЯО вважаю, що тут більше політики, аніж недовіри до центру чи системи. Моя довіра до ЗНО не похитнулася, а звинувачення в проникненні в систему і несправедливому оцінюванні тестувань обраним вступникам нехай розслідують правоохоронці. Система ЗНО потрібна, тому що дає можливість об’єктивно оцінити знання випускників.

    Автор: Ольга Мончук

    (Visited 51 times, 1 visits today)
  • 180x150