Category: Персона

Водолаз-рятувальник

«Боятися треба не мертвих, а живих», — ця фраза в устах мого співрозмовника — водолаза-рятувальника Івано-Франківської обласної водолазно-рятувальної станції 45-річного Олександра Кадобняка звучить далеко не тривіально. Зокрема, на його рахунку чотири врятовані життя на воді, та ще більше доводилося розшукувати тих, кому вже, на жаль, допомогти не було чим. - Мертвого розшукав, узяв на руки і підняв, — продовжує Олександр відповідати на запитання, наскільки страшно опинитися під товщею води наодинці з утоплеником. — А коли рятуєш живого, то не знаєш, що від нього чекати. Треба остерігатися, аби самого не втопили. Бо люди в такій ситуації, як правило, впадають у паніку. Випадок на озері Приводом для нашої зустрічі став випадок, про який ми вже

Михайло Андрусяк та Ігор Кічак: Герої серед нас

Буває так, що долі деяких людей перехрещуються, зливаються якщо не в єдиний потік, то в річку чи море зі спільним початком, схо­жим руслом. Час від часу вода ви­ходить за береги – це пік почуттів тих людей, найгостріші емоції та відчуття. Якщо ж дві ріки з’єднати, то все те, що збережене в них, пе­режите передасться від однієї до другої. Напевно, таке злиття душ пережили й Михайло Андрусяк та Ігор Кічак, автор та герой, творець і його шедевр. Зустріч з Михайлом Андруся­ком та Ігорем Кічаком відбулася у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського. Символічно, але того дня вони святкували свої ювілеї, що ще раз підтверджує не випадковість, а невідворотність знайомства цих двох видатних осо­бистостей. Пан Михайло перекона