• 180x150
  • Пам’яті Мирослава Поповича: Філософ, Гуманіст, Людина

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Вчора у Києві на 88 році життя помер академік, директор Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Мирослав Попович.

    У цей інститут він прийшов у 1956-му – вступив до аспірантури. І все життя, тобто, понад 60 років, лишався його працівником, а у 2001 році очолив його.

    Після звістки про смерть філософа Мирослава Поповича його найчастіше згадували як філософа, гуманіста та морального авторитета.

    Без політики не обійтися

    Окрім значного наукового доробку у галузях культурології, логіки, української історії та філософії Мирослав Попович не лишався осторонь політичних подій в Україні. Хоча й не входив до політичних партій та рухів.

    Визнавав, що без політики не обійтися, однак казав, що оцінка і вплив на політичні події мають бути “під кутом моралі і порядності”.

    Так він, зокрема, казав у 2012 році, у час президентства Віктора Януковича, після того, як українські інтелектуали створили ініціативну групу “1 грудня”.

    До неї у 2011 році увійшли В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Семен Глузман, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський.

    Група ставила на погляд багатьох занадто ідеалістичні цілі – спонукати до діалогу владу і громадськість. Результатом діяльності був документ “Слово про свободу та відповідальність”, а також спроби проводити національні круглі столи для обговорення болючих проблем суспільства. Утім, значних результатів ця група не досягла.

    “Бути людиною”

    Помітною подією у житті Мирослава Поповича було видання книги “Червоне століття”, а згодом її переклад російською “Кровавый век”, присвячену ключовим подіям ХХ століття і, як сам визнавав академік, адресовану, головним чином, російському читачеві. Це – монографія про історію європейської цивілізації, про причини і наслідки війни, яка триває нині в Україні.

    “Бути людиною” – таку назву мала його книга, видана у 2011 році.

    Як зазначає науковець із Національного університету “Острозька академія” Дмитро Шевчук у журналі “Критика”, автор доводить, що “бути людиною – це бути здатним розрізняти істину і хибу, добро і зло, прекрасне і потворне”.

    Мирослав Попович, каже філософ, завжди вважав, що “ми не втрачаємо такої здатності, і це вселяє оптимізм”.

    Європейський гуманіст

    “Україна втратила великого мислителя і одного зі своїх беззаперечних моральних авторитетів. Вічна пам’ять людині, яка дала нам приклад правди і свободи”, – написав у Facebook президент Петро Порошенко.

    “Якщо подивитись сьогодні з дистанції на життя цієї світлої людини, можна вже побачити, що ми були сучасниками справжнього європейського гуманіста. Бути сучасниками – це велика відповідальність. Це означає не зрадити надій і мрій таких людей”, – пише у Facebook публіцист Віталій Портников.

    “Філософ, великий українець. Він з однаковою легкістю і захопленням говорив про кулінарію і про складні речі. І завжди вболівав за все, що відбувається з Україною”, – написала співачка і телеведуча Анжеліка Рудницька.

    “Досі знаю напам’ять цілі шматки Гоголя, зачитані Вами на лекції, саме Вашим голосом, хоча неодноразово читала їх до цього, але так сильно і назавжди багато що сказане саме Вами врізалося у пам’ять”, – зізнається у Facebook читачка ВВС Україна Ольга Желіховська.

    “Український учений, філософ, мислитель, енциклопедист. Такі люди, без перебільшення і без пафосу, народжуються дуже рідко. Я вдячний долі і своїй професії журналіста за те, що зміг, нехай лише раз, але попити чаю і поговорити з цим видатним мислителем”, – пише у Facebook журналіст Роман Чернишов.

    “Тоді мене вразили абсолютно живі, молоді очі і усміхнений погляд вже зовсім літньої людини (розмова відбулася в 2014-му). А ще на рингтоні його мобільного стояв нев’янучий “Let it be” від Бітлів”, – додає журналіст.

    Джерело

    (Visited 24 times, 1 visits today)
  • 180x150