Електоральні «гальма»: виборам-2012 не дають зелене світло

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Літній сезон у розпалі, але політики різко втратили інтерес до елітного відпочинку. Більшість українських депутатів і представників великого бізнесу активно готується до виборів. Як кажуть у росіян, чиї технології знову затребувані на українському електоральному ринку, «готуй сани влітку …». Тому підготовка до кампанії-2012, яка має остаточно юридично оформити модель управління обрану партією влади, йде досить активно. Причому, незважаючи на відсутність повноцінного закону про вибори народних депутатів: парламент не поспішає з його прийняттям. На це є ряд причин.

    Поки що до кінця не вироблена і не погоджена формула проведення виборів до Верховної Ради наступного року. Передбачається, що вони пройдуть за змішано-пропорційною схемою, коли 50% депутатів заходить до парламенту за списками партій, а інші 50% – по мажоритарних округах. Ця схема була затребувана і приносила «результати» в епоху президентства Леоніда Кучми, оскільки дозволяла ручне управління представницьким органом.

    Як правило, мажоритарні округи «розписувалися» в першому кабінеті країни, помічником Кучми, всесильним Олександром Волковим. Така система «впровадження» в парламент лояльних до влади депутатів дозволяла Банковій реалізувати вигідні їй рішення політичного та комерційного плану, юридично легітімітизуючи їх у ручному парламенті. Зміна влади привела і до зміни форми правління: Україна перетворилася на парламентську республіку, «урізавши» можливості і повноваження глави держави, передавши владу уряду і прем’єру.

    Сьогодні Партія регіонів і Віктор Янукович повертають назад не тільки Конституцію, але і переписують електоральні правила таким чином, щоб повністю отримати контроль над Верховною Радою. «Біло-блакитним» поставлене завдання отримати 50% представництва в парламенті, що дасть можливість не тільки змінювати Основний закон для пролонгації повноважень нинішньої команди, а й легітимізувати ряд законів, які спрямовані на переділ основних бюджетних сфер: приватизаційної, земельної, житлової, медичної. Сьогодні вони називаються реформами, завтра – повинні бути оформлені у вигляді законів і підлягати обов’язковому виконанню.

    Однак, завдання ускладнюється катастрофічно низьким рейтингом Партії регіонів: він «скотився» до 13%. Саме тому сьогодні партія влади активно працює з соціологами, визначаючи «зони» найбільшою електоральної лояльності (про популярність вже не йдеться), саме тому більшість депутатів залишилися «на робочих місцях», чекаючи «вироку» соціологічних «магів». Залежно від їхніх висновків, буде прийматися формула виборчого закону. Якщо діагноз буде невтішним для партії влади, то вона проведе потрібні їй рішення через всенародний референдум – знову-таки, як це було при Л. Кучмі.

    Крім того, ведеться активна зачистка партійного поля. Головною сенсацією, звичайно ж, є заява заступника лідера партії «Трудова Україна» Олександри Кужель про те, що мільярдер, бізнесмен і депутат Ринат Ахметов придбав «Фронт змін» Арсенія Яценюка.

    «Рінат Ахметов купив проект Арсенія Яценюка «Фронт змін». Якось він сказав мені, що він бізнесмен і коли бачить проект, який принесе хоча б 5% прибутку, купує його », – сказала ветеранша української політики на прес-конференції. Вона впевнена, що Ахметов «абсолютно правильно вчинив».

    Дійсно, рейтингова партія молодого політика, екс-міністра та колишнього спікера Арсенія – це вдале капіталовкладення, з якого боку не подивись. Він виграшно виступив на президентських виборах 2010 року, зайнявши 4 місце, рейтинг партії сьогодні на рівні 4-5%, що цілком достатньо для проходження в парламент. Особливо, якщо підкріпити цей рейтинг серйозними «чайовими». Крім того, «Фронт змін» пройшов і апробацію місцевим виборами в 2010 році і значить має досвід електорального «хрещення».

    Зрозуміло, Кужель «настукала» про угоду з тієї причини, що партія Яценюка є прямим конкурентом «Сильної України», де Кужель займає не останню посаду в партійній ієрархії. А Сергій Тігіпко за всієї його показної моложавості, реформаторського досвіду і адмінресурсу віце-прем’єра, Ахметова «переплюнути» фінансово і технологічно явно не в змозі.

    Але справа не тільки в цьому. Публічна інформація про подібні угоди говорить про те, що роль політичних об’єднань, які представляють інтереси певної частини населення і прагнуть впливати заради їхнього здійснення на владу, повністю знівельована. Партії з виразника інтересів перетворюються на «бренди» для заможних панів, в політичні магазини. Аналогічна девальвація електоральних цінностей відбувається і «зліва»: активно ведуться «підривні роботи» на електоральному полі лівих. Навряд чи варто вважати, що арешт В. Волги – це банальна корупційна випадковість. Нічого подібного: крім іміджевих втрат Волга втратить і партію – симпатичний Союз лівих сил.

    А оскільки сьогодні влада відчуває дефіцит такого роду партійних брендів, то СЛС з його правильним регіональним корінням, напевно скоро обзаведеться і новим лідером, і новими партійними установками, і власним списком висуванців на вибори. Принаймні, А. Клюєв дуже на це розраховує. Він давно тяжіє до співпраці з лівими силами: це в нього ще від періоду спілкування з СПУ часів «Антикризової коаліції» залишилося.

    До речі, про соціалістів. Вони також знаходяться в зоні особливої ​​уваги першого віце-прем’єра. Сьогодні Соцпартія проходить черговий період «очищення» і зміни лідера: восени СПУ повинен очолити екс-міністр транспорту Микола Рудьковський. Оскільки партії Януковича не вдалося домовитися з О. Морозом про нові форми роботи (той залишається затятим прихильником конституційної реформи, мораторію на продаж землі і виборів за відкритими списками), то зроблена ставка на людину бізнесу Миколу Рудьковського.

    Передбачається, що СПУ буде грати на виборах роль технічної сили, але якщо повезе, то в її списку можуть делегувати деяких провладних кандидатів – з умовою, що партія буде діяти не за заповітами своїх прихильників, а за вказівками з Банкової. Тоді, можливо, соціалісти знову опиняться в парламенті. Таким чином, вже зараз готується майданчик для переформатування партійного ландшафту: ліві або знищуються, або їх змусять співпрацювати з владою на запропонованих умовах. Одночасно, створюються передумови для штучного зростання нових правих – «Фронту змін", "Сильної України» і структур дрібнішого калібру.

    Також в активній фазі знаходяться судові процеси над лідерами опозиції. Доки не будуть поставлені всі крапки над «і» у справах Луценко, Тимошенко, Іващенко, відмашки для старту парламентських виборів не буде. Саме політичні «судилища» є сьогодні лакмусовим папірцем готовності партії влади до виборів-2012. Відверто кажучи, в «роботі з опозиціонерами» влада зайшла в глухий кут, дискредитуючи не лише себе, а й судову гілку влади і спецслужби. Звинувачення Тимошенко і її команди не мають переконливої ​​сили та належної доказової бази. «За формування власного політичного іміджу, пам’ятається, президент Л. Кучма знімав прем’єра Марчука з посади, а не віддавав під суд.

    Влада також налякана готовністю Юлії Тимошенко до будь-якого розвитку подій, у тому числі, і до відбування покарання. Адвокат Тимошенко пан Власенко публічно заявив про це і влада не знає, як реагувати на відчайдушну сміливість лідера БЮТ. Суду потрібні нові свідки і нові докази провини екс-прем’єра. Розпочато єзуїтський процес пошуку нових обвинувачів Тимошенко, перші з яких знайшлися в Соцпартії. Екс-голова ФДМ Валентина Семенюк заявила про готовність свідчити проти Тимошенко, зокрема, розповісти про те, як Юлія Володимирівна «продавила» приватизацію «Криворіжсталі» і «розтринькала» 60 мільйонів гривень від продажу флагмана металургії. Правда це чи ні, але, як кажуть, за такі переконливі свідоцтва Валентині Петрівні обіцяно сприяння в занятті посади лідера профспілок, яку зараз обіймає регіонал В. Хара.

    Також ведеться пошукова робота в середовищі банкірів: видатні фахівці повинні підтвердити наскільки помилковим і болючим для економіки країни стало рефінансування банків, яким прем’єр Тимошенко допомогла «виплисти» в кризу. Природно, не просто так.

    Команді Януковича необхідно сформувати сприятливий передвиборчий клімат в очах Європи – адже саме європейські спостерігачі виносять вердикт про демократичність або недемократичності виборів. «Неєвропейські вибори» невигідні великому бізнесу Партії регіонів, та й самій партії звинувачення в нелегітимності влади не потрібні. Тому, одна з ключових цілей сьогодні: переконати весь цивілізований світ в неполітичному характері кримінальних справ, які слухаються в горезвісному Печерському суді. Без цього годі й пробувати йти на вибори-2012 і перемагати.

    Марія Бакушинська

    (Visited 16 times, 1 visits today)
  • 180x150