• 180x150
  • ВВС: 10 речей, якими грузинам запам’ятається Саакашвілі

  • 180x150
  • Опубліковано:

    27 жовтня 2013 у Грузії пройшли президентські вибори, які завершили епоху перебування при владі Михайла Саакашвілі, або, як його часто називають у Грузії, Міши.

    Фігура Михайла Саакашвілі, якого двічі обирали президентом Грузії, викликає в країні вельми неоднозначну реакцію. Але якими б суперечливими не були оцінки, Михайло Саакашвілі надовго запам’ятається жителям Грузії своєї харизматичністю та іноді неординарними вчинками.

    Троянда і чай

    У листопаді 2003 року після багатоденних протестів на вулицях столиці Грузії Михайло Саакашвілі разом з групою протестувальників увірвався до будівлі парламенту, де виступав з промовою його попередник Едуард Шеварднадзе.

    Охоронці поспішно вивели розгубленого пана Шеварднадзе із зали засідань, а Михайло Саакашвілі виліз на трибуну і жадібно випив склянку чаю, залишену його попередником. Чай, залишений Едуардом Шеварднадзе, став певним символом передачі влади і перемоги Революції троянд у Грузії.

    "Архітектурна революція"

    Уряд Революції троянд на чолі з Михайлом Саакашвілі пишався новими дорогами і будівлями. Як правило, найбільш грандіозні проекти любив відкривати сам президент. При цьому він вимагав будувати швидко, і місцева преса рясніла статтями про відкриття президентом недобудованих будівель.

    Але Саакашвілі не тільки любив "розрізати стрічки". Він був ініціатором багатьох архітектурних нововведень. Такий "революційний" стиль нових будівель у Тбілісі, Батумі та інших містах Грузії подобався далеко не всім. Зокрема об’єктом критики і причиною обурення багатьох жителів столиці став так званий Міст миру – новий пішохідний міст через річку Курі у старій частині Тбілісі.

    "Фасадна демократія"

    Нова будівля парламенту у Кутаїсі, місті на заході Грузії, була предметом особливої гордості Саакашвілі.

    Саме у цьому місті Саакашвілі вирішив провести засідання парламенту і відзначити день незалежності Грузії 26 травня 2012. Журналістам тоді доводилося пробиратися до зали засідань під суворим наглядом представників парламентському департаменту преси. Торкатися ні до чого не можна було – все було ще недобудоване.

    Сам президент заявляв, що будівля парламенту – це символ прозорості та відкритості Грузії.

    Але багато хто вважає, що демократичність і прозорість постреволюційної Грузії не просунулася далі фасадів нових будинків і офісів поліції, а будівля парламенту насправді багато в чому символізувала недобудовану і хитку демократію у країні під час правління Саакашвілі.

    Грузинський туризм

    Саакашвілі нерідко сам демонстрував принади і туристичний потенціал Грузії. Глава держави з’являвся на екранах телевізорів, то підкоряючи гори Сванетії у лижному костюмі, то на березі Чорного моря у плавках. У традиційній Грузії така поведінка першої особи держави подобалася далеко не всім.

    Саакашвілі – винороб

    Внести свою лепту Саакашвілі вирішив у розвиток не лише туризму, а й виноробства Грузії. Цього року збирати врожай у винограднику Саакашвілі навіть допомагав колишній президент України Віктор Ющенко і син Саакашвілі – Ніколоз, хрещеник Ющенка. Після символічного збору винограду Ющенко отримав у подарунок винний глек, також підписаний хрещеником.

    "Ментальна революція"

    Прихильники партії Саакашвілі "Єдиний Національний рух" і аналітики, які симпатизують колишньому президенту, відзначають, що нинішня Грузія – це інша країна не тільки завдяки новим дорогам і освітленим вулицям. Головною боротьбою, яку розгорнула команда Саакашвілі, була боротьба зі злодіями у законі і корупцією. Сам Саакашвілі якось заявив, що головний експорт Грузії до Росії – не вино, а злодії в законі і кримінал.

    Щоправда і щодо боротьби з криміналом оцінки дій постреволюційного уряду далеко не однозначні. Результатом нульової толерантності, оголошеної у боротьбі з криміналом, стали переповнені тюрми, а Саакашвілі і його уряд стали об’єктом звинувачень у порушенні прав людини і тяжкій ситуації у виправних установах.

    "Поїдання краватки"

    Кадри, на яких Михайло Саакашвілі нервово жує свою краватку, зняті ВВС, швидко підхопили російські медіа. Відео зняли у серпні 2008 року, незабаром після підписання угоди про припинення вогню між Росією і Грузією за посередництва ЄС.

    Інцидент з краваткою довгий час залишався предметом для жартів не тільки в Росії, але і в Грузії. Однак ці кадри – радше нагадування про, можливо, найважчі дні в історії новітньої Грузії – серпневу війну 2008 року.

    "Жінколюб"

    Приватне життя грузинського президента також нерідко ставало предметом обговорення у Грузії. Дров до багаття підкидали фотографії, на яких Саакашвілі опинявся то в оточенні відверто одягнених російських журналісток, то з відомою масажисткою.

    При цьому місцева преса не раз зазначала, що президент любить оточувати себе гарними жінками не тільки у своїй резиденції і під час поїздок, але і в кабінеті міністрів – адже крісла міністрів під час президентства Саакашвілі нерідко обіймали симпатичні молоді жінки.

    Гроші на ботокс

    Саакашвілі чимало часу присвячував візитам за кордон. У той час, як частина його співвітчизників з гордістю спостерігала, як, виступаючи перед зарубіжної аудиторією, харизматичний президент, що володіє кількома мовами, робить це без написаної заздалегідь промови, багато хто звинувачував його у розтраті бюджетних грошей на особисті розваги і потреби.

    У травні телеканал "Імеді" здобув документи, згідно з якими президент витратив понад 11 тисяч євро з бюджету на косметичні процедури та ін’єкції ботокса під час поїздок до Нью-Йорка у 2009 і 2011 роках.

    Сам Саакашвілі ті звинувачення на свою адресу відкинув, пояснюючи витрати необхідністю реклами Грузії та залучення до країни інвестицій.

    Саакашвілі – любити чи ненавидіти

    Яким увійде до історії своєї країни Михайло Саакашвілі – перший президент пострадянської Грузії, який залишив пост після виборів, – мабуть, покаже час. В цілому після майже 10-річного правління у Грузії важко знайти людину, яка на запитання про ставлення до Михайла Саакашвілі знизуватиме плечима. Його або люблять, або ненавидять.

    Для частини населення він залишається символом нової, звільненої від корупції і криміналу Грузії. Але для багатьох відхід Михайла Саакашвілі – це завершення ери одноосібного авторитарного правління, підконтрольних медіа, корупції у "верхах" і поліцейської держави.

    Корреспондент

    (Visited 1 times, 1 visits today)
  • 180x150