Як стало відомо Стику з компетентних джерел, Петро Порошенко розглядає двох претендентів на посаду голови Івано-Франківської облдержадміністрації. Мова йде про Анатолія Матвієнка та Петра Гриника.
Обидва займалися виборчою кампанією Петра Олексійовича і зараз очікують на відповідну винагороду. Так, Гриник відповідав за 90 виборчий округ (Снятин – Косів), а Матвієнко загалом курував Івано-Франківську область.
Зазначимо, що Петро Гриник має великий досвід перебування на керівних посадах. Був головним консультантом-інспектором Головної служби регіональної та кадрової політики Секретаріату Президента.
Анатолій Матвієнко – заступник голови партії Українська платформа «Собор» з грудня 2011. Має цікаве комуністичне минуле: з 1977 — на комсомольській роботі. З грудня 1977 року — перший секретар Бершадського райкому ЛКСМУ. З вересня 1980 — другий секретар, з 1983 — перший секретар Вінницького обкому ЛКСМУ. З березня 1985 — секретар ЦК ЛКСМУ. Жовтень 1988–1989 — аспірант кафедри економіки, Київський інститут політології та соціального управління. 1989–1991 — перший секретар ЦК ЛКСМУ, член ЦК КПУ.
Народний депутат України 1-го скликання від Бершадського виборчого округу № 30 Вінницької області. Квітень 1993 — лютий 1996 — голова Політради партії Трудовий Конгрес України. В березні 1994 рокузнов став народним депутатом. З липня 1995 — заступник голови об’єднання «Нова Україна». На установчому з’їзді Народно-демократичної партії (далі — НДП) у лютому 1996 році обраний її головою. З 18 червня 1996 — виконувач обов’язків голови, 31 серпня 1996 призначений керівником Вінницької облдержадміністрації.
У березні 1998 року знову обраний народним депутатом від виборчого округу № 17 (Вінницька область, з’явилося 77.7 %, за 27.6 %, 13 суперників), одночасно балотуючись за списками НДП (№ 2 в списку). Очолив фракцію НДП в Верховній Раді, працював в комітеті з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства.
У квітні 1998 року склав повноваження голови НДП, у липні — вийшов з партії і фракції, залишившись безпартійним депутатом.
Створив і в грудні 1999 р. очолив Українську народну партію «Собор». Був членом ради «Громадської ініціативи «Форум національного порятунку» (з лютого 2001); представником Громадянського комітету захисту Конституції «Україна без Кучми» для ведення переговорів з представниками режиму.
Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 19 травня 2005 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 2 в списку. На час виборів: народний депутат України, член УНП «Собор». Уповноважений представник фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 15 травня 2002). Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з 7 червня 2002). Склав депутатські повноваження 19 травня 2005.
20 квітня — 21 вересня 2005 — голова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим. Відставка Матвієнка з посади прем’єра Криму стала одним з наслідків кризи, спричиненої падінням уряду Юлії Тимошенко, відтоді Анатолій Матвієнко відійшов від БЮТ і став послідовним критиком цієї політичної сили. Листопад 2005 — травень 2006 — заступник глави Секретаріату Президента України.
Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 14 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 12 в списку. На час виборів: заступник Глави Секретаріату Президента України, член УРП «Собор». Член фракції Блоку «Наша Україна» (з 25 травня 2006). Перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (з 18 липня 2006). 14 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради.
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 22 в списку. На час виборів: президент Інституту відкритої політики, голова УРП «Собор». Член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (26 грудня 2007 — 23 вересня 2010), член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (з 23 вересня 2010).