Ми вже публікували версію Руслана Коцаби про його конфлікт з Олегом Олексюком, тому вирішили запитати іншу сторону.
Чи був удар в пах та про ймовірний розвиток подій розповідає Олег Олексюк.
– Чи все-таки Ви вдарили Руслана Коцабу ?
Якби я це зробив, а за словами Руслана Коцаби, я не поцілив, то поясненням мого вчинку було б: такі сволочі більше не повинні народжуватися на світ.
– Руслан Коцаба подав на Вас до суду, Ви будете ходити на судові слухання?
Ні, звичайно.
– Яка буде Ваша відповідь на суд Руслану?
Я ще раз, вже через коментар, запрошую його на ринг. Відбудеться продаж квитків. 20% з них я віддам Коцабі, що він виїхав у Лугандонію, а 80% – на потреби української армії.
– Руслан Коцаба в мережі Інтернет проігнорував Вашу пропозицію, альтернативні варіанти будуть?
Я не можу його лупцювати. Бо коли відлупцюю, буде кримінал.
А так, яка реальна версія буде в суді? Що він зрадник Батьківщини, іншої просто бути не може. Після моїх слів, що він зрадник і негідник, він зрадив жертви Майдану, кров наших солдатів і так воно й було, він відразу напружився, стис кулаки. Мені здалося, що він хоче на мене кинутися. Відповідно я його злякав ударом ногою, тільки злякав. Це була звичайна реакція на виставлені кулаки, не більше. Його ніхто не збирався бити.
– Ви сказали, що він зрадив Україну, уточніть, що Ви маєте на увазі?
Я став журналістом ще в радянські часи. Коли приїжджав журналіст обласної газети в колгосп, йому показували найкращий свинарник чи чистий телятник, халати доярок чисті і тому подібне. Зрозуміло, що коли приїжджав кореспондент все виглядало зовсім інакше, ніж у повсякденній роботі. Відповідно, коли приїхав оператор 112 каналу, а він, як ми знаємо, належить міністру Януковича Захарчену, де факто це Кремль, то звичайно чеченів, яких бачили всі, він не бачив. Його завели у великий кабінет, де сидить довгонога секретарка, яка йому чайок подає. Навколо нього всі танцюють, нарешті чесний журналіст приїхав. Розказали, які вони порядні і за що боряться, розповіли те, що постійно розповідає кремлівське телебачення. Свою версію. Він послухав, чеченів не шукав, послухав розповіді про те, як бомблять Луганськ, навіть сходив у бомбосховище, судячи з його слів. Тільки тут зупинимося, ну яке бомбування Луганська? Якби таке було,то з нами б ніхто не говорив у Європі. Що завгодно, але не бомбування мирного населення. А ця мулька з касетною бомбою, його слова «якби в нас перед адміністрацією впала бомба, ми б те ж стали окремою республікою»? Стоп. Перед тим, як це сталося, було два місця збройних протистоянь, вбивство українських патріотів, розстріл українських військових, ведення активних бойових дій. Навіть якщо сталася помилка, то це не було так, як розповідає Руслан Коцаба. Він перекрутив все. При цьому підкреслив, що він україномовний журналіст з Івано-Франківська. Фактично справжній «бандерівець» приїхав і побачив все на власні очі. Як нам пише Комсомольська Правда в Росії, «Украинский журналист рассказал всю правду о войне на юго-востоке». А знаєте, що цікаво, журналістам небезпечно їздити в ті місця. Наприклад, сьогодні знову викрали двох журналістів. Можна пригадати, як знущалися над фотографом з Коломиї. Представникам ЗМІ з Західної України взагалі не рекомендують туди потикатися. А от Руслану Коцабі навіть вдалося там акредитуватися.
Руслан Коцаба фактично порушив закон «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», а, зокрема, статтю 15 «Порядок відрядження журналістів у місця надзвичайних подій та умови їх діяльності в цих відрядженнях».
Великий китаєць Сунь Цзи казав, що найвищим мистецтвом є здобути перемогу над ворогом без жодного пострілу. Це і є інформаційна війна, яка тоді просто йшла у звичайний на той час спосіб комунікацій. А сьогодні – це газети, телеканали, Інтернет. Коцаба, власне, став знаряддям ворога.