Загиблі на Євромайдані стали інструментом в руках як внутрішньоукраїнських, так і геополітичних гравців

Більше сотні вбитих на Майдані — це плата за попередні помилки, нереформовану країну і втрачений час. Але жертви заради чого? Який результат? Через три роки все зрозумілішим стає те, що загиблі на Євромайдані стали інструментом в руках як внутрішньоукраїнських, так і геополітичних гравців. Хоча експерти із самого початку попереджали, що громадські активісти мають грати свою роль і бути не об’єктом, а суб’єктом під час тих складних подій. Однак бенефіціарами все одно стали як певні клани всередині країни, так і зовнішні сили, — тільки не сам Майдан.

Під час трьох лютневих днів, коли згадували жертв Небесної Сотні, в Києві та інших містах України відбулися мирні акції вшанування загиблих. Але не тільки. Були й протести. Найбільш численні та радикальні — в столиці. Акції протесту можуть бутим пов’язані з різними речами: соціально-економічний стан, дії влади, ситуація на фронті тощо. Погане виникає тоді, коли такі акції використовують для того, аби вийти з правового поля і дестабілізувати ситуацію. Плюс не треба забувати, що завжди є сили (всередині та ззовні), які готові використати хаос і слабкість у своїх інтересах.