Кандидатів немає, агітація є: у Львові дочасно стартували з політрекламою

  • 180x150
  • Опубліковано:

    У законі “Про вибори народних депутатів” чітко визначені етапи виборчого процесу. Реєстрація кандидатом, відкриття виборчого фонду і вже потім початок агітаційної кампанії. Чому ж тоді на львівських вулицях так багато реклами від імені тих політиків які вже заявили про намір балотуватися, але ще не зареєстровані в ЦВК?

    Результат пошуку зображень за запитом "Кандидатів немає, агітація є: у Львові дочасно стартували з політрекламою"

    Відповідь доволі традиційна – недосконале законодавство. Хоча, формально дочасна агітація заборонена, в законі чітко не визначено що є дочасною агітацією, а що нею не є. Найслабше місце законодавства це відсутність навіть символічних санкцій. Тож у політиків є вибір – чітко дотримуватися законодавства і починати агітувати вже після реєстрації в ЦВК, або ж користуючись “дірками” в законі.

    Рух ЧЕСНО зафіксував зовнішню рекламу щонайменше семи потенційних кандидатів в народні депутати. Більшість з них вже офіційно задекларували свої наміри балотуватися, однак досі не зареєстровані в ЦВК. Політики не вважають свою рекламу дочасною агітацією, хоча і розмістили її напередодні самих виборів. Дехто з них думає не лише про депутатський мандат, а й снує плани щодо місцевих виборів та крісла міського голови, передає СТИК.

    Валерій Веремчук

    Днями про намір балотуватися до Верховної Ради (116-й округ) заявив керівник міського осередку партії “Народний контроль“, лідер однойменної фракції у Львівській міській раді Валерій Веремчук. У ЦВК він на цей момент не зареєстрований.

    При цьому Рух ЧЕСНО зафіксував у Львові щонайменше два десятки рекламних площин Валерія Веремчука, зокрема на проспекті Свободи, на вулиці Володимира Великого та в околицях залізничного вокзалу.

    Реклама Валерія Веремчука поруч із ТЦ “Скриня” у Львові. Фото: Ігор Фещенко

    У коментарі Руху ЧЕСНО Валерій Веремчук заявив, що його зовнішня реклама не є агітацією.

    “Там написано, що Валерій Веремчук – керівник ГФ “Народна самооборона Львівщини”. Це ж не є агітацією за кандидата. Ви формально кажете, що це заборонено (дочасна агітація), а я формально кажу, що це не агітація. Тоді ми формально порозумілися… До моменту реєстрації я не є кандидатом, отже, не здійснюю агітації як кандидат, а просто як громадський діяч, як керівник “Самооборони”, – каже політик.

    Цієї ж миті Валерій Веремчук фактично підтверджує, що кампанія має на меті популяризувати його самого та його команду, аби їх теж знали нарівні з чинними народними депутатами.

    “(Мета кампанії, – прим. ЧЕСНО) – нагадати, що є така структура і є такий чоловік, як Валерій Веремчук… Це таке собі нагадування… А чи воно вплине на виборців? Сподіваюся, що люди будуть знати не тільки чинних народних депутатів чи колишніх народних депутатів, а й інших дієвих людей. У мене зараз дуже багато питань, як донести інформацію про те, що наша команда є і що вона зробила”, – зізнається Веремчук.

    За його словами, договір щодо реклами підписано на 10 днів, адже він ще не знає, коли його зареєструють у ЦВК. Також він надав інформацію, що в місті розміщено 64 рекламні площини різного формату на загальну суму 123 тисячі гривень. Розміщення реклами, за твердженням Веремчука, оплатив міський осередок партії “Народний контроль”.

    Володимир Квурт

    Про свій намір балотуватися до парламенту (округ №115) заявив і мер Винників Володимир Квурт. Реклама з його іменем розміщена у Львові щонайменше з березня 2019 року. Вона нібито має популяризувати радіопрограму “Великий Львів” на радіо “Львівська хвиля” (належить родині Мирослава Хом’яка, екс-керівника Державної податкової адміністрації у Львівській області та голови обласного осередку партії “Наш край”).

    Реклама Володимира Квурта та його програми “Великий Львів” на радіо “Львівська хвиля”. Фото: Ігор Фещенко

    Рух ЧЕСНО зафіксував таку рекламу біля залізничного вокзалу, на Сихові та в околицях Винників. Території Винників і Сихова належать саме до виборчого округу №115, де й планує балотуватися Володимир Квурт.

    Фото: Ігор Фещенко

    “Великий Львів” – це не просто назва програми на радіо. У січні 2019 року Володимир Квурт разом з нардепкою Оксаною Юринець та Юрієм Ситником(місцеві ЗМІ називають його політологом та блогером) оголосили про створенняГО “Великий Львів”. За словами засновників, ця громадська організація має сприяти розвитку Львова. Однією з ідей Квурта є розширення меж Львова та поглинення навколишніх містечок і сіл.

    Зауважимо, що “походи” політиків у журналісти й теле- чи радіоведучі не є поодинокими й відбуваються як на місцевому, так і на загальнонаціональному рівнях (Рабінович, Добродомов, Купрій, Саакашвілі, Ляшко).

    Здебільшого вихід таких програм має на меті або покращити впізнаваність і підвищити рейтинг політика чи партії, або створити майданчик для системної критики політичних опонентів. Разом з телепрограмами використовується також зовнішня реклама, яка нібито повинна популяризувати медіапродукт, але центральними на ній є саме постаті ведучих. Очевидно, що ані медіа, ані політики-ведучі не розкривають інформації щодо умов і вартості створення таких програм та витрат на їхню популяризацію.

    Таким самим шляхом пішов і Володимир Квурт. І саме в момент розміщення реклами його радіопрограми політичними колами Львова почали циркулювати чутки про намір Квурта балотуватися на посаду міського голови Львова. Імовірно, самоціллю висування Володимира Квурта є не отримання мандата нардепа, а популяризація себе серед львів’ян з прицілом на місцеві вибори 2020 року.

    Назарій Брезіцький

    Похід у ведучі задля своєї популяризації перетворився на тенденцію. Цим шляхом пішов не лише Володимир Квурт, а й Назарій Брезіцький. Про свій намір балотуватися до парламенту Брезіцький поки що публічно не оголошував, однак нова хвиля зовнішньої реклами свідчить про те, що це, найімовірніше, станеться. У рекламі він звітує про свої здобутки, зокрема про створення хресної дороги в парку “Високий замок”. Також каже про “робочі місця для молоді”, екологічний проект “Зелені дахи”, “масштабні проекти для дітей”.

    Реклама Назарія Брезіцького на вулиці Науковій у Львові. Фото: Ігор Фещенко

    “Узагалі, я не хотів іти до Верховної Ради. Мене цікавить або підтримати мера (майбутнього претендента на крісло міського голови, – прим. ЧЕСНО), або мерська кампанія, котра буде через рік. Я хочу, щоб моє ім’я у Львові було синонімом до слова “зроблено””, – пояснює Брезіцький, чому розмістив рекламу.

    Цю рекламу він оплачує за собівартістю.

    “У нас є фірма, котра має білборди. Ми маємо кілька білбордів. Але це не моя власність. Я там маю якийсь невеличкий відсоток, тому що наша юридична компанія допомагала ці борди купувати.. Там мені порахують суму податків і за собівартістю маю заплатити. Приблизно 1,5-2 тисячі гривень за одну площину. Приблизно їх є 20-22 (площин з рекламою, – прим. ЧЕСНО)”, – розповідає Назарій Брезіцький.

    На всій рекламі Брезіцького міститься логотип заснованої ним організації “Ідея міста”. Кампанію Назарій Брезіцький розпочав ще минулого року, коли розмістив у Львові білборди з рекламою своєї авторської програми на “Дужому радіо” з такою самою назвою, як у його ГО, – “Ідея міста”. Традиційно реклама нібито радіопрограми центральним елементом має зображення Назарія Брезіцького та його ім’я.

    Львів, липень 2018 року. Фото: Ігор Фещенко

    За словами Брезіцького, “Ідея міста” на “Дужому радіо” з’явилася на умовах бартеру – ефірний час в обмін на зовнішню рекламу.

    “У мене є договір, у межах якого я роблю там програму, і за це роблю їм рекламу”, – пояснює Назарій Брезіцький.

    Попри значні зусилля й вагомі ресурси, спрямовані на рекламу, Брезіцький запевняє, що ще не визначився, чи балотуватиметься.

    “Я зараз думаю над цим (балотуванням до ВРУ, – прим. ЧЕСНО) і ще не приймав це рішення. 4 партії мені пропонували, щоб я балотувався. Я відмовився, але все-таки мене переконують мої близькі, щоб я балотувався. Я собі буду радитись, думати й приймати рішення на початку наступного тижня”, – каже Назарій Брезіцький.

    Ростислав Мельник

    Рекламу у Львові ще до реєстрації кандидатом у ЦВК розмістив Ростислав Мельник, президент будівельної компанії “РІЕЛ”.

    Реклама Ростислава Мельника у Львові, вулиця Володимира Великого. Фото: Ігор Фещенко

    Однак найцікавішою є не сама реклама від імені Мельника. Одночасно з розміщенням білбордів з гаслом “Досить лозунгів” будівельна компанія “РІЕЛ” розмістила іншу рекламу. На ній зображено будинок, а також президента компанії Ростислава Мельника. Зазвичай на рекламі “РІЕЛу” є лише будинки.

    Реклама будівельної компанії “Ріел” у Львові на вулиці Кульпарківській. Фото: Ігор Фещенко

    Мельник стрімко збільшив активність ще кілька місяців тому. Він створив персональний сайт, який рекламується в Google, сторінку у Facebook (понад 100 рекламних дописів менш ніж за місяць). Крім цього, різко наростив присутність у медіа, котрі публікують про нього матеріали з ознаками замовності (зокрема, ZIK).

    “Вибрав округ, є програма, і маю що сказати виборцям”, – зазначив Мельник в ефірі ZIKу кілька днів тому.

    Рух ЧЕСНО через сторінку політика у Facebook звернувся до Ростислава Мельника по коментар, однак на момент опублікування цього матеріалу той не відреагував на повідомлення.

    Ігор Васюник

    Ще до реєстрації в ЦВК рекламу у Львові розміщували й чинні народні депутати, зокрема Ігор Васюник.

    Реклама Ігоря Васюника на вулиці Володимира Великого у Львові. Фото: Ігор Фещенко

    Ігор Васюник не вважає, що його реклама є дочасною агітацією, хоча розміщена вона вже під час виборчої кампанії.

     

    “Це не є дочасна агітація. Це моя позиція як політика. Я хочу через це гасло багато чого сказати українцям. Реєстрація ще триває, згідно із законодавством, тому ніби всьо в межах чинного законодавства”, – певен Васюник.

    Разом із зовнішньою рекламою Ігор Васюник почав активно використовувати рекламу у Facebook. Протягом кількох останніх місяців він витратив на це майже 4 тисячі доларів, або до 100 тисяч гривень.

    Ігор Васюник не вперше застосовує таку практику. Робив він це й напередодні місцевих виборів, коли балотувався на посаду міського голови Львова. Тоді, незадовго до офіційного старту виборчої кампанії, Васюник розмістив у Львові рекламу свого Центру правової допомоги учасникам АТО. При цьому в міжвиборчий період реклами Васюника чи його ініціатив Рух ЧЕСНО не фіксував узагалі.

    Михайло Хміль

    Розмістив свою зовнішню рекламу в місті й нардеп від “Народного фронту” Михайло Хміль. Щоправда, подано її так, що, хоч і з’явилася вона вже під час виборчої кампанії та ще до реєстрації Хміля в ЦВК, усе ж трактувати її як політичну досить складно. Формально це реклама, яка закликає стати другом “Джерела” – організації, що опікується людьми з особливими потребами. Михайло Хміль уже багато років допомагає цій організації, однак зовнішня реклама з його іменем з’явилася саме перед виборами.

    Фото: Ігор Фещенко

    Найновіша зовнішня реклама спрямована виключно на популяризацію самого Михайла Хміля. На ній він обігрує гасло Володимира Зеленського “Зробимо їх разом”.

    Фото: Олексій Роговик

    Володимир Гірняк

    Уже традиційно з дочасної агітації починає свою виборчу кампанію Володимир Гірняк. На місцевих виборах 2015 року дочасну агітацію Гірняка маскували під рекламу інтернет-видання “Погляд”.

    І напередодні парламентських виборів Гірняк знову розмістив свою рекламу ще до офіційної реєстрації кандидатом.

    Фото: Олексій Роговик

    Водночас Гірняк оголосив про свій намір балотуватися до Верховної Ради на 112-му окрузі, але офіційно в ЦВК він ще не зареєстрований.

    Що загрожує політикам за розміщення дочасної агітації?

    Якщо стисло – нічого. Навіть попри те, що в законі чітко зазначено, що дочасна агітація заборонена. Річ у тім, що законотворці не визначили, що є дочасною агітацією, а що нею не є. Ба більше, декларативна заборона не підкріплена санкціями, тож притягнути таких хитрунів до відповідальності неможливо.

    Єдина ймовірність отримати за такі дії  хоча б адмінпротокол від Нацполіції залежить від низки чинників. Така реклама повинна висіти й після офіційної реєстрації кандидата в ЦВК. Проте адмінпротокол випишуть не за дочасну агітацію, а за агітацію без вихідних даних. Та й відповідальна за це Національна поліція ніколи не діє в таких випадках самостійно, а реагує на порушення переважно тільки після звернень активістів, журналістів чи просто небайдужих громадян.

    “У чому проблема? Хай би собі висіла реклама, вона нікому не заважає…”

    Проблема є, і вона багаторівнева.

    По-перше, користуючись відсутністю санкцій і пасивністю держави, політики умисно ігнорують чітку вимогу законодавства. Це роблять люди, які претендують на написання законів для нас із вами, а також ті, хто вже пише ці закони. Якщо ж законів не дотримуються самі законотворці, то чому їх мають виконувати пересічні громадяни? Отже, політики, хитруючи з дочасною агітацією, підважують закони як такі, що геть не сприяє розбудові правової, демократичної держави.

    Виникає ситуація, коли “всі все розуміють”, однак у юридичній площині довести, що ця конкретна реклама є дочасною агітацією, неможливо. Саме тому перед офіційним стартом виборчих кампаній на вулицях українських міст з’являються білборди з фото політиків та закликами долучитися до команди. І без контактних даних, які б допомогли до цієї команди приєднатися.

    По-друге, політики, які ігнорують вимоги закону й починають агітацію дочасно, фактично руйнують один з основних принципів демократичних виборів – рівність учасників виборчого процесу. Чому одні кандидати можуть вести кампанію лише в чітко визначених межах, а інші – значно довше й масштабніше? Які шанси на перемогу має той, хто вестиме кампанію впродовж місяця, порівняно з тим, хто робить це протягом двох місяців, а то й року?

    По-третє, через дочасність агітаційної кампанії політики фактично уникають звітування про обсяги витрат на неї, а головне – про походження цих коштів. Очевидно, що донори, які фінансують таку активність, мають значний вплив на кандидатів, а також особисті економічні інтереси. Для того, аби зробити вибори якомога прозорішими та рівними для всіх учасників, було запроваджено кілька важливих норм:

    • видатки на кампанію здійснюються лише з виборчого рахунку;
    • розмір виборчого фонду не може перевищувати 4 тисячі мінімальних зарплат (близько 16 мільйонів гривень);
    • кандидати повинні подавати проміжні та остаточні фінансові звіти, де має бути відображена вся інформація про походження коштів та про витрати.

    Дочасна агітація дає змогу уникати всіх цих норм.

    (Visited 106 times, 1 visits today)
  • 180x150