Прикарпатський нардеп Іванчук використовував субвенції для власної агітації

  • 180x150
  • Опубліковано:

    За підсумками парламентських виборів 21 липня 2019 року до Верховної Ради України повторно переобралися 33 депутати, які використовували бюджетні ресурси у власних медійних та агітаційних цілях.

    Результат пошуку зображень за запитом "Округ88 Андрій Іванчук використовував субвенції для власної агітації"

    З них троє були в ТОП-12 нардепів, які мають найбільше випадків використання коштів державної субвенції у агітації.

    В період з червня 2018 року по липень 2019 року спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували 2 724 випадки піару на бюджетних ресурсах з боку 147 депутатів, які були обрані в мажоритарних округах і 27 – за партійними списками, передає СТИК.

    Серед народних депутатів, які найбільше використовували бюджетні ресурси у власних медійних та агітаційних цілях, то лише трьом з першої 12-ки вдалося знову переобратися до Верховної Ради України. Мова йде про Ігоря Гузя (179 випадків піару), який переміг по 19-му виборчому окрузі; Сергія Рудика (100 випадків), який переміг по 198-у окрузі, та Антона Яценка (79 випадків), який святкує перемогу по 200-му виборчому округу. 

    Іншим депутатам з ТОП-12 успіх своїх колег повторити не вдалося. Їхні результати:

    • Павло Дзюблик (117 випадків). Балотувався як самовисуванець по 66 округу, що на Житомирщині. Посів у підсумку 3 місце. Його випередив Віталій Журавський (самовисування) та висуванка “Слуги народу”, яка у підсумку і перемогла на цьому окрузі.
    • Олег Барна (100 випадків). Балотувався від партії “Європейська Солідарність” по виборчому округу №167, що на Тернопільщині. Посів у підсумку 5 місце в окрузі. Перемогу в окрузі здобув представник партії “Слуга народу”. 
    • Олександр Дехтярчук (82 випадки). Балотувався як самовисуванець по округу №154, що на Рівненщині. Посів 2 місце. Програв представнику “Слуги народу”.
    • Костянтин Іщейкін (66 випадків). Балотувався як самовисуванець по виборчому округу №148 (Полтавська область). Посів 3 місце. Програв представнику партії “Слуга народу”.
    • Владислав Голуб (62 випадки). Балотувався як самовисуванець по округу №197. Посів 2 місце. Програв кандидату від партії “Слуга народу”.
    • Григорій Тіміш (62 випадки). Балотувався як самовисуванець по 203 виборчому округу (Чернівецька область). Посів 4 місце. У цьому окрузі переміг представник партії “Слуга народу”.
    • Олег Ляшко (60 випадків). Очолив список Радикальної партії Олега Ляшка, яка отримала трохи більше 4% голосів виборів та не потрапила до парламенту.
    • Богдан Дубневич (59 випадків). Балотувався як самовисуванець по виборчому округу №118. Посів 2 місце. Програв представниці партії “Голос”.
    • Василь Яніцький (59 випадків). Балотувався як самовисуванець по 155 окрузі, що у Рівненській області. Посів 3 місце. Перемогу тут здобув самовисуванець Віктор Мялик. Кандидат від “Слуги Народу” посів 2 місце.

    Що стосується інших 30 парламентарів, то спостерігачі ОПОРИ зафіксували з їхнього боку від 1 до 54 випадків використання субвенцій в агітації. Зокрема, найбільше їх зафіксовано з боку Михайла Бондара(балотувався по 118 виборчому округу від “Європейської Солідарності”, що у Львівській області), Олеся Довгого (балотувався як самовисуванець по 102 виборчому округу, що на Кіровоградщині), Ярослава Дубневича (балотувався по 120 виборчому округу на Львівщині), Миколи Кучера (балотувався як самовисуванець по виборчому округу №17, що на Вінниччині) та Тараса Батенка, який переміг у 123 виборчому окрузі на Львівщині.

    В умовах проведення демократичних виборів використання бюджетних ресурсів у агітаційних цілях кандидатів та партій є негативною практикою. Зокрема, через те, що це:

    • Адмінресурс. Використання бюджетних коштів у цілях непрямої дочасної агітації є однією з форм бюджетного адміністративного ресурсу.
    • Неконкурентні вибори. Використання бюджетних коштів, до яких отримали доступ народні депутати, підвищує їхні шанси перемогти на виборах та зменшує шанси на перемогу кандидатів, які не мали доступу до них.
    • Виходить за межі компетенції парламентарів. Депутати ставлять собі в заслуги залучення бюджетних коштів на певні об’єкти (спортивні майданчики тощо) та придбання обладнання (комп’ютери тощо) і цим самим підміняють собою повноваження органів місцевого самоврядування, які мають вирішувати подібні проблеми. Обов’язок депутатів – ухвалювати закони. Фактично, більшість із них акцентують свою увагу на тому, скільки їм вдалося залучити коштів у свій округ, а не на тому, які законодавчі ініціативи вони розробили чи ухвалили і як вони впливають на життя громадян.
    • Сумнівна пріоритетність. Дуже часто субвенції виділяються на об’єкти, які більш привабливі для проведення різних піар-акцій. Меншою мірою на об’єкти, які потребують першочергової реконструкції чи будівництва.

    ОПОРА наполягає на тому, що процес розподілу субвенцій повинен бути прозорим та рівномірним. Новий Уряд має сформувати чіткі механізми та критерії, куди першочергово спрямовувати бюджетні кошти. Всі ці фактори дозволять зробити процес розподілу коштів неупередженим та політично незаангажованим. Тому ОПОРА направить новому Кабміну детальні рекомендації, як покращити процес розподілу субвенцій. Подібні рекомендації організація надсилала у грудні 2018 року, але вони по факту були проігноровані. 

    (Visited 46 times, 1 visits today)
  • 180x150