Партійні каси. Що «за душею» у нових депутатів

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Найбільше на вибори витратила політична сила Володимира Зеленського.

    Результат пошуку зображень за запитом "Партійні каси. Що «за душею» у нових депутатів"

    Про це пише СТИК з посиланням на Главком.

    Всі партії вже показали свої остаточні витрати на парламентську кампанію, але при цьому пішли на хитрість щодо джерел цих видатків. У звітах, поданих до ЦВК, партії, як правило, просто зазначали, що витрачають на кампанію партійні кошти. Частково ситуацію прояснили звіти, подані до НАЗК, останні з яких стосуються другого кварталу і припадають на початок виборчої кампанії. Тут вже політичні сили мають світити свої джерела доходів. «Главком» розбирався, з чим «за душею» парламентські партії входять у новий політичний сезон, та хто є їхніми основними спонсорами.

    «Слуга народу»
    Витрачено на вибори – 114,6 млн грн
    В одноосібного лідера майбутнього парламенту нема ніякої власності – ані рухомої, ані нерухомої. У звіті за другий квартал зазначено, що на оренду свого партійного офісу у віддаленому, але гламурному столичному районі на вулиці Новоселицькій «Слуга» витратила за три місяці 1,5 млн грн. Ці гроші пішли власнику будівлі Олегу Борисовичу Шевчуку. Людина з таким прізвищем та ім’ям по батькові – екс-народний депутат трьох скликань (останні два – від «Батьківщини») та голова Конфедерації роботодавців України. Куди скромніші приміщення партія винаймає в рідному для президента Кривому Розі та в Харкові. А от за місце своєї юридичної реєстрації в офісі адвокатського об’єднання «Качура лоєрс» партія не сплачує нічого. Також зі звіту за другий квартал відомо, що за оренду КВЦ «Парковий», де «слуги» традиційно проводять свої публічні заходи, було витрачено 256 тис. грн. Але ця сума не враховує витрат на розміщення там штабу на парламентські вибори, які з’являться вже в звіті за наступний квартал.

    У одноосібного лідера майбутнього парламенту нема ніякої власності – ані рухомої, ані нерухомо

    Варто відмітити, що в партії влади вистачає грошовитих спонсорів-фізосіб, які легко можуть дозволити собі підкинути «Зе-команді» по 1–1,5 млн. Наприклад, внесок такого порядку зробив Олександр Качура з вищезгаданої адвокатської контори – можна пошуткувати, що це була ціна його потрапляння до списку партії і отримання депутатського мандату. Але він чи не єдиний депутат, який робив подібні  партійні внески, всі інші донори «Слуги» – маловідомі приватні бізнесмени середньої руки: юристи, банкіри, аграрії, торговці. Всім скопом вони зібрали на партійні потреби в другому кварталі майже 43 млн грн. Ще мільйон фізособи перерахували на рахунки виборчого фонду партії, втім майже всі ці гроші були повернуті як такі, що надійшли помилково.

    З юридичних осіб найбільші внески в партійний фонд (понад 3 млн) зробили київські  ТОВ «Ставрайс», ТОВ «Вєтек-Київ» та ПП «Сідс сервіс». Перші дві фірми зареєстровані за однією адресою в Києві та займаються оптовою торгівлею продуктами, третя – допоміжною діяльністю у сфері транспорту. Також багато внесків в фонд «Слуги народу» по 500–600 тис. зробила ТОВ «Петралекс агро», що спеціалізується на оптовій торгівлі сільгосптоварами. Загалом найбільші донори-юрособи «зеленої» партії сконцентровані в Києві та області, Черкасах, Чернівцях та Одесі. Найбільший спонсор «Слуги» в Південній Пальмірі – доволі велика кампанія «Амбра імпекс», яка займається експортом агропродукції. Загалом «юрики» перерахували на партійні рахунки 47,6 млн грн.

    «Опозиційна платформа – За життя»
    Витрачено на вибори – 60,3 млн.
    Якщо вірити звіту, то як і у «Слуги народу», у цієї політичної сили нема жодної власності. А на праві користування є лише маленький кабінет в Києві на Мечникова, 14/1, який винаймається в Українсько-Ізраїльської торгової палати. Засновником останньої натомість є один з лідерів ОПЗЖ Вадим Рабінович. Директор цієї палати В’ячеслав Ушкевич є серед донорів партії, проте суми він пожертвував незначні. На відміну від «Слуги», яку фінансують суцільні бізнесмени-ноунейми, серед донорів ОПЗЖ багато видних її членів: так 1,6 млн на партійний рахунок перерахував Віктор Медведчук, стільки ж виклав Нестор Шуфрич, по 1,5 млн – Григорій Суркіс, який несподівано вирішив повернутись в політику, та його донька Марина. А найбільш щедрим заради партії виявились сімейства Льовочкіних та Козаків. Брат та сестра Льовочкіни загалом подарували партії майже 5 млн грн. Щоправда 1,6 з них Льовочкіну було повернуто як такі, що надійшли з порушенням вимог законодавства. Цікаво, що 1,3 млн з таким же формулюванням було повернуто Медведчуку, який позиціонує себе як суперфахового юриста.

    Якщо вірити звіту, то у партії Бойка і Медведчука нема жодної власності

    Формальний власник каналів «медведчуківського» пулу Тарас Козак та його брат Богдан пожертвували по 1,6 млн грн, а через помічника Тараса Козака Яна Марченка було заведено ще 1,5 млн. Також звертає увагу, що кілька траншів по 1,6 млн були зроблені ФОПами, які базуються в Бердянську Запорізької області. Вони пов’язані з народним депутатом від «Волі народу» Олександром Пономарьовим. На цих виборах він балотувався по 78 округу з центром в Бердянську саме від ОПЗЖ і став одним з небагатьох мажоритарників партії, який зміг обігнати кандидата від «зеленої» партії.

    Також серед спонсорів «платформи» можна виділити колишнього «регіонала» в.о. мера Чернівців Віталія Михайлішина, його соратника колишнього депутата Чернівецької міськради від «Батьківщини» Володимира Кедя та підписанта компанії «Глуско Україна», яку пов’язують з Медведчуком, Оксану Краснокутьску. Взагалі серед великих фінансистів партії Бойка – Медведчука багато жінок, що аж ніяк не корелюється з їхнім партійним списком, де тотально переважають чоловіки.

    Загалом фізособи перерахували партії 48 млн, а юрособи – 12,4 млн. Серед юросіб, які підтримують ОПЗЖ, виділяються великий столичний забудовник «К.А.Н.» (звідти можуть рости ноги появи в списку «платформи» Вадима Столара та його людей), та морський спеціалізований порт «Ніка-Тера», що належить Дмитру Фірташу.

    «Батьківщина»
    Витрачено на вибори – 87,2 млн
    Партія Юлії Тимошенко завжди «славилася» дуже заплутаним фінансуванням. Нібито гроші в «Батьківщину» заходять від простих прихильників, які їх відсилають цілими селами та навіть виправними колоніями, проте, коли журналісти знаходили цих далеко незаможних «юлефанів», ті й гадки не мали, що є партійними спонсорами. У «Батьківщині» були вимушені визнати, що таким хитрим чином заводять гроші від реальних донорів, які бояться світитись, аби не потрапити під репресії за фінансування опозиції. Та будемо відверті – фіктивних прихильників, через яких «відмиваються» кошти, використовує не тільки «Батьківщина», а й інші партії, в тому числі, її сусіди по цьому списку.

    На відміну від попередніх партій-неофітів, такий старожил має нерухоме майно (квартиру в Мукачеві загальною площею 47 м2) та автопарк, що складається переважно зі старих «тойот» та «шкод», балансова вартість якого оцінена в 1,6 млн грн. А от свій багаторічний штаб на столичній вулиці Турівський «Батьківщина» досі орендує у ТОВ «Екотехпром» та «МЦ-файнанс», які належать давньому соратнику Тимошенко Олександру Абдулліну. За квартал фактично з однієї «батьківщиновської» кишені в іншу перекладається 2,5 млн грн, які партія платить за оренду. Також партія має в користуванні дві автівки Renault Dokker, п’ять Renault Logan, Mercedes-BenzV250 та MercedesBenz S600, на оренду яких було витрачено майже 630 тис.

    Партія Юлії Тимошенко завжди «славилася» дуже заплутаним фінансуванням

    «Батьківщина» задекларувала, що у квітні на її рахунки надійшло 9,3 млн грн державного фінансування, з яких на момент звіту залишалось майже 7,5 млн. При цьому від спонсорів партії надійшло 12,5 млн (ще 365 тис. – на виборчий рахунок). З них майже все (12,1 млн) – від фізичних осіб. Вже традиційно для «Батьківщини» ці особи передають їй кошти відносно невеликими порціями – по 40–50, 140-150 тис. Хоча є й кілька мільйонних пожертв, які вибиваються з загального ряду. Так найбільшим меценатом партії став Роман Шмалюк з села Полянецьке Черкаської області, який не пожалів на втілення «Нового курсу» Тимошенко півтора мільйони гривень. Про цього щедрого чоловіка у відкритому доступі нема ніякої інфорамації, окрім того, що людина з таким ім’ям та прізвищем була під час виборів спостерігачем на 46 окрузі Донецької області від громадської організації «Континент».

    Другий за масштабом спонсор «Батьківщини» (1 млн 450 тис.) також загадкова особистість – такий собі Олександр Сідловський з села Юрченки Хмельницької області. Людина з такими само ініціалами є представником обслуговуючого кооперативу ЖБК «Уманський дім». Його ймовірна родичка з Кривого Рогу – Мар’яна Сідловська – замикає трійку спонсорів «Батьківщини» з внеском в 1 млн 370 тис. Що цікаво, серед фінансистів партії майже нема її найбільш відомих та заможних представників, проте, наприклад, є ріелтор з Броварів Леся Понзель, яка ще в травні шукала роботу на зарплату в 35 тис грн, а в червні перерахувала «Батьківщині» 149 тис. грн. Серед більш-менш відомих «гаманців» партії – екс-заступник міністра оборони в 2005–2006 роках Вячеслав Кредісов, якого тодішній шеф Анатолій Гриценко згодом звинувачував в махінаціях з майном Збройних сил (пожертва в 495 тис.),  його друга дружина Ірина Кілко (140 тис.), адвокат з Донецьку Вахтангі Міміношвілі (500 тис.).

    Як вже було зазначено, юрособи не надто щедрі з Юлією Володимирівною – лише 330 тис. надійшло від ТОВ «Агроплюссервіс».

    «Європейська солідарність»
    Витрачено на вибори – 99,5 млн.
    «Апгрейджений» Блок Петра Порошенка за роки перебування при владі не встиг обжитись жодним майном, окрім програмного забезпечення. Штабне приміщення на вулиці Лаврській в Києві партія орендує за 1,5 млн у квартал. У «ЄС» інша пропорція, ніж у «Батьківщини» – юрособи пожертвували партії в рази більше, ніж «фізики» (36,8 проти 10,9 млн). Плюс у квітні партія отримала державне фінансування в розмірі 35,8 млн грн. Колишній президент любив вихвалятись, що як заможна людина проводить виборчі кампанії власним коштом, але у другому кварталі він особисто не потратив на партію жодної копійки. Проте невеликі внески в партійну касу (як правило, рівно по 50 тис.) зробили майже всі кандидати-списочники «Європейської солідарності» з першої півсотні (окрім самого Порошенка).

    Але голова партії все-таки додався до її фінансування непрямим чином. Найбільші внески зробили не рядові кандидати, а дві особи, які нікуди не балотуються  – Ярандін В.А. та Засенко О.Ю. (по 1,7 млн). Пан Володимир Ярандін є одним з засновників «Центрально-європейської кондитерської компанії», якою володіє Петро Олексійович. У випадку з другою особою мова може йти про Олексія Засенка, який разом з соратником Порошенка Ігорем Кононенком був депутатом Київради 6 скликання від Блоку Черновецького. Засенко може дозволити собі такі чималі пожертви, оскільки є власником будівельної компанії.

    Юрособи пожертвували партії Петра Порошенка в рази більше, ніж «фізики» (36,8 проти 10,9 млн)

    Зі спонсорів-юросіб вирізняються такі ТОВ, як «Санфлауер сідс» (внесок в 3,2 млн), «Еліт планета сідс», «Конер лтд» (по 3 млн), які спеціалізуються на оптовій торгівлі зерном, та «Кулрокс» (2,3 млн), що займається неспеціалізованою оптовою торгівлею. Рівно мільйон на рахунок виборчого фонду партії перерахувало ТОВ «Новини-ТВ», яка належить дружині нардепа Миколи Княжицького Ларисі. Ці кошти були перераховані для кампанії на 116 окрузі, де і балотувався Княжицький.

    «Голос»
    Витрачено на вибори – 105,7 млн
    Тепер мова про новачка української політики, який почав стрімкий зліт, що завершився не надто м’яким приземленням. Майна в партії Славка Вакарчука прогнозовано нема, але партія орендує з два десятка приміщень по Україні, причому, якщо вірити звіту, не платить за них жодної копійки.

    Всього від фізичних осіб «Голос» отримав 55,2 млн, від юросіб – лише 3,2 млн. Плюс на рахунки виборчого фонду самі кандидати-мажоритарники поклали 1,8 млн грн, а юрособи (в тому числі, партія) – 30,6 млн.

    Серед відомих осіб-донорів партії, насамперед, сам Вакарчук, який виклав на добру справу власні 1,6 млн. Також в цьому списку такі відомі персонажі як інвестиційний банкір Сергій Фурса (внесок в 250 тис.), колишній президент «Київстару» Петро Чернишов (500 тис.), засновник проекту modnaKasta Андрій Логвін (1 млн). Фурса працює в компанії Dragon capital громадянина Чехії Томаша Фіали, який відкрито підтримував похід Вакарчука в політику. І він – далеко не єдина людина Фіали в списку спонсорів «Голосу». Так, наприклад, Олександр Ублінських – голова ТОВ «Інвесткапітал», яким володіє Фіала, пожертвував 300 тис. Галина Котович, яка внесла симпатичну суму в 999 тис., є засновником ТОВ «Драгон корпорейт файненс», а Олена Білан, що не пошкодувала для молодої партії 1,5 млн, –  головний економіст Dragon capital. Євген Баранов, який полегшив свої кишені на 1,6 млн, разом з Фіалою є співзасновником видавничого дому «Медіа-ДК» (бренд «НВ»).

    Майна у партії Славка Вакарчука прогнозовано нема, але партія орендує з два десятка приміщень по Україні, причому, якщо вірити звіту, не платить за них жодної копійки

    Два транші по 1,5 млн на рахунок «Голосу» зробив Володимир Лімаков – цей співзасновник підприємства «Лебедівський лісовичок плюс» ставав об’єктом журналістських розслідувань щодо земельних махінацій. Щоправда, один з цих траншів йому пізніше повернули.

    Загалом прихильники Вакарчука – доволі заможні люди. Так для звичайних, нічим не примітних фопівців не проблема розкидатися сумами в сотні тисяч і навіть мільйон. Серед компаній найбільший внесок на користь молодої партії (2,8 млн) зробило ТОВ «Емерджекс консалтинг», яке займається консалтингом.

    (Visited 33 times, 1 visits today)
  • 180x150