Проект WikiInvestigation зафіксував перший тиск на викривача корупції після набуття чинності закону про захист викривачів.
Депутат Івано-Франківської обласної ради Микола Дроняк спробував чинити тиск на викривача корупції, який провів розслідування на платформі WikiInvestigation, проєкті, який реалізується за фінансової підтримки ЄС, пише СТИК з посиланням на КУРС.
Після розслідування “Бідні наші посадовці або як отримати автомобіль без розмитнення” на платформі WikiInvestigation його автор (викривач корупції) направив заяву про злочин до поліції Івано-Франківської області, де, ймовірно, було допущено витік персональних даних викривача, які містилися у заяві. У результаті депутат Івано-Франківської обласної ради Микола Дроняк передзвонив на особистий мобільний телефон викривачеві і спробував чинити на нього тиск. Про це заявила директорка Фонду Інновацій та Розвитку та проєкту WikiInvestigation Людмила Євсєєнко.
Микола Дроняк – представник фракції «Укроп» в облраді, заступник голови комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики.
Його дружина Галина Дроняк, яка працює у секторі з питань усиновлення, опіки, піклування та сімейних форм виховання дітей Служби у справах дітей Івано-Франківської обласної державної адміністрації, 6 серпня 2019 року отримала від Адама Коваля (іноземця, який подарував гуманітарні автівки п’ятьом посадовцям з Прикарпаття) Mercedes-Benz 2014 року з об’ємом двигуна 1595 куб. см. Вона не задекларувала подароване авто у порядку, встановленому законом, як суттєву зміну у майновому статусі (вартість авто 283 621,82 грн), що є порушенням антикорупційного законодавства України.
“Сам заявник не зміг сконтактувати зі слідчими, щоб дізнатися про стан розгляду заяви, одначе 12 лютого йому зателефонував чоловік посадовиці Галини Дроняк — депутат Івано-Франківської облради Михайло Дроняк — з тим, щоб заявник, можливо б, забрав заяву з правоохоронних органів”, — зазначила Людмила Євсєєнко і додала, що таким чином слідчі поліції Івано-Франківської області допустили витік персональних даних викривача корупції, що містилися в заяві про злочин.
“Цинічність ситуації полягає в тому, що слідчі поліції, які мали б розслідувати можливий злочин, дали номер мобільного телефону заявника чоловікові особи, що фігурувала в заяві про злочин, — каже Євсєєнко і додає: — Попереджаємо, тиск на викривача корупції неприпустимий і особа, що його чинить, нестиме відповідальність перед законом! Так само мусять відповісти особи, відповідальні за персональні дані викривача корупції!”.
Нагадаємо, 1 січня 2020 року набув чинності закон щодо викривачів корупції.
