«ШКОЛА ЖУРНАЛІСТСЬКИХ РОЗСЛІДУВАНЬ» У КОЛОМИЇ

  • 180x150
  • Опубліковано:

    24–26 грудня в садибі «Княжий град» проходило навчання у «Шко­лі журналістських розслідувань». Більше місяця громадська мережа «Опора» за фінансової підтримки міжнародного фонду «Відроджен­ня» відбирала 15 журналістів та членів громадських організацій з усієї України. Захід проводився у рамках проекту «Сприяння розви­тку журналістських розслідувань у місцевій пресі». Упродовж трьох днів переможці з Коломиї, Рівного, Львова, Миколаєва, Полтави, Киє­ва, Сімферополя, Черкас, Калуша, Запоріжжя, Вінниці й Тернополя мали можливість поспілкуватися з Дмитром Добродомовим – ге­неральним продюсером телека­налу ZIK, Павлом Івашкевичем – директором-редактором «Аген­ції журналістських розслідувань» газети «Інформатор» та Катери­ною Рибій – журналістом програ­ми «Хто тут живе?». Основними темами обговорення стали базові принципи творення журналіст­ського розслідування, компози­ційні прийоми, пошук тем, робота з джерелами інформації, правове забезпечення розслідувань, шля­хи досягнення журналістської майстерності в цьому складному жанрі.

    Дмитро Добродомов наголосив, що в Україні існує проблема якіс­них авторських матеріалів. Люди купують газети переважно через телепрограми, а не за хороші стат­ті, і це треба змінювати:

    – В Україні є максимум 200 лю­дей, які проводять журналістські розслідування. Попри те, що така робота дуже перспективна і висо­кооплачувана, вона не користу­ється великим попитом у населен­ня. У нас бабуся, яка бачить, що її улюблена газета подорожчала на п’ять копійок, хапається за серце і біжить до автомата, щоб купити каву за 3, 50 грн.

    Дмитро Добродомов наголосив, що будь-які журналістські розслі­дування повинні бути націлені на реакцію суспільства, на результат. За його словами, чиновники вже навчилися реагувати на викриваль­ні статті: замість того, щоб обгово­рити статтю і зробити висновки, вони збирають наради щодо недо­пущення журналістських розсліду­вань.

    Нещодавно був проведений мо­ніторинг ЗМІ і результати вияви­лися вражаючими: лише 63% газет проводять журналістські розсліду­вання від 1 до 1,33 разів на місяць. Справді, на написання такого ма­теріалу потрібно від двох тижнів до трьох місяців. Таким чином, це невигідно власникам тих газет, які орієнтуються не на якість, а на кількість. Дійшло навіть до того, що інформацію не перевіряють, а пишуть за схемою «копіювати – вставити».

    – Закиньте в інтернет безглузду, видуману, але «смачну», сенсацій­ну інформацію і простежте за ре­акцією ЗМІ та юзерів, – радить пан Дмитро. – Можу вас запевнити, що ваша новина через лічені хвилини з’явиться практично на всіх інфор­маційних сайтах, а наступного дня – на перших шпальтах газет.

    За словами Дмитра Добродомо­ва, журналістського розслідування, як жанру, не існує – це лише якісно написана стаття, проілюстрована відповідними документами і ма­люнками чи фотографіями. Такою самою видумкою Дмитро Добро­домов вважає цензуру: вона лише міф, який ми самі собі навіюємо.

    Директор-редактор «Агенції журналістських розслідувань» газети «Інформатор» Павло Івашкевич спростував основні стереотипи щодо журналістської діяльності. Зокрема, нема закону, який забороняв би записування співрозмовника на диктофон без його згоди чи знімання на фото­апарат житла, машини, обличчя публічної людини. Така сама ситуа­ція з забороною розголошення се­кретної інформації: вона стосуєть­ся лише тих людей, які підписали відповідний документ. Катерина Рибій розповіла про процес зби­рання матеріалу журналістського розслідування, проілюструвавши все відеоматеріалами й уривками з програми журналістських розслі­дувань «Хто тут живе?».

    Завершальним етапом «Шко­ли журналістських розслідувань» стане прес-конференція в Івано-Франківську з представниками ЗМІ та оголошення конкурсу на краще журналістське розслідування.

     

    Оксана РОМАНЕНЧУК,

    Коломийські ВІСТИ

    (Visited 24 times, 1 visits today)
  • 180x150