На Прикарпатті діятиме обласне відділення Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Незважаючи на понад 20-річну історію незалежної держави, в Україні досі не сформовано ідеї національної єдності. Кажуть, що цьому заважає теперішнє ціннісно-світоглядне розшарування всередині українського суспільства та його ментальна неготовність до вироблення загальних об’єктивних оцінок минулого. Хоча спільна історія, спільні герої — це те, довкола чого повинні були б згуртуватися українці.

    Ще в 2005 році на виконання Указу президента України Віктора Ющенка «Про додаткові заходи щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій та голодоморів в Україні» було створено інститут національної пам’яті з метою консолідувати роботу державних установ та громадських організацій у напрямі встановлення об’єктивної історичної інформації, відновлення справедливості й остаточного подолання тоталітарної ідеології. Хоча спроби створити аналогічну структуру існували й раніше, але вони не увінчалися успіхом. Наприклад, на початку 90-х в Україні було зареєстровано інститут геноциду, однак він так і не почав діяти.

    При формуванні інституту національної пам’яті враховано досвід функціонування Українського добровільного культурно-просвітницького товариства «Меморіал» ім. В. Стуса, Асоціації дослідників голодоморів в Україні, Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих та інших громадських об’єднань. Попередньо також вивчали, як працюють аналогічні закордонні структури — скажімо, інститут «Яд Вашем» у ізраїлі, що займається дослідженнями Голокосту, чи Бюро Гаука в Німеччині, яке викриває злочини таємної поліції «Штазі» проти громадян колишньої НДР. Особливо близькою до діяльності українського інституту національної пам’яті за своїми завданнями і проблемами є відповідні організації в посткомуністичних країнах: Польщі, Чехії, Угорщині, Литві, Латвії та Естонії.

    Керувати інститутом національної пам’яті одразу було призначено нашого земляка Романа Круцика, а згодом — авторитетного науковця, Героя України, академіка ігоря Юхновського. Але після зміни політичної влади в Україні 2010 року відбулася заміна й директора інституту. Разом із тим почала згортатися його робота.

    Продовжувати розпочату справу І. Юхновський та його однодумці намагаються через діяльність Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України, який саме тепер відкриває свої осередки в різних областях України. На пропозицію очолити Івано-Франківський обласний відділ цього фонду погодився колишній народний депутат, екс-мер Івано-Франківська, виконувач обов’язків голови політради партії «Наша Україна» Зіновій Шкутяк.

    «Свого часу інститут національної пам’яті під керівництвом ігоря Юхновського виконав чималий обсяг роботи, — розповів журналістові «Галичини» Зіновій Шкутяк. — Одна з найфундаментальніших робіт — видання праці «Україна у Другій світовій війні», в якій показано внесок України в перемогу і те, яких жертв зазнала Україна в цій війні. Ця наукова праця доводить, що українці — одна з тих націй, які найбільше постраждали в Другій світовій війні. Перша частина книжки вийшла десятитисячним накладом наприкінці 2009 року. Другу частину ще не видали, бо бракує коштів.

    В сучасному інституті національної пам’яті, наскільки я зрозумів, залишки того українства, яке свого часу вніс туди Юхновський, помаленьку прикривають. Хоча я вірю, що рано чи пізно ця державна установа запрацює як слід, і на державному рівні всі ці питання, якими повинен займатися інститут, знову буде поставлено належним чином».

    А поки що, за словами Зіновія Шкутяка, за продовження розпочатої справи узявся Міжнародний благодійний фонд національної пам’яті України, який заснував Юхновський. Тут має бути збережено ті первісні основи, які закладали у діяльність державної установи. Наразі визначено 15 напрямів, якими розвиватиметься івано-франківська філія фонду, при цьому спектр діяльності заплановано доволі широкий — від краєзнавчих досліджень про історію окремих населених пунктів та родин і аж до історії медицини й лісового господарства краю. Наразі триває пошук зацікавлених людей, які опікуватимуться дослідженнями в тій чи іншій сфері. Відомо, що історію визвольних змагань погодився курирувати лауреат Шевченківської премії Михайло Андрусяк, історію лісівництва патронуватиме заступник начальника лісового господарства Роман Олійник.

    «Крім того, ми хочемо, щоб у кожному районі й більшому місті була людина, яка б координувала роботу на місцях, — розповів З. Шкутяк. — Будемо активно залучати школярів, передусім старшокласників, до того, щоб вони цікавилися історією свого населеного пункту. Є вчителі історії, які мали би мати такі краєзнавчі захоплення. З управлінням освіти будемо оголошувати творчі конкурси, спрямовані на дослідження історії рідного міста, села чи навіть родини. Можливо, зберемо трохи коштів для матеріального заохочення. Наразі івано-франківська філія фонду звернулася із запитом щодо того, скільки на сьогодні опубліковано написаних історій населених пунктів. Думаю, там цього не надто великий відсоток, тож можна було би зацікавити Прикарпатський національний університет, щоб студенти під керівництвом викладачів збирали такі дані, а ми допоможемо з виданням».

    За словами Зіновія Шкутяка, діяльність Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України буде спрямовано на те, щоб заохочувати написання щирих родинних історій та не надуманих краєзнавчих досліджень. «Якщо людина напише про свій рід, то краще за неї ніхто з письменників цього не зробить, — вважає З.Шкутяк. — Хотілося б, щоб з’явилися такі щирі, невигадані речі, без політичної ідеології, мотивовані бажанням згадати своїх рідних, місця, де народилися чи де поховані батьки. Такі прості речі створюють базу, корені і підтверджують оцю нашу історичну пам’ять у широкому розумінні. Ми не вміємо об’єднуватися, а такі речі дають спосіб об’єднання. Тому нам слід говорити про свою історію, яка є проекцією на майбутнє».

    Богдан Скаврон, Галичина

    (Visited 8 times, 1 visits today)
  • 180x150