Колишніх бійців не буває, або Чому демобілізовані АТОвці отримують запрошення до військкоматів

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Чоловік знайомої отримав повістку з військкомату. Його дружину це неабияк стривожило. Адже минуло лише кілька місяців, як чоловік повернувся з війни, де провів більше року на передовій, втратив друга, а вона місця собі не знаходила, коли зранку не могла до нього додзвонитися. і знову!? Та він уже відвоював своє, в розпачі говорила знайома. Щоправда, незабаром заспокоїлася, бо, як з’ясувалося, чоловіка викликали, аби запропонувати стати контрактником. «Там ніби є різні терміни, але в умовах дрібненьким шрифтом, так, як полюбляють писати в банківських угодах, вказано, що в разі особливого періоду контрактник мусить залишатися на весь час його дії», — підкреслила в розмові «підступність» військкомату знайома.

    Про ці та інші речі, пов’язані з мобілізацією, контрактною службою, призовом, "Галичина" поспілкувалась із старшим офіцером групи з роботи з особовим складом та громадськістю підполковником Юрієм Мухіним і старшим офіцером відділу комплектування та призову майором Назаром Камцем.

    Юрій Мухін: Протягом червня—липня триває процес звільнення в запас військовослужбовців, призваних до Збройних сил під час п’ятої хвилі мобілізації. і з кожними демобілізованим проводимо бесіди. Найперше таким особам пропонуємо пройти психологічну реабілітацію. Адже вони побували в екстремальних ситуаціях, жили в умовах постійної небезпеки, що не могло не позначитися на психіці, тож потрібно допомогти їм вийти з тієї бойової обстановки, адаптуватися до цивільного життя. Маємо цілий перелік відповідних закладів, котрі проводять цю реабілітацію. З ними укладено угоди. і в кожному військкоматі надають консультації, як можна отримати путівку в такий заклад.

    – А до чого тут повістки?

    — Зрозуміло, що людина, котра брала участь в антитерористичній операції, набула там бойовий досвід, вміє застосовувати військову техніку та озброєння у бойовій обстановці, виконувати завдання в складі військового підрозділу. Це готовий військовий професіонал, якому немає потреби проходити повний цикл підготовки в навчальному центрі. Тож кожну особу, котра має бойовий досвід, розглядаємо як перспективну кандидатуру для проходження служби за контрактом. Тому їх і викликають, щоб це запропонувати. Отже, це не мобілізація. Наразі і сьомої хвилі немає. Ми комплектуємо військовослужбовцями за контрактом бойові частини Сухопутних військ Збройних сил України, зокрема 14-ту окрему механізовану бригаду, пункт постійної дислокації якої — Володимир-Волинський.

    Розумієте, коли на контрактну службу йдуть хлопці, котрі взагалі не служили в армії, вони повинні спершу пройти відповідну підготовку, щоби набути якусь військову спеціальність. Але це ще не все. Мало оволодіти автоматом, кулеметом, гранатометом тощо. Потрібно пройти психологічне загартування, навчитися діяти в складі підрозділу.

    – Іншими словами, пройти бойове злагодження.

    — Так, і це дуже серйозний процес. Якщо людина служила в бойовій частині, брала участь в АТО, то ж кому, як не їй, пропонувати далі проходити військову службу за контрактом.

    – Багато колишніх «атошників» відгукнулося на такі пропозиції?

    Назар Камець: Близько 25 відсотків загальної кількості призваних на службу за контрактом — колишні «атошники».

    – А як стосовно тієї «дрібненької» приписки щодо дії контракту на весь час особливого періоду?

    — У червні Верховна Рада ухвалила законопроект, у якому чітко прописано термін дії контракту на час особливого періоду. Йдеться про зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Законопроект нині перебуває на розгляді у Президента. У ньому конкретно зазначено, що максимальний термін служби за контрактом на час особливого періоду — 18 місяців. За бажанням можна його продовжити на термін від 6 місяців до півтора року.

    Нещодавно я розмовляв із бійцем, котрий півтора року провоював у складі однієї з десантно-штурмових бригад. Він сирота, виріс в інтернаті. Такі люди, по-перше, труднощів не бояться. По-друге, військова кар’єра для них — і таке практикується в багатьох країнах — є можливістю знайти своє місце в житті, отримати певні матеріальні блага і таке інше. Та коли запитав у нього, чому не залишився в армії за контрактом, то почув категоричне «ні». Мовляв, це лише на папері обіцяють високі зарплати, а реально намагаються оштрафувати за будь-яку провину. До контрактників присікуються частіше, ніж до тих, хто проходить строкову службу.

    Ю. М.: На жаль, є такий негативний момент, коли військовослужбовці, в тому числі й ті, котрі проходять службу в бойових частинах, зловживають спиртними напоями. Причому є люди, які роблять це систематично. і нині до Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» введено цілий розділ, котрий називається «Військові адміністративні правопорушення». Протокол з цього приводу має право складати командир військової частини. Адже саме він відповідає за стан військової дисципліни. Переконаний, що навряд чи командир вдавався б до складання протоколу через незначне порушення військової дисципліни. А коли він бачить, що, наприклад, людина перебуває в стані сильного алкогольного сп’яніння, то вдається до цього засобу впливу і тоді винуватець справді серйозно програє в грошах.

    – Кілька місяців тому зустрів тут двох хлопців і молоду жінку зі Снятинського району, які оформлялися на контрактну службу. Цікаво, що чоловік тієї жінки теж контрактник, тож виходить, що вся сім’я вирішила стати професійними військовими.

    Н. К.: Порівняно з першим кварталом у другому приблизно відсотків на 15 було менше охочих йти на контрактну службу. Вочевидь, це викликано тим, що люди стали виїжджати на сезонні роботи, хоча військова служба за контрактом — це не тимчасова, а стала робота, а відповідно і стала зарплата. За другий квартал ми відправили до війська понад 200 контрактників. Найкраще в цьому плані спрацювали Коломийський і Долинський райони та місто Івано-Франківськ. Найгірша ситуація у Верховинському й Надвірнянському районах.

    Ю. М.: Міркую, цей невеличкий спад викликаний і тим, що саме в той період ми більше уваги приділяли заходам, спрямованим на забезпечення призову на строкову службу. Хоча, якщо взяти загальні цифри, то в Україні щомісяця на військову службу за контрактом зголошуються в середньому 6 тисяч громадян. Тож нині, якщо на сході не буде загострення бойових дій чи навіть повномасштабного ворожого наступу, необхідності в проведенні сьомої хвилі мобілізації немає.

    – Саме хотів про це й запитати, бо нині на багатьох рівнях (і не тільки в Україні, а й, наприклад, про це говорив Генсек НАТО) стверджують, що Росія готується до повномасштабного вторгнення в Україну. Тому всі очікують загальної мобілізації, і ті, хто воював, розуміють, що саме їх можуть знову призвати. А де ж соціальна справедливість? Бо одні вже воювали, і знову вони — потенційні бійці, а інші як сиділи в кабаках, так і далі сидітимуть.

    — Думаю, в разі повномасштабного наступу наше військово-політичне керівництво прийме рішення про запровадження воєнного стану. Це означає, що всі громадяни, які перебувають на військовому обліку та придатні до військової служби, можуть бути мобілізовані. Ніхто цього не бажає, але до цього потрібно бути готовими. Тому військові комісаріати мають відповідні розрахунки, дані тощо. Ну а нині маємо у Збройних силах України загалом понад 35 тисяч контрактників, з яких понад три з половиною тисячі — офіцери.

    – Свого часу проводили набір у 10-ту гірсько-штурмову бригаду. Про неї багато писали, тим більше, очікують, що вона буде роздислокована в Коломиї. А що собою являє 14-та бригада?

    Н. К.: Вона повернулася із зони виконання бойових завдань. Враховуючи те, що вже відбулася демобілізація бійців четвертої хвилі, тепер такий самий процес відбувається із військовими п’ятої хвилі. Відповідно цих людей потрібно замінити, тож тривають інтенсивні заходи з доукомплектування частини. Потрібні бійці найрізноманітніших спеціальностей. Це механіки-водії, стрільці, навідники, зв’язківці. Фактично весь спектр посад військово-облікового стану. Є також потреба в офіцерах — від командира взводу до заступника командира роти.

    Ю. М.: Нині також є великий попит на фахівців з роботи з особовим складом. Передусім ідеться про офіцерів запасу з відповідною військовою спеціальністю або з цивільною освітою (психолого-педагогічною), в тому числі й тих, хто закінчив наш Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. Бо в нинішній ситуації з людьми потрібно працювати постійно, щодня, надавати їм фахову допомогу, вміти їх вислухати, десь, можливо, розрадити. Іншими словами, це жива робота з людьми.

    – Перейдемо до результатів призову на строкову службу, який нещодавно закінчився.

    — Загалом було призвано 504 особи. Завдання, яке ставили перед військовими комісаріатами, виконано. Найкращими в цьому плані були Коломийський об’єднаний, Богородчанський, Верховинський районні та Івано-Франківський міський військкомати. Гірше спрацювали Надвірнянський, Рожнятівський, Снятинський та Тисменицький військкомати.
    – Доволі невелика цифра строковиків.

    — Викликали значно більше. Зауважу, що з тих, кому направили повістки, більше 9-ти тисяч не прибули на призовні комісії. Причини різні.

    – Тільки хотів це зазначити. Скажімо, молода людина призовного віку знайшла за кордоном сталу роботу з доброю зарплатою, яку в Україні знайти важко. А пішла б тут до війська — втратила б роботу там, що в умовах українського безробіття питання доволі серйозне. Влада ж не буде опікуватися тією людиною потім. Вона вимагає від громадян любові до Батьківщини, тільки наразі це радше нагадує ту ситуацію, у якій застосовують 177-му статтю Кримінального кодексу. Це коли любові домагаються насильно. Отже, це радше соціальна проблема, а не брак патріотизму в нашої молоді.

    — Бувають і такі випадки. А трапляється, що родичі просто переховують цих людей. Тож хочу наголосити ще раз. По-перше, строковиків не відправляють у зону АТО. По-друге, отримання повістки — ще не негайний призов до армії. Чому нині порушене питання призову на строкову службу? Нас життя підштовхує до того, що кожен юнак призовного віку має володіти певною військовою спеціальністю. Повинен вміти тримати в руках зброю, її застосувати, пройти службу в бойовому підрозділі.

    – А за якими критеріями були відібрані до служби оті 504 призовники?

    — Один з головних критеріїв — це придатність до військової служби за станом здоров’я. З тих осіб віком від 18 до 27 років, яких обстежили військово-лікарські комісії, близько 80 відсотків визнано придатними для служби в армії. Думаю, такий високий відсоток придатності пов’язаний з тим, що під обстеження потрапило чимало юнаків віком від 18 до 20 років. Адже чим людина молодша, тим кращий у неї стан здоров’я. Понад 14 відсотків було визнано непридатними до військової служби через серцево-судинні захворювання, хвороби опорно-рухового апарату тощо. Причому, як зазначив голова військово-лікарської комісії, чимало з тих людей могли б також бути визнані придатними, якби вони вчасно пройшли лікування. Причина проста — вони не мали на те грошей.

    – Останнім часом у нас з’явилися нові громадяни України з числа іноземців. Це все молоді люди, і на них, цілком логічно, також мав би поширюватися закон про військову службу. Серед призовників були такі особи?

    — Річ у тім, що повістки видають тим громадянам, котрі стоять на військовому обліку, на який згадані вами громадяни не поспішають ставати.

    І це, вважаю, потрібно вирішувати. Наприклад, чув, що в Ізраїлі особа, яка отримала тамтешнє громадянство, машинально стає потенційним військовослужбовцем. Це її громадянський обов’язок, котрий вона повинна виконати перед державою. Так має бути і в нас.

    Автор: Ігор Никорович

    (Visited 97 times, 1 visits today)
  • 180x150