• 180x150
  • У 2017 році на Івано-Франківщині зафіксовано два випадки перешкоджання журналіській діяльності (ІНФОГРАФІКА)

  • 180x150
  • Опубліковано:

    У 2017 році на неокупованій території України було зафіксовано 274 випадки порушень свободи слова (станом на 28 грудня), що незначно більше, ніж минулого року (у 2016 році ІМІ зафіксував 264 порушення свободи слова в Україні, у 2015 році – 310 випадків, у 2014 році – 995 випадків).

    Такими є дані щорічного дослідження Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

    Разом з окупованими Кримом (16) та територіями Донбасу (3) цього року кількість порушень свободи слова склала 293 випадки.

    До трійки категорій-лідерів за кількістю порушень увійшли перешкоджання законній журналістській діяльності, обмеження доступу до публічної інформації та погрози і залякування журналістів.

    Лідером за кількістю порушень у 2017 році стала категорія “перешкоджання законній професійній діяльності журналістів” – 88 випадків. Водночас кількість перешкоджань у 2017 році дещо впала, порівняно з попередніми роками (у 2016 році – 108 випадків, у 2015 році – 100, у 2014 році – 150, у 2013 році – 130 перешкоджань). Найбільше журналістам перешкоджали, як і минулого року, приватні особи, місцева влада та правоохоронці.

    Друге місце посіла категорія обмеження доступу до публічної інформації – 40 випадків (у 2016 році – 30, у 2015 році – 33, у 2014 році – 14, у 2013 році – 13 випадків). Цього року, як і у попередні два роки, обмежували доступ журналістів до публічної інформації найчастіше органи місцевої влади.

    Третє місце посіли погрози – 37випадків (у 2016 році – 43, у 2015 році – 36 погроз, у 2014 році – 98, у 2013 році – 35). Погрожували журналістам переважно приватні особи, місцева влада та правоохоронці.

    За кількістю порушень на четвертому місці опинилися напади і побиття журналістів – 29 випадків. Кількість нападів на журналістів практично не змінилася, порівняно з попереднім роком (для порівняння, у 2016 році експертами ІМІ було зафіксовано 30 нападів, у 2015 році – 58, у 2014 році – 286).

    П’яте місце за кількістю порушень посіли кібератаки – 15 випадків (у 2016 році – 11 випадків, у 2015 році – 17).

    За даними дослідження ІМІ, основними нападниками на журналістів та порушниками свободи слова у 2017 році були приватні особи (150 випадків), місцева влада (49 випадків) та правоохоронні органи (33 випадки). Раніше, протягом двох попередніх років (2015 та 2016 роки), ІМІ спостерігав тенденцію, коли порушниками були переважно приватні особи. Нагадаємо, що в 2013-2014 роках основними агресорами і порушниками прав журналістів були представники правоохоронних органів та місцеві чиновники.

    Крім того, негативною тенденцією є збільшення кількості випадків пошкодження майна журналістів: з початку року зафіксовано 13 випадків, у порівнянні з минулим роком, коли було зафіксовано лише 4 таких випадки.

    “Цього року збільшення порушень свободи слова у порівнянні з аналогічним періодом минулого року відбулося за рахунок таких категорій, як: доступ до публічної інформації, кібератаки, пошкодження майна журналістів та політичний тиск. Зокрема, показники по двох останніх категоріях зросли втричі. Також збільшення порушень відбулося за рахунок зростання кількості судових позовів проти ЗМІ, юридичного та економічного тиску”, – повідомила медіа-експертка ІМІ Катерина Дячук.

    У 2017 році регіонами-лідерами порушень (окрім окупованих територій), як і минулого року, стали Київ з областю (79 випадків), Волинь (23 випадки), Миколаївщина (20 випадків), Полтавщина (18 випадків) та Одещина (15 випадків). Зауважимо, що вже другий рік поспіль у першій п’ятірці регіонів-лідерів за кількістю порушень прав журналістів лишаються Волинь, Миколаївщина та Полтавщина.

    На окупованих територіях Донецької і Луганської областей ІМІ вдалося зафіксувати лише 3 випадки (у 2016 році – 12 випадків порушень свободи слова). Це обумовлюється обмеженим доступом українських журналістів до цієї території. Зокрема, цього року в окупованому Донецьку зник блогер і автор проекту Радіо Свобода “Радіо Донбас.Реалії” Станіслав Асєєв, який писав про ситуації “зсередини” для українських ЗМІ. Окрім того, у полоні  т.зв. “ЛНР” протягом 2017 року перебував нещодавно звільнений блогер Едуард Нєдєляєв. Для порівняння – минулого року ІМІ зафіксував на окупованих територіях Донбасу 3 випадки перебування у полоні, у 2015 році – 16 випадків.

    В анексованому Росією Криму у 2017 році зафіксовано 16 випадків порушень свободи слова, що майже вдвічі менше, ніж у 2016 році (31 випадок), у 2015 році – 43 випадки. “Зменшення кількості зафіксованих порушень не говорить про їхню відсутність, а говорить про обмеження доступу до півострова і контроль російською владою над інформаційним простором. Крім того, потрібно враховувати, що велика кількість редакцій виїхала за межі Криму через неможливість там працювати та у зв’язку з тиском окупаційної проросійської влади”, – зазначила експертка ІМІ Катерина Дячук.

    Цього року в Криму закінчився розпочатий ще минулого року “суд” над кримським журналістом Миколою  Семеною, якого ФСБ РФ звинувачувала у сепаратизмі. Залізничний районний суд Сімферополя 22 вересня призначив Миколі Семені покарання у вигляді двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. А 18 грудня Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок журналістові Миколі Семені в частині додаткового покарання. Зокрема, мова йде про заборону займатися публічною діяльністю 2 роки, а не три, як було раніше в попередньому рішенні суду.

    “Таким чином, основні тенденції 2017 року у сфері свободи слова – це певне зниження фізичної агресії щодо журналістів (перешкоджань, нападів і погроз) на фоні збільшення кількості порушень, пов’язаних з політичним, юридичним тиском та з доступом до публічної інформації. Окремо підкреслю ситуацію з безкарністю за резонансні злочини проти журналістів – лишається нерозслідуваною справа убивства Павла Шеремета, а фактичний співучасник убивства журналіста В’ячеслава Веремія отримав умовний термін, – заявила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. – Що стосується прогнозів на наступний рік, ми не виключаємо появи нових загроз для фізичної безпеки журналістів у зоні конфлікту на сході України та погіршення ситуації зі свободою слова в анексованому Криму, у зв’язку з президентськими виборами в Росії у 2018 році. Окрім того, будуть з’являтися нові виклики для журналістів, пов’язані з наближенням виборів і в Україні. Також, очевидно, будуть тривати кібератаки на журналістів та ЗМІ – це тенденція, яку ми спостерігаємо протягом останніх кількох років. Ми закликаємо журналістів не забувати повідомляти про злочини та обов’язково писати заяви до правоохоронних органів, щоб порушники не лишалися безкарними”

    Що ж стосується Івано-Франківської області, то ІМІ зафіксувала тут один випадок погроз та один випадок перешкоджання роботі ЗМІ.

    Зокрема, до перешкоджання плани Івано-Франківської облради впорядкувати проведення сесій, дозволивши знаходитися безпосередньо у сесійній залі лише тележурналістам та операторам, а інші ЗМІ відправити у спеціальну ложу.

    Ще один випадок трапився буквально у ці дні.

    Журналістка івано-франківського видання “Місто” Лідія Бойко 23 грудня отримала у Фейсбуці повідомлення з образами від невідомої жінки, яка також погрожує судом.

    Лідія не виключає, що жінка, яка їй писала, є дружиною героя однієї її публікації.

    Як розповіла ІМІ Бойко, повідомлення з образами і тим, що вона нажила ворогів, почали надходити після виходу 20 грудня на сайті видання її матеріалу “Адвоката колишнього міліціонера, через якого судять патрульного, затримали з наркотиками. ФОТО”.

    У новині використовувалася офіційна інформація Івано-Франківської місцевої прокуратури про затримання при передачі наркотичних засобів та психотропних речовин адвоката своєму підзахисному, який перебував під вартою в установі виконання покарань. Водночас журналістка з посиланням на власні джерела написала, що затриманий прокуратурою є адвокатом екс-міліціонера Михайла Ільницького (який судиться з місцевим патрульним Леонідом Гончаруком, підозрюваним у перевищенні службових обов’язків).

    Журналістка планує 29 грудня написати у поліцію заяву за статтею 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).

    (Visited 63 times, 1 visits today)
  • 180x150