Шість книг для дітей на канікули

Опубліковано:

Давайте чесно зізнаємося: батьки радіють канікулам не менше за дітей. Адже це свобода. Свобода від рамок і умовностей, домашніх завдань, вчителів, ранніх підйомів, групових вайберів і маси непотрібної інформації.

Нарешті можна зайнятися тим, що дитині цікаво, а не потрібно. Книги теж повинні бути цікаві. А що може бути цікавіше за пригоди?

На Книжковому Арсеналі було презентовано безліч новинок – і українських авторів, і перекладів зарубіжної прози. Однак є незмінна «літня» класика, яка не набридає та з героями якої діти із задоволенням себе асоціюють.

«Тореадори з Васюківки», Всеволод Нестайко

Книга, що незмінно займає провідні позиції в рейтингах продажів вже багато років. Зізнаюся, я для себе відкрила Нестайка тільки два роки тому, коли читала синові. Взяли ми цю досить об’ємну книгу в поїздку на море, і я була впевнена, що нам її вистачить на всю 10-денну відпустку. Якби ж то! Син так захопився пригодами Яви та Павлуші, що більше ніякі розваги йому не були потрібні.

Ці двоє хлопців мають таку бурхливу фантазію і сміливість, що тільки диву даєшся, як для них кожен раз все закінчується благополучно. Спочатку вони чудять в рідному селі Васюківці, потім їдуть підкорювати Київ, і там їх теж нічого не здатне зупинити. Але в основі їх пригод все одно вічні цінності: дружба, взаємодопомога, захист слабкого, повага до старших. А дітям, які не проводили літо в селі у бабусь-дідусів, буде цікаво дізнатися про устрій і особливості сільського життя.

«Пригоди Тома Сойєра», Марк Твен

Наступного року, пам’ятаючи минулорічний успіх з Нестайком, на море взяли ми Тома Сойєра. І історія повторилася. Адже книги дуже схожі – тільки тут суворе виховання і Том Сойєр з Гекльберрі Фінном. А пригоди такі ж веселі.

Винахідливості, підприємливості та виживаності хлопчаків можна тільки позаздрити! А які вчинки вони готові здійснювати заради дівчаток, у яких закохані! На мій погляд, у цій книзі більше уваги приділено особистим переживанням героїв, їх емоціям, що на тлі нестримного сміху від витівок Тома додає і серйозності, і усвідомлення, що почуття самозбереження і меж дозволеного у героїв все ж є.

«Чарівник Смарагдового міста», Олександр Волков

Можна довго дискутувати, навіщо автор стягнув сюжет книги з «Чарівника з країни Оз», але всі шість книг Волкова про пригоди дівчинки Еллі та її друзів чудові. Це такий собі дитячий магічний реалізм – все можливо, але де межа реального і вигаданого, знайти складно. Найголовніше, що ця казка сяє добром – сонячна Еллі, Залізний Дроворуб, який мріє про серце, Солом’яний Страшила, який понад усе на світі хоче отримати мізки, Боязкий Лев, якому конче потрібна сміливість.

Тут добро бореться зі злом і завжди перемагає, тут немає перешкод, якщо друзям потрібна допомога, тут сім’я – найцінніше в житті. А ще в цій книзі показано, що злі люди, насправді, просто нещасні. Їх хтось образив або ніхто ніколи не любив, і їм теж потрібна допомога. Непогана основа для розуміння людської психології.

«Все про мумі-тролів», Туве Янссон

Мумі-тролі фінської письменниці Туве Янссон дуже медитативні. Вони ведуть настільки розмірене життя, ніби всі події відбуваються в тягучому солодкому киселі. У міру читання книги починаєш відчувати себе неповороткою милою пузатенькою бегемотоподібною істотою.

Загадкова атмосфера Долини, складні імена героїв, тонкий психологізм і глибокі філософські роздуми – я б сказала, що ці історії на любителя. Але не прочитавши їх, втрачаєш величезний пласт світової літератури. Нещодавно попалася відмінна стаття, «Світ мумі-тролів від А до Я», з докладним аналізом твору. Там про богемність життя, про значущість домівки для кожної істоти, про сили природи, з якими ніхто не може боротися, про любов до себе і тих, хто поруч, про страхіття війни, про здатність розуміти емоції і в цілому про відносини всіх з усіма і світом.

Загалом після прочитання статті захотілося перечитати весь цикл про мумі-тролів ще раз – здається, я щось пропустила, особливо про богему.

«Казки дядечка Римуса», Джоель Харріс

Мої батьки розлучилися, коли мені було три роки. Батько повернувся до Сибіру, де працював на залізниці, і один з небагатьох спогадів про нього – це посилки з дивовижними речами і, незмінно, книгами. Всі ті видання я пам’ятаю досі до найдрібнішого малюнка на обкладинці. Вони були такими яскравими, такими якісними, такими незвичайними. У нашому місті таких не продавали і ні в кого з дітей таких не було. «Казки дядечка Римуса» – одна з них. У м’якій жовтій обкладинці, всіяній кроликами і вовками, що кудись біжать. З неї я вперше дізналася, хто такий койот. Чи варто говорити, що книга перекочувала в дитячу бібліотеку до мого сина, ну і взагалі вдома вже кілька різних видань цих казок, і на подарунки я теж найчастіше купую її.

Кумедні історії, розказані чорношкірим маленькому синочку своїх господарів про хитрого Братчика Кролика, невгамовного братчика Лиса, хороброго Братчика Опосума, розумного Братчика Черепаху і багатьох інших братчиків, які щодня рятують власні шкури один від одного.

«Незвичайні пригоди Карика і Валі», Ян Ларрі

Пам’ятаєте цю книгу? Про хлопчика і дівчинку, які, потрапивши в квартиру до сусіда-вченого, випивають якусь рідину, зменшуються і потрапляють у світ природи, де кожен жук і травинка більше за них у кілька разів. Вдома чекають на обід батьки. Професор, помітивши зникнення еліксиру, вирушає на пошуки дітей, прихопивши чарівний порошок для збільшення.

Багато страшних, небезпечних пригод і дивовижних відкриттів їм належить пережити: боротьбу з капустянкою, павуком, бабкою та іншими жуками-гнойовиками. Дуже пізнавально, ось тільки з ілюстраціями цій книзі не щастить – то мало, то нереалістичні. І це точно той випадок, коли книга краща ніж фільм, завдяки розлогим і захоплюючим описами світу природи.

Тетяна ДУДНИК

Блоги

Мирон Дмитрик

Переверніть вже того човна до бісової матері!

Коли я чую "Не розхитуйте човен" чи "Не діліть українців" як

mm
Андрій Карманський

Українській помісній церкві бути? Або чого добився Кирило?

Після зустрічі Папи Франциска та Московського Патріарха

mm
Ольга Деркачова

БОЛЬОВІ ТОЧКИ

Одна моя знайома запропонувала дещо збочену розвагу. Сідаєте в

mm
Ольга Деркачова

Буває і таке…

Ольга Нижник. Цього не може бути!.. – Івано-Франківськ:

mm
Ольга Деркачова

М’ятний чай

- Нащо ж ти ставиш горнятко на стіл? – вдавано сердито

mm
Ольга Деркачова

СТРАХ