Я бажаю, щоб Івано-Франківськ …

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Сьогодні наше місто відзначає 354-річницю від часу свого заснування. У рамках відзначення на різних івент-майданчиках заплановано святкові дійства.

    Стик напередодні свята розпитав активних мешканців про улюблені місця в Івано-Франківську. Куди вони з радістю повертаються, де відпочивають з сім’єю, друзями чи люблять побути наодинці. Ну і, звісно, зібрали побажання місту до дня його народження.

    Денис Квасов, урбаніст, фотограф:

    Колись особливим місцем для мене було озеро… Там було тихо, спокійно і затишно. Зараз там все змінилось. Тому одразу побажаю франківчанам навчитись цінувати такі речі, бо все швидко змінюється, і незчуєшся, як втратив ще одну частинку душі міста… Але зате в мене з’явилось інше місце, де я буваю дуже часто – це Урбан Спейс. Це середовище, де я зустрічаю майже всіх своїх друзів, там ми обговорюємо ідеї, проекти, чи просто зустрічаємось щоб побалакати про життя. Універсальне місце. І для роботи, і для відпочинку. Це та частинка душі міста, яка навпаки – набута за останній час. І це круто. Ми зараз живемо в час Великих Змін, і в такі моменти люди опиняються на роздоріжжі, і важливо обрати правильний шлях.

    Я дуже люблю мій Франик, і на день народження хочу побажати йому не оглядатись весь час на патерналістське минуле, а впевнено дивитись в іноваційне майбутнє. Франківськ має стати містом іновацій. Вже стає 😉

    Лідія Анушкевичус, волонтер, координатор ініціативної групи «Свій за свого»:

    Дуже люблю Івано–Франківськ! Для мене наше місто – один живий організм і важко виділити якісь окремі улюблені місця. Це, як рідна людина, ти знаєш всі плюси і мінуси, але любиш і сприймаєш цілісно. Радію, як мала дитина, коли місто невеликими клаптиками вичищає свої колись закинуті і захаращені місця. Зробили порядок на Острові кохання – тішить око! На «рибному» місці біля Ратуші з’явився пам’ятник Першій українській церкві – гарно! Особливе відношення до Бастіону – це сучасна перлина нашого міста. Найбільше мрію про те, коли оживе Палац Потоцьких.

    Мені подобається атмосфера міста. Вона у всьому – у вулицях, в окремих будинках, а основне – в людях, які тут живуть. Всім здоров’я , щастя, миру і процвітання!!!

    Іван Харук, журналіст, депутат Івано-Франківської обласної ради:

    Насамперед потрібно кожному брати участь у процесі розвитку міста. Помилка – покладати всі успіхи чи недоліки на владу. А ще потрібно поважати всіх мешканців, в тому числі різних національностей, які мешкають в Івано–Франківську, адекватно сприймати бідних людей, які просять на вулицях. Такі процеси невідворотні від найєвропейськіших столиць.

    Дуже люблю наше місто і бажаю кожному з нас брати на себе більшу відповідальність за те, що навколо відбувається. Тоді Франківськ буде насправді європейським. Не тільки на словах, а й на ділі.

    Ольга Деркачова, письменниця, кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та методики початкової освіти Педагогічного інституту ПНУ ім. Василя Стефаника:

    Одним з улюблених місць є лавочки біля пам’ятника «Руській Трійці». Там дуже красиво спостерігати, як з дерев облітає цвіт. Люблю літні веранди кав’ярень – там можна писати і спостерігати за людьми та котами. А ще страшенно люблю внутрішній дворик Прикарпатського університету – там, де Стефаник сидить. Там гарна тиша під час пар, а потім, на перерві, дворик наповнюється голосами та сміхом.

    А місту самому по собі важко щось побажати. Бажаю нам із вами, як мешканцям такого неймовірного міста, не донищити, зберегти його з його вуличками, будівлями, парком та скверами так, щоб потім, ще через 354 роки якась інша письменниця іншій журналістці розповідала про те, як же гарно і затишно жити і бути у цьому місті.

    Віталій Мерінов, спортсмен, громадський діяч, депутат Івано-Франківської міської ради:

    Побував в багатьох країнах та містах, але кращого, ніж Івано-Франківськ – не знайшов! Це місто, з якого не хочеться їхати, а поїхавши – хочеться якомога швидше повернутись. Всім відома гучна багатолюдна «стометрівка», Вічевий майдан, Ратуша – ну як не прогулятися ними? Дещо спокійніше в міському парку та біля озера – для поціновувачів природи та й активного відпочинку. Для мене і берег річки Бистриця Надвірнянська є улюбленим місцем для заняття спортом та проведення відпочинку.

    У день народження нашого міста хочу побажати усім його мешканцям добра та родинного затишку. Нехай у кожній домівці запанує мир та спокій, а сльози розчарування та невдач відійдуть назавжди. ЛЮБІТЬ, ЦІНУЙТЕ, РОЗВИВАЙТЕ наше чарівне місто – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК!!!

    Олег Андрухів, ідейний натхненник «тверезого весілля», шоумен, проректор з навчально-виховної роботи Університету права ім. Короля Данила Галицького:

    Люблю у місті насправді все! І парк Шевченка, і сквер на Міцкевича. і людний ринок! А найулюбленіше місце – Вовчинецькі гори. Де можна відпочити з сім’єю, з покривалом і з повагою до навколишнього середовища! Місто подобається, бо воно рівне і, як на мене, досить затишне!

    Що би хотілося побажати – культури і поваги один до одного! Я більш ніж впевнений, якщо людина йде по вулиці і викидає сміття де попало, плює де попало, хамить іншим – це в першу чергу свідчить про те, що ця людина нещаслива і незадоволена своїм життям! Будьте щасливі і майте повагу, в першу чергу – до самих себе!

    Ігор Роп’яник, художник, журналіст і блогер:

    У мене в житті було немало спокус, аби покинути рідне місто. Коли закінчував факультет журналістики, львівська обласна газета запропонувала роботу. «А як же Франківськ?» — подумалось. Не стільки про батьків чи друзів була думка, а са́ме про місто — дім, у якому народився, двір, де виростав, вулиці й закапелки, такі рідні й знайомі… Відмовився. Перетягнув сюди дружину-львів’янку з дитиною. А пізніше, у 92-му, мені запропонували працю в Нью-Йорку, бо в українській газеті «Свобода» якраз була вільна посада для журналіста. «Матимете офіційну роботу, перетягнете сюди родину», — вмовляли. «А як же Франківськ?» — знову подумав я. Відмовився. У 94-му вже в Чикаго нова пропозиція: потрібен репортер для українського радіо. «А як же Франківськ?»… Відтоді не шкодую ні на йоту, що не піддався спокусам. Бо Станіслав, у якому я з’явився на світ, і Франківськ, у якому зростав, це не просто географічна точка, а гавань для душі і серця, з якої інколи хочеться виплисти, щоби звідати нові світи́, але обов’язково сюди повернутись. Тут комфортно жити, народжувати дітей, творити. А ще у нашому «великому селі» ти всіх знаєш. Йдеш по «сотці» і раз-за-разом кланяєшся — друзям, приятелям чи просто знайомим. І таке враження, що всі ми майже як одна велика дружна сім’я. Ну хіба ж це не прекрасно? Зі святом тебе, франківська родино! Давайте жити дружно! І любімо місто!

    Назар Павлів, заступник начальника управління молоді і спорту Івано-Франківської облдержадміністрації, знаний богатир, багаторазовий рекордсмен України:

    Ну, звісно, так як я спортсмен, то знаковими місцями у нашому місті для мене є спортивні споруди. Приємними спогадами є моменти, коли малим хлопцем я з друзями ходив вболівати за наше футбольне «Прикарпаття». Були матч, коли стадіон «Рух» тріщав по швах від переповнених трибун. Згодом моїм уюбленим місцем став манеж коледжу фізвиховання – це мій другий рідний дім! Туди я почав ходити із 14-річного віку і проходив більшу половину свого життя майже щодень на тренування. Не завжди були гроші на проїзд, тому доводилось ходити і пішки. Запамяталася дорога попри наше міське озеро, по Набережній і через пішохідний міст через річку,… попри «пасічнянське озеро» і на мою рідну Пасічну. Ще одним рідним мікрорайоном нашого міста для мене є «Позитрон». Там я народився, ріс, ходив у садочок і ЗОШ №10.

    А ще, де б я не був, завжди усім і усюди розповідаю про наше гарне і красиве європейське місто. І наголошую, що Івано–Франківськ – це єдине місто, яке омиває дві різні річки, має велике озеро, яке було столицею ЗУНР і в нас є пам’ятник Степану Бандері!

    А з нагоди 354-го дня народження міста, усім нашим мешканцям хочу побажати, щоб вони були європейцями і усіма своїми вчинками старалися зробити наше місто ще кращим, і щоб куди б їх не закинула доля, вони завжди пам’ятали про наше рідне і найкраще місто!

    Василь Кедик, політолог:

    Як корінний мешканець Івано–Франківська маю тут чимало улюблених місць. Але, звичайно, є ті, де полюбляю бувати. Наприклад, Меморіальний сквер, парк Шевченка, міст залізничного вокзалу,
    Люблю погуляти спокійними вуличками Матейки і Тарнавського.

    З нагоди Дня міста хочу побажати мешканцям Івано-Франківська віри в краще майбутнє міста та спільної роботи для його блага.

    Сергій Адамовичдепутат Івано-Франківської обласної ради, історик, керівник ГО "Поступовий гурт Франківців":

    Місто стало для мене рідним з 1994 р., коли я поступив на навчання у Прикарпатський університет імені В.Стефаника. Наше місто є затишним для життя і своєю архітектурою нагадує інші міста Центрально-Східної Європи. І що важливо, в Івано-Франківську ще можна почути як люди йдуть по бруківці, і воно не тисне на людську свідомість так як мегаполіси.

    Улюбленими місцями моєї сім’ї є історико-культурний центр міста, відпочивати ми любимо в міському парку і озері, а також на берегах Бистриці та у Вовчинецьких горах. Бажаю всім франківцям щастя, здоров’я, сімейного добробуту, миру в Україні і впевненості в завтрашньому дні.

    Редакція Стику приєднується до привітань.

    Бажаємо, щоб Івано–Франківськ був сучасним, прогресивним містом, з розвинутою освітою і культурою, позбавленою дріб’язковсті. Щоб іванофранківці мали робочі місця для гідного життя, щоб громада по-справжньому відчувала піклування місцевої влади за рідне місто та його мешканців. Щоб молодь не знала, що таке зневіра і песимізм і мала усі можливості для самореалізації у рідному місті. Щоб ми жили в Івано-Франківську, де на вулицях не чути лайки і не видно сміття, де усміхнені діти прогулюються з батьками по затишним скверам, де люди з особливими потребами відчувають, що про них дбають, де щира посмішка незнайомому перехожому і добре слово стануть правилом, а найбільшим злочином буде викинута поряд з урною обгортка від морозива)

    (Visited 149 times, 1 visits today)
  • 180x150
  • Leave a Reply

    Your email address will not be published. Required fields are marked *