Бренди та тренди

  • 180x150
  • Опубліковано:

    За останні десять років розуміння законів моди перестало бути долею вузької касти обраних
    «Мода змінюється під впливом суспільства. Слідкуйте за соціальними драйвами. Дуже скоро їх відгомони опиняться на світових подіумах», — не втомлюються повторювати модні критики від Тіма Бленкса до Кеті Хорин.

    Ця формула добре пояснює «модні прориви». Наприклад, чому в роки жіночої емансипації початку XX століття Коко Шанель ввела моду на штани й твідові костюми замість звичних рюш і трояндочок на сукнях. Або чому представницям прекрасної статі, втомленим виконувати чоловічі ролі під час Другої світової, так сподобалися жіночні силуети з пишними спідницями Крістіана Діора. Але така установка погано пояснює, чому в сучасному світі глобальні бренди, що випускають до десяти колекцій на рік, незмінно потрапляють у тренди. Або чому удавана сущою дурістю «модна футурологія» профільних глянців про прийдешню популярность потворних брюк «кюлотов» або ортопедичних тапок «біркенштоків» через кілька років збувається з вражаючою точністю.

    Пояснення цьому феномену просте. Модна індустрія за останні роки сильно змінилася. Глобальні бренди, що задають моду (на кшталт Cйline, Prada, Alexander Wang), працюють в скаженому темпі, випускаючи щороку вдвічі більше колекцій, ніж це було п’ять–сім років тому. До двох сезонних колекцій прет-а-порте, «від кутюр», а також чоловічих ліній, додалися покази Resort і Prefall, кілька промо-шоу для Азії, Росії і Бразилії — нових центрів притягання модної індустрії. За вирахуванням вихідних і відпусток, це означає по колекції майже кожного місяця. Щоб встигнути, дизайнери починають працювати над ескізами для нової лінії у середньому на півроку раніше. Це означає, що від обговорення ідей всередині команди креативників до моменту поставки одягу в магазини проходить більше двох років замість звичних півтора. Враховуючи такий часовий проміжок, модним будинкам доводиться не стільки стежити за соціальними перетвореннями, скільки передбачати їх, вихоплюючи тренди в зародку, що ще більше ускладнює роботу дизайнерів.

    За словами Сюзі Менкес, міжнародного директора Vogue і найавторитетнішого критика фешн-індустрії, мода перетворилася на парад новинок нон-стоп, ціна якого — швидке вигоряння креативників. Взяти хоча б загибель Олександра Маккуїна або згасання Джона Гальяно, що стали першими жертвами конвеєра високої моди. Кутюр’є, котрі здобули світове визнання, не залишається нічого іншого, як тільки зітхати за минулими часами, коли в пошуках натхнення вони відправлялися в спеціальні дослідницькі вояжі, днями тинялися по арт-галереях і крамничках лахмітників. Сьогодні на те, щоб подібним чином примати руку на пульсі суспільства, у них просто немає часу. Тому не дивно, що торгові марки все частіше почали вдаватися до послуг агентств і спеціальних тренд-платформ, які займаються для них збиранням інформації. Фактично trend forecasters виконують роль посередників між креативним директором і дійсністю. Вони аналізують безліч факторів і видають свої прогнози, що люди захочуть носити через три, п’ять і навіть десять років.

    У сфері тренд-агентств існують як універсальні, так і спеціалізовані компанії. Корпорація Pantone зробила собі ім’я на прогнозуванні в сфері колористики, випускаючи тренд-буки з актуальними палітрами. Подібні путівники по тканинах можна виявити і на Premier Vision — найголовнішій текстильній виставці, що проходить у Парижі, де роблять закупівлі більшість модних будинків. Ціла низка компаній (наприклад, Worth Global Style Network) готують тренд-буки з модними фактурами та матеріалами на кілька років вперед.

    Існують також агенства-універсали на кшталт Donegar Group — найстарішого гравця в цьому сегменті. Такі компанії, по суті, поставляють замовникам культурні зрізи сучасності. Вони досліджують свіжі марґінальні течії, нові субкультури, примічають цікаві моменти в світі мистецтва, політики, спорту, музики, які мають потенціал стати знаковими для поточної епохи. Вигода співпраці з trend forecasters полягає не тільки в економії часу і творчої енергії. Вибір кольору, тканини або фасону по тренд-буку гарантує маркам те, що їх продукція матиме успіх у публіки.

    На чому ґрунтуються висновки аналітиків, аби вирішувати, чи витримає ще один сезон м’ятний колір? Одним із найпотужніших інструментів у цій галузі є маркетингові сервіси, які аналізують поведінку покупців в онлайн-магазинах, їхні відгуки про товари в соціальних мережах, блогах. Ресурси, подібні Edith або Trendtablet, на основі цієї інформації роблять висновки про те, чи може потворне, але зручне взуття на кшталт «біркенштоків» або сліпонів стати популярним, якщо виготовляти його з нових цікавих матеріалів.

    Найважливішим джерелом інформації є поп-культура. Знімки, викладені знаменитостями в Instagram, нерідко дають поштовх новим модним тенденціям. Цим часто користуються так звані fast fashion марки (Topshop, H&M, River Island), випускаючи лімітовані лінії у співпраці з поп-дівами.

    Допомога тренд-агентів, облік їх прогнозів при розробці дизайнерських ідей, звичайно, робить модну індустрію більш гомогенною, звужує діапазон кольорів, форм і силуетів. Це не означає, що в сучасній фешн-індустрії не залишилося місця інноваціям, які йдуть врозріз з прорахованими трендами. Приклад того — швидкий підйом молодого британського дизайнера Джонатана Андерсона, який заявив про себе химерними речами на кшталт хутряної сукні-бюстьє, або Айріс ван Херпен з її скульптурними сукнями з гуми і пластика. Проте стан світової фешн-індустрії багатьом модним критикам бачиться в похмурому світлі. За словами Сюзі Менкес, швидкість знайомства публіки з тренд-прогнозами зростає. За наявності бажання та часу кожен може ознайомитися з тренд-буками Pantone або Premier Vision. У результаті саме почуття моди, інтуїтивне розуміння її законів за десять років перестало бути чимось особливим, долею вузької касти обраних. «Мода перестала бути модою… Немає більше такого проміжку часу між тим, коли маленька група людей, які розуміють моду, вловлює тренд, і коли річ вже носиться повсюдно», — доходить висновку Сюзі Менкес.

    Наталія Давиденко, Коментарі

    (Visited 31 times, 1 visits today)
  • 180x150