• 180x150
  • Що таке децентралізація і навіщо вона нам? Думка “знизу”

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Ледь не щодня з центральних і регіональних ЗМІ ми чуємо і читаємо, як “верхи” – найвищі посадові особи держави – переконують нас в перевагах децентралізації. Однак, думку “низів” – голів невеликих сіл, депутатів місцевих рад, просто представників громад – ми чуємо рідко.

    Щоб трішки виправити таку ситуацію, ми вирішили поспілкуватись на цю тему з головою Асоціації сільських та селищних голів Долинського району, Новоселицьким сільським головою Романом Ісайчуком.

    Довідково: с.Новоселиця Долинського району Івано-Франківської області. Населення – близько 1400 жителів.

    – Романе Володимировичу, ми часто чуємо це довге і складне слово — децентралізація. На Вашу думку, що це і як коротко можна охарактеризувати цей новий політично-адміністративний термін

    – Скажу відверто, на початках я і сам не був прихильником такої реформи. Але, за час свого головування в селі, а це вже друга каденція, навчився переконуватись і переконувати виключно фактами. Багато читав про децентралізацію. Побував у різних країнах, зокрема в Польщі. Подивився, як там по факту, що там діється, як вони проходили всі ці етапи, як в інших країнах Європейських проходили всі ці етапи. І зрозумів, що нічого поганого в такій реформі немає. Сьогодні ми бачимо, які в наших селах погані дороги, незадовільне вуличне освітлення, соціальні об’єкти потребують ремонту або відсутні. В клубі треба сидіти в шубі, бо холодно. А чому так? Люди приходять з претензіями в сільську раду, а там їм відповідають, що нема грошей, з районного бюджету не розподіляється достатньо для тих чи інших потреб громади. Державна влада не дає місцевому самоврядуванню скільки потрібно для того, щоб місцеве самоврядування виконувало свою роботу як годиться. Всі гроші йдуть на зарплату працівникам сільради, а більше нема де взяти. Може проблема в тому, що держава бідна? А як воно в інших державах, де села, як лялечки, – у Швейцарії чи Німеччині, у тій самі Польщі? Виявляється, що в цих країнах держава набагато менше втручається в місцеві справи. У тамтешніх селах міцні традиції самоврядування, люди в громадах слідкують з тими, кого обрали, велика частина місцевих податків залишається в місцевих громадах і використовується розумно. Якщо запитати громадян цих країн про владу, то вони згадають передусім не президента чи прем’єра, а свого місцевого голову. Вони добре знають хто це, контролюють місцеву владу зі свого боку. Держава також контролює місцевих очільників, щоб вони дотримувалися законів.
    Наша держава теж обрала курс на сім’ю цивілізованих держав. Вона наважилася дати більше можливостей людям на місця. І це правильно. Тому у моєму розумінні децентралізація — це передача повноважень та бюджетів від держави безпосередньо селу. Так, щоб якомога більше повноважень мали ті органи, які ближче до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найуспішніше.

    А навіщо ж тоді, на Вашу думку, об’єднувати самі громади? Держава передала б всі повноваження на місця і все, а сільські голови нехай вже вирішують свої проблеми в селі. Для чого такі складні процеси?

    – Чи зможе невелика адміністративна одиниця з декількасотним населенням розвивати підприємництво? Чи зможе малий населений пункт із обмеженими ресурсами та територією, недостатньою для соціального та економічного розвитку, забезпечити гідний рівень життя своєї громади? Звичайно, що ні. Держава передає ресурси та повноваження згори вниз, передає засоби вирішення проблем на той рівень, де проблеми виникають, але держава ставить одну умову — руку, що приймає повноваження та ресурси разом із відповідальністю, треба зміцнити. Декілька невеликих громад треба об’єднати у потужнішу громаду, базуючись на географічних, історичних, економічних принципах. На мою думку метою об’єднання громад є те, що для того, щоб бути в змозі хазяйнувати на своїй землі самостійно, треба зміцнитися, об’єднуючись. Адже спроможність громади не вимірюється лише фінансовими можливостями. Наведу один яскравий приклад, про який майже ніхто ніколи не говорить. Наприклад, громада, якщо вона спроможна, то вона повинна дбати про дітей, вона повинна мати музичну школу, спортивну школу, центр творчості. Але ми добре розуміємо, якщо в громаді є дві тисячі жителів, там музичної школи повноцінної не буде. Там і не буди повноцінної спортивної школи при будь-яких розкладах. Якщо в тій чи іншій школі навчається 250-300 дітей і для них працюють всі секції, то це означає, що така громада є спроможною. А коли у маленькій громаді є одна дитинка, яка хоче займатися скрипкою, а у свою чергу ця громада не в змозі утримувати такий клас лише для однієї дитини, то як тоді бути? Або у них скрипкою немає кому займатися. То тоді батькам треба возити цю дитину в інший населений пункт… Хіба така громада є спроможною? Ні.Ось з таких дрібниць і складається добробут тої чи іншої громади. Тому, мовою фактів, потрібне об’єднання громад при такій реформі.

    Ви часто спілкуєтесь з іншими головами, які вже почали працювати у новостворених об’єднаних територіальних громадах. Які вбачаєте плюси і мінуси у децентралізації?

    – Безумовно основним плюсом є повна передача повноважень до об’єднаної територіальної громади. Вони отримують прямі бюджетні розрахунки з казначейством. Це означає, що їм напряму фінансується освітня, медична субвенції. І найголовніше – вони відчули, що йде збільшення місцевих бюджетів. Багато хто сьогодні говорить, що децентралізація знищить села. Але ж знову повернусь до фактів. Давайте поглянемо на реформу децентралізації в країнах, завдяки якій з часом прийшов прогрес в економіці. Польща, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія, скандинавські країни — усі вони пройшли через таку реформу, що дало поштовх економіці, соціальному розвитку, а особливо їхніх сільських територій. Я не є адвокатом процесу децентралізації і не маю на меті когось з читачів переконувати в тому, що потрібно якомога швидше проводити процес об’єднання громад, просто дивлюсь реально на речі. І на сьогоднішній день бачу, що такий процес є неминучим для нашої молодої держави, якщо ми дійсно хочемо зробити її заможною.

    Сьогодні досить актуальною є тема об’єднання Вигодського куща у Вигодську ОТГ. Якщо громади дадуть на це згоду, то повинні відбутись вибори. А це означає, що сільським головам знову потрібно буде змагатись на виборах, тепер уже між собою. А яка Ваша особиста позиція щодо цього?

    – Не буду говорити за інших сільських голів, оскільки не в праві. Скажу виключно за себе. Оскільки я є представником своєї Новоселицької громади, яка мене обрала, то позиція тільки така, як у жителів мого села. Якщо люди визначаться, що їм потрібно об’єднуватись у Вигодську ОТГ, то я буду тільки сприяти таким бажанням своїми діями.

  • 180x150
  • Блоги

    Іванна

    Стандартизована школа

    Освітній процес в Україні стандартизований. Є певна система

    Іванна

    Все починається з нас…

    Нещодавно з Сходу України приїхав друг. З ним постійно тримав

    Іванна

    Новий рік в новій Україні

     2014 рік – це рік великих втрат для України, про нього не

    Іванна

    Кандидати в депутати агітують священними реліквіями

     – Нарешті! – щиро вигукнув, прочитавши в газеті, що

    Іванна

    Беніто Муссоліні про війну з Росією

    Кожен політик є державотворцем, а отже впливає на хід історії.