Спіймати – не означає покарати. Як в Івано-Франківську роками судять корупціонерів

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Наприкінці вересня президент України записав відеозвернення, в якому закликав українців повідомляти про факти корупції у Національне антикорупційне бюро України.

    А минулого тижня Верховна Рада ухвалила закон, який має заохотити людей повідомляти про корупцію. Він передбачає, що викривачі можуть претендувати на відсоток від суми хабаря. Однак, хабар повинен бути щонайменше в п’ять тисяч разів більший за актуальну суму прожиткового мінімуму. А це понад десять мільйонів гривень. Втім отримати гроші вони зможуть отримати після ухвалення обвинувального вироку суду.

    Проте, як показує досвід, викриття хабарника не означає, що він швидко понесе покарання.

    Кореспондентка Бліц-Інфо вирішила пригадати гучні справи посадовців-хабарників, які вже тягнуться роками. Таких в Івано-Франківському суді є як мінімум п’ять. Так, директор регіонального відділення Фонду держмайна Зіновій Жовнір обіцяв за 4 мільйони здешевити Коломийську паперову фабрику, а директор міського Фонду комунального майна Богдан Чупірчук за гроші мав здати в оренду приміщення на стадіоні. Сільські голови Підлужжя та Березівки за «винагороди» мали надати ділянки. Зокрема, Володимир Бурачок – атовцю, а Олександр Вара – підприємцю, під будівництво заправки. Також за отримання «подяки» в івано-франківському суді судять лікаря обласної клінічної лікарні Олександра Копчака, передає СТИК.

    Про перебіг судових справ кореспондентка Бліц-Інфо поцікавилась у керівника Івано-Франківського міського суду Тараса Антоняка. За його словами, корупційні справи у міському суді розглядають шість суддів.

    Загалом, на тривалий розгляд справ впливають різні чинники, як зі сторони суду, так і прокуратури та сторони обвинувачення. Засідання часто переносять через неявку свідків, відсутність одного з захисників чи стан здоров’я підсудних. Бували й випадки, коли останнім до зали суду навіть викликали швидку допомогу.

    «Якщо говорити про суд – то це участь суддів у колегіях, загальне навантаження суддів та інші чинники. Бували випадки, що у судді закінчувались повноваження чи суддю перевели працювати до іншого суду. Також існує процесуальна лінія судового уникнення – це видно, якщо дослідити перебіг розгляду деяких справ. Якщо добре знати закон, то затягнути справу можна. Це певна майстерність, але це реально», – зауважує керівник суду.

    Не хабар, а брехня?

    Директора регіонального відділення Фонду держмайна Зіновія Жовніра затримали на хабарі у парку Військових Ветеранів 4 жовтня 2016 року. Жовнір на той час вимагав рекордний для Прикарпаття хабар – 4 мільйони гривень, що тоді складало 150 тисяч доларів, за знецінення Коломийської фабрики.

    Спочатку йому інкримінували ч. 3 ст. 368  (Одержання хабаря в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище). Втім, вже через декілька місяців прокуратура перекваліфікувала злочин у значно легший – «Зловживання впливом». Мовляв, під час досудового слідства з’ясувалось, що посадовець-майновик навіть теоретично не міг знизити вартість фабрики – це можна було зробити тільки у Фонді держмайна. Тож виходить, що посадовець просто збрехав.

    Тарас Антоняк розповідає, що у справі Жовніра високий відсоток неявки в суд як підозрюваного, так і його захисників. За його словами, цю справу свого часу передали до іншого судді, тож її почали слухати спочатку. Наразі триває допит свідків.

    «Коли Жовніра взяли на хабарі я сам обирав йому запобіжний захід. Спочатку все виглядало колосально, а далі справа отримала сіренькі відтінки. Якби якісно були підготовлені матеріали, то суду не треба було докладати зусиль, аби повторно з’ясувати очевидні речі, все йшло б набагато скоріше. Завдання органів досудового розслідування якомога більше та ширше показати все у матеріалах. У нас же все відбувається не краще, а швидше. А швидше – це не завжди означає якісно», – зазначає Антоняк.

    Наступне засідання у справі має відбутись 3 грудня.

    Довго та нудно

    Директора міського Фонду комунального майна в Івано-Франківську Богдана Чупірчука взяли на хабарі у березні чотири роки тому. Він  вимагав 5 000 доларів США та 7 500 гривень за здачу в оренду приміщення, яке знаходиться на території стадіону «Рух».

    «У цій праві неодноразово змінювались захисники, яким потрібен був час для ознайомлення з матеріалами справи. Також з різних причин на засідання не приходив прокурор та інше – це все елементи юридичної стратегії. У справі Чупірчука на засідання близько 80% не приходив підозрюваний та його захисники. До прикладу, у нього два захисники, які хворіють по черзі, також має властивість хворіти і сам обвинувачений. Це все поважні причини. Однак коли Чупірчук вперше не з’явився на засідання без поважної причини суддя застосувала привід. Також декілька разів справу переносили через виклик свідків», – розповідає про перебіг справи суддя-спікер.

    Наразі справа доходить до фінального етапу – призначена судова почеркознавча експертиза, оскільки у свідченнях є ряд суперечностей, які без її проведення суд не може встановити самостійно.

    Дата наступного засідання наразі не призначена.

    Сільські «ненажери»

    А от сільський голова Березівки Олександр Вара разом із депутатом цієї ж сільради Богданом Орлом, який є і керівником громадської організації вимагали у підприємця майже пів мільйона хабаря за виділення у приватну власність земельної ділянки площею 1,2 га для будівництва автозаправки. Їх затримали під час отримання частини грошей у середмісті Івано-Франківська у серпні 2016.

    Пізніше міський суд визначив взяти посадовців під варту з можливістю застави. Олександр Вара вийшов наступного дня, а через деякий час суму застави вніс і Орел. Під час розгляду суд вирішив об’єднати ці дві справи в одну.

    «У справі «березівських хабарників» у 2017 році змінився суддя, справу почали слухати спочатку. Як і при попередньому судді на засідання часто не з’являвся захисник. Наразі триває стадія допиту свідків. Оскільки деякі свідки тривалий час ігнорували засідання та не приходили до суду суддя навіть застосувала до них привід», – розповідає Антоняк.

    Наступне засідання у справі має відбутись 9 грудня.

    Ще одна справа, в якій змінили кваліфікацію є вимагання хабаря сільським головою Підлужжя Володимиром Бурачком. Винагороду війт вимагав від атовця за сприяння виділення йому земельної ділянки на сесії сільської ради. Свої «старання» голова оцінив у 40 тисяч гривень. На землі, яка б мала виділятися атовцю безкоштовно, чиновник вирішив нажитися.

    Слід зауважити, сільський голова повністю визнав свою вину. 30 червня 2017 року між прокурором та Бурачком була укладена угода про визнання винуватості, за якою сільський голова мав відбутись штрафом. Втім, суд угоду не затвердив, оскільки вона не відповідає інтересам суспільства. Відтак, справу вирішили розглядати у повному обсязі – з допитами свідків та вивченням матеріалів справи.

    Наразі суд досліджує письмові злочини. Справа підходить до завершення.

    «Цю справу двічі відкладав прокурор, декілька разів переносили через неявку свідків. Однак справа слухалась у нормальних темпах – навіть відкладали засідання у зв’язку закінченням робочого часу. Насправді це напевне єдина з перелічених справ, де не було наявних ознак зловживання права зі сторони обвинуваченого», – пояснює суддя-спікер.

    Наступне засідання у справі призначене на 22 жовтня.

    Лікарська «подяка»

    Завідувача одного з відділень відділення ОКЛ Олександра Копчака СБУ затримали на хабарі, 24 квітня 2017 року. У 4100 гривень медик оцінив проведення операції та видачу виписки про проходження лікування. Кошти 58-річний завідувач одержав у службовому кабінеті.

    Пізніше на сайті ОКЛ громадська рада та лікарі опублікували свою позицію щодо затримання називаючи такі дії – “моральним правом на подяку”. Окрім того, колеги лікаря-хабарника проводили під стінами ОДА мітинг, намагаючись переконати, що Копчак став жертвою “підстави” з боку правоохоронних органів.

    «Зараз триває стадія з’ясування обставин та допиту свідків. Ця справа одноепізодна. Її у 2017 передали іншому судді. Засідання з різних причин переносили. Можна сказати, що це та сама стратегія затягування часу», – пояснює Антоняк.

    Наступне засідання у справі призначене на 2 грудня.

    ***

    За словами Тараса Антоняка, нові справи, які надходять до суду слухаються набагато скоріше, аніж старі.

    «Кримінальне провадження може бути швидко та якісно заслухане, якщо воно якісно підготоване. Якщо ж якість матеріалів чи якість роботи учасників процесу не належна – все це ускладнює. Згідно з процесуальним законом, якщо одна зі сторін не прибула на засідання, то слухати справу не можна», – пояснює керівник суду.

    Загалом у майже всіх перелічених справах високі показники неявки в суд підозрюваних чи їхніх захисників, а це один із методів затягування часу.

    «У США справи корупціонерів слухають декілька днів підряд, і там не можливо затягувати справу. Там зовсім інший підхід – кримінальне провадження починається слухати у понеділок і закінчується у п’ятницю. Його слухають безперервно, поки присяжні не скажуть винен чи не винен. Однак ми дозволити собі таке не можемо, бо у США суддя слухає одну справу, а інша призначена через тиждень. У нас же судді мають по вісім кримінальних проваджень в день», – підсумовує суддя.

    (Visited 14 times, 1 visits today)
  • 180x150