Люстрація по-українськи

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Із набранням чинності Закону України «Про очищення влади» минулого тижня в країні почалася всеукраїнська люстрація. Згідно з текстом документа, під неї (з тимчасовою забороною роботи − до 10 років − на держслужбі) підпадає низка високопоставлених чиновників, колишні співробітники КДБ, а також чиновники, які обіймали державні пости сукупно не менше року з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року. Провести процедуру «очищення» влади повинні протягом 10 днів − до 27 жовтня 2014 року. Звільнення такої кількості людей розглядається як важливий крок для реформування державного управління.

    Forbes проаналізував, як цей процес позначиться на фінансових ринках. Виявилося, що з представниками реального сектору та фінансовими асоціаціями щодо майбутніх призначень ніхто не радився. Це означає, що або нових чиновників відібрали без консультацій із громадськістю та реальним сектором, або що про нові призначення поки що особливо не замислювалися. Через це, за даними Forbes, деякі чиновники вже готуються оскаржувати звільнення в судах.

    Процедура люстрації розпочалася 17 жовтня і, за задумом авторів закону, має завершитися наступного дня після виборів до парламенту − 27 числа. У п’ятницю у відкритому доступі вже з’явився список тих, кого Кабінет міністрів має намір люструвати. Від фінансових ринків у нього увійшли заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський і перший заступник голови правління Пенсійного фонду Василь Кравчук. Також окремий список із пропозиціями звільнити чиновників було направлено президенту. До нього увійшли чотири члени Нацкомфінпослуг і п’ять членів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, включаючи очільника органу Дмитра Тевелєва.

    Ними історія не обмежиться. Процес заторкне тисячі різних людей, які обіймали пости на державній службі в період президентства Януковича. 16 жовтня з НБУ пішла екс-заступник голови центробанку Віра Ричаківська − за офіційною інформацією, в зв’язку з виходом на пенсію.

    Міністр Кабінету міністрів Остап Семерак на своїй сторінці в мережі Facebook повідомив, що проведе перевірку всіх співробітників апарату уряду.

    Екс-член Ради НБУ Василь Горбаль розповідає, що тільки в київській міській Податкової адміністрації, відповідно до букви закону, люструвати повинні майже всіх. «У міліції теж називають цифри, за якими під люстрацію підпадають тисячі. Однак у держорганах є багато людей, які є професіоналами і які працювали там роками − їх залишали на своїх місцях усі прем’єр-міністри. І Тимошенко, і Янукович, і Азаров, − каже Горбаль. − Наприклад, коли в 2010 році мене призначили головою Львівської обладміністрації, багатьох із чиновників я залишив від минулої команди. Коли я пішов із посади, ці люди так само продовжували працювати − тому що вони професіонали. І сказати, що вони якимось чином є представниками «злочинного режиму», складно. У «золотому кадровому резерві» Януковича було багато представників різних партій».

    Втім, немає правил без винятків. Так, не секрет, що багато чиновників, близьких до Януковича, залишаться при владі, бо не підпадуть під прописані в законі норми. «Не підлягають люстрації ті, хто піде в парламент. Але критерії люстрації повинні бути для всіх однаковими, − вважає член Ради НБУ Роман Шпек. − Зрозуміло, що можуть бути звернення до органів, відповідальних за люстрацію, з побажаннями та пропозиціями щодо процесу. Головне, щоб процес був спрямований на зміни, а не на спробу збереження влади. Бо останнє − найгірше, що може статися».

    Найбільш болісними можуть бути пов’язані з люстрацією конфузи в органах, які займаються публічними фінансами: у Пенсійному фонді, Держказначействі, а також Податковій та Генпрокуратурі.

    «Слід було створити робочу групу, до якої мали б увійти міністр кабінету міністрів, глава з кадрових питань Адміністрації Президента, і по одному заступнику з силових відомств. Вони мали б аналізувати, як і кого призначати на звільнені місця. Адже принципом влади є її «безперервність», − зазначає Горбаль.

    За його словами, самі люстровані чиновники зможуть або виконувати роль радників при держорганах, або влаштуватися в приватні структури. Головним же ризиком залишається ймовірність того, що корупція так і не подолають, але на місце тих людей, які мали багаторічний досвід роботи в своїх секторах, можуть потрапити новачки, що не завжди позитивно позначиться на роботі самих секторів. Адже хабарі в держструктурах ніхто не відміняв. «Наслідки ми побачимо через деякий час після виборів. Мені здається, що питання, хто буде займати місця замість люстрованих чиновників, депутати не аналізували. Більше вони думали про те, як самим не втрапити під люстрацію», − каже Горбаль.

    На жаль, перше опитування учасників фінансових секторів вказує на те, що ніяких серйозних реформ у цій сфері не намічається. Наприклад, ніхто з опитаних Forbes фінансистів не чув, щоб влада проводила консультації щодо майбутнього набору чиновників на звільнені місця.
    «Проблема не в тому, що певних людей прибирають із певних посад, а в тому, що держава на рівні перших осіб не розуміє стратегію розвитку небанківського фінансового сектору і не консультується з його представниками. Через це останнім часом ми, один за одним, отримуємо непрофесійних людей, які сектор усе більше заганяють у тінь, а не розвивають його. Зараз на рівні АП чи Мінфіну з нами теж не радяться», − каже генеральний директор Української федерації страхування і екс-член Нацкомфінпослуг Галина Третьякова.

    Володимир Котенко, керівник податково-юридичного відділу E&Y також повідомив Forbes, що не чув про консультації щодо нових призначень. «Це може означати, що або кандидати вже є, і їх просто поки що не озвучують. Або що позиції можуть залишити незайнятими. Цілком можливо, що в деяких галузях гірше від цього не стане», − резюмує Котенко.

    Як люстрація вплине на ринки і про які позитивні моменти може йти мова? Наприклад, Роман Шпек вважає, що на фінансові чи інші ринки зміна чиновників не повинна особливо впливати: «Якщо рішення прийнято, потрібно проводити ротацію. Шкода, що ротація проходить вибірково. Але важливо, щоб реформи проводилися. Від цього фінансовий сектор тільки виграє».

    Найголовнішим випробуванням для новопризначених стане визначення необхідності тих чи інших державних функцій. «Новим управлінцям потрібно буде зрозуміти, які з функцій відомств можна зберегти, а від яких слід відмовитися. Від нових чиновників вимагатиметься не тільки уміння за інерцією виконувати завдання, а здатність критично подивитися на роль відомства й оцінити її в нових умовах», − зазначає Володимир Котенко.

    Згідно зі статтею 5 Закону «Про очищення влади», Мін’юст протягом місяця повинен сформувати орган із контролю за успішністю люстрації, в який увійдуть представники громадськості та ЗМІ.

    Як ЗМІ зазначимо, що ефективність процесу очищення органів влади викликає багато запитань. Наприклад, не зрозуміло, чому ніхто з представників реального сектору не чув про будь-які консультації влади з приводу нових призначень? Де візьмуть таку армію нових «очищених» управлінців? Якщо ж люди на місцях уже відомі − то чому їх імена і трудові досягнення не розголошуються?

    Ще одне питання − прозорість усього процесу. У Чехії в ході люстрації громадяни отримали вільний доступ до інформації, яку на них збирали спецслужби. Про подібну відкритість в Україні поки що мова чомусь не йде. Саме через відсутність достатньої прозорості з’являться приводи оскаржувати люстраційні процеси. Так, за інформацією Forbes, деякі звільнення будуть оскаржуватися в різних інстанціях − від адміністративних судів та аж до звернення у Венеціанську комісію.

    Додамо, що на ділі визначати успішність проведеної люстрації можна буде за економічними параметрами для того чи іншого сектору. «Я б оцінював ефект від проведення люстрації за рівнем підвищення ВВП − не менше. Також, для кожного відомства можна вивести свої ключові показники ефективності (КРІ). Якщо все свідчитиме про те, що господарська діяльність у країні нормалізувалася − включаючи ВВП, зарплату тощо, − значить, кадрові заміни були правильними. Звісно, можуть сказати, що не все в економіці залежить від людей. Але якщо не все залежить від людей у певних відомствах, то може, і позиції в цих відомствах не потрібно заповнювати?» − резюмує Котенко.

    (Visited 21 times, 1 visits today)
  • 180x150