Останні труби Білого Черемошу

  • 180x150
  • Опубліковано:

    Головною туристичною принадою Івано-Франківської області, як відомо, є Карпати. Це закономірно – адже саме в нашому регіоні розміщені найвищі вершини цих гір, що вкриті смереками, ялицями та соснами. Туристи, котрі повернулись із походів на Говерлу чи Піп Іван, традиційно хвалять карпатське повітря, ліси та річки.

    Попри все це, екосистемі українських Карпат продовжують наносити значну шкоду. Про проблему незаконної та напівзаконної вирубки лісів у пресі писали вже десятки разів. Але в небезпеці не лише дерева – деякі гірські річки також поступово втрачають привабливість для туристів через появу на них міні-ГЕС.

    Принцип дії міні-ГЕС, або дериваційної гідроелектростанції, такий: воду річки відводять з русла і підводять до відповідних гідротехнічних споруд для вироблення електроенергії. Простіше кажучи – ріку "заганяють" у трубу, що приводить до обміління або й зникнення основного русла, а також до вимирання всіх видів риби, котрі водяться в ріці. Мешканці карпатських сіл вже кілька років ведуть боротьбу з дамбами та трубами.

    23 червня франківським журналістам продемонстрували стан справ на річці Білий Черемош. Ця ріка, зливаючись із Чорним Черемошем, утворює відому карпатську ріку, яка дала назву однойменному еко-фестивалю "Черемош-фест". Ці водні артерії є популярними туристичними атракціями, адже там всі бажаючі можуть спробувати рафтинг – швидкісний сплав гірською річкою через пороги на надувному човні (рафті).

    "Нашим завданням є створити на Білому Черемоші гідрологічний заказник. Це автоматично означатиме, що жодних ГЕС на цій річці більше не буде та унеможливить будь-яке будівництво. Ми на шляху до успіху – заказник вже розробляється Міністерством екології та природних ресурсів України, і я сподіваюсь, що до середини серпня Івано-Франківська обласна рада схвалить його проект. Як відомо, в рамках угоди з Євросоюзом до 2020 року кількість територій природньо-заповідного фонду Івано-Франківської області має становити 29%, тобто значно збільшитись. А це – один із найпростіших способів, адже плесо річки належить державі, тут не буде ніяких суперечок на тему чиєїсь приватної власності", – розповідає Андрій Мельничук, організатор "Черемош-фесту" та автор ідеї прес-туру на Білий Черемош. Фестиваль позиціонується ним як вияв громадянської позиції та як шлях привернення уваги тисяч людей до екологічних проблем Карпат.

    Питаннями захисту екології займається також і Верховинський національний природний парк, який був створений 3 роки тому. Журналісти приїхали туди в пошуках відповідей на вічні запитання – хто винен і що робити.

    "Наш парк був створений з метою захисту зовнішнього середовища. Ми регулярно проводимо низку екологічних акцій – наприклад, суботники з прибирання річок, донесення до дітей та дорослих думки про те, що не треба забруднювати річки. Територія парку поділяється на чотири зони – це господарська, на якій дозволена господарська діяльність, зона стаціонарної рекреації, де можна розміщувати рекреаційні обєкти, зона регульованої рекреації, де можуть проходити тільки туристичні маршрути, і заповідна зона – де дозволені лише наукові дослідження. Наша територія знаходиться на крайньому півдні Західної України та займає більше 12 000 гектарів. Тут є червонокнижні рослини та тварини, також на території нашого НПП бере початок ріка Чорний Черемош", – зазначив Ярослав Форгіль, начальник відділу рекреації та екологічної освіти Верховинського НПП.

    Втім, в чому саме полягає загроза від міні-ГЕСів, чиновник пояснити не зміг, зіславшись на те, що не є науковцем. Отже, журналісти відправились у пошуках правди далі – безпосередньо до діючої переливної дамби на Білому Черемоші, яка є елементом ГЕС у селі Яблуниця. Там уже чекали місцеві активісти – небайдужі селяни, котрі не є членами жодних громадських організацій, а просто захищають свою ріку.

    "Я виступаю проти цієї ГЕС, яка несе шкоду рибі – вона просто не може до нас добратись через дамбу, адже рибоходів немає. До нас не доходять цінні породи риби – наприклад, дунайський лосось та форель. Міні-ГЕс несуть більше шкоди, чим користі, вони забруднюють річкову воду. На Білому Черемошу наразі заплановано будівництво п’яти міні-ГЕС, на них вже є документація. У селі Пробійнівка, до прикладу, вже є дві міні-ГЕС – там зовсім перекрили русло річки, а вода, яка витікає з цих ГЕС, абсолютно непридатна для використання. Її не п’є навіть худоба! Також, якщо побудують ці всі електростанції, то неминучі повені пошкодять їх греблі, таке вже траплялось. У такому разі всі наші оселі затопить. За висловлення своєї думки до нас вже приїжджали певні люди – вони й гроші пропонували, і погрожували", – таку думку висловив Олексій, мешканець села Гриняви Верховинського району.

    "Якщо побудувати всі заплановані міні-ГЕС, то тут води вже не буде. Як вирішити цю проблему? Вона дуже складна, але основне – не зводити всі ці гідроелектростанції, скасувати всі дозволи, що були надані в незаконний спосіб. Ми б хотіли бачити наш регіон туристично привабливим, але про яких туристів може йти мова з цими греблями та трубами? В нас цього року було багато рафтерів, але вони доплили лише до дамби, і їх подорож закінчилась – так і руйнується туристичний потенціал. Дозволи на міні-ГЕС видавала Голошинська сільска рада. Але ми виграли господарський суд Івано-Франківської області, який скасував всі ці рішення, а одну ГЕС навіть зобов’язали демонтувати все збудоване і відновити стан землі, де велося будівництво. Свою техніку та будматеріали вони забрали – проте берег так і залишили пошкодженим, зруйнувавши ландшафт. Апеляція, яку подали забудівники, наразі призупинена через те, що проти сільського голови відкрили вже кримінальну справу. Вона розглядається в Косівському суді, там йдеться про підробку дозволів та документів. Єдине будівництво зараз ведеться на річці Сарата, і ось саме для нього призначені сотні цих іржавих труб, які зараз готуються до вивезення. Позиція районної влади однозначна – вони виступають проти будівництва міні-ГЕС. Але важко сказати, як боротися з тим, що вже було дозволено", – пояснила юридичні тонкощі цієї справи Тамара, мешканка села Біла Річка.

    Інший селянин, Андрій, провів усіх охочих вбрід суттєво обмілілим після діяльності міні-ГЕС Білим Черемошем та показав ділянку, де, на думку, забудівників, має підніматись вверх по течії риба під час нересту. Для лосося та форелі забудівники залишили шлях – шпарину двадцяти сантиметрів у висоту та трьох метрів у ширину із надзвичайно сильним напором води. Ось цю.

    "Ось на цьому місці риба не може пройти далі через дуже сильну течію. Минулої весни, під час нересту, сталось от що: йшов дунайський лосось, як завжди. Проте сюди не пройшла жодна рибина, лососів викидало на бетонні плити. Отож риба розвернулась і поплила назад, нерест не відбувся", – сказав журналістам Андрій.

    Вислухавши ці історії та порівнявши стан ріки до дамби і після неї, журналісти вирушили оглянути іржаві труби, що лежали на будівельному майданчику біля річки сотнею метрів нижче по течії. По дорозі можна було помітити, як Камаз-екскаватор із сусіднього будмайданчика заїжджає в річку та вибирає піщано-гравійну суміш. З Білого Черемошу, як виявляється, зникає не лише вода та риба, а ще й каміння.

     

     

     

     

    "Ці труби прямо зараз вантажать, і, мабуть, везтимуть вище по течії – щоб збудувати там чергову гідроелектростанцію. Це буде якась з приток – або Сарата, або Марія – я не можу сказати точно, адже робочі з нами не розмовляють. Інформацію про це ми маємо від національного екологічного центру. Як бачите, труби іржаві і вже явно користовані. Можете собі уявити, що буде з водою, яка пройде кілометр такими трубами", – прокоментував Андрій Мельничук.

     

     

     

     

    Наступним пунктом стало село Полянки, що в десяти кілометрах від Яблуниці. Тамтешні активісти були настроєні дуже рішуче.

     

     

    "Це все вже продовжується два роки. Нас продав голова сільської ради – Дмитро Джуряк. Нам жодних ГЕС не треба, ми люди роботящі, прості та будемо захищати свою ріку, якщо треба – воюватимемо з ними! Ми ніяким Богом не дамо нікому тут нічого будувати, адже маємо одну-єдину річку. Ми боремося з ними і в судах, маємо юриста. Ліси продали, все продали – лишився в нас один Черемош! І він буде нашим, а не власністю якихось фірм!", – наголосила Ольга, мешканка Полянок.

    Після ознайомлення із думкою місцевих мешканців пресі продемонстрували інший бік медалі, тобто рафтинг. В програму прес-туру входив сплав Чорним Черемошем – адже по Білому сплавлятися досить проблематично через дамбу і обміління. Чорний Черемош чудово підходить для рафтерів-початківців – пороги не становлять сильної небезпеки, а якщо рафт і застрягає на них через незлагодженість дій гребців, то це не стає великою проблемою, адже "знятись" досить просто. А на ділянках, де немає порогів, можна в повній мірі оцінити красу карпатських пейзажів та самого Білого Черемошу.

    Отже, активісти просять мешканців Карпат та всієї Івано-Франківської області не бути байдужими та долучатись до екологічного руху на захист гірських річок. Адже туризм повинен бути однією із найголовніших складових бюджету регіону. Люди висловлюють надію, що річці все ж нададуть статус гідрологічного заказника, і труби в Яблуниці, до яких прагнули "загнати" ріку, стануть останніми трубами Білого Черемошу.

    Автор: Тарас Волошин

    (Visited 122 times, 1 visits today)
  • 180x150