Після згоди «регіоналів» голосувати персонально їм життєво необхідна людина, яка організує їх і союзників у більшість.
Після більш ніж двотижневого парламентського «стояння на Угрі» парламентарії таки почали шукати консенсус з питання персонального голосування. І це при тому, що буквально кілька днів тому деякі балакучі голови з Партії регіонів хвалилися пресі, що з опозицією ніхто навіть не прагне домовлятися. Термінова реанімація, здавалося б, провалених переговорів свідчить про те, що «регіонали» нарешті зрозуміли, що і себе, і Президента з розпуском парламенту ставлять у дуже незручне становище.
За інформацією «Коментарів», про те, що в ПР таки вирішили йти на мирову, стало ясно на вчорашньому засіданні в кінотеатрі «Зоряний». Головним спікером на цих зборах був лідер фракції Олександр Єфремов, який заявив у категоричній формі, що ті депутати, які не будуть у залі, будуть виключені з фракції. З усіма відповідними наслідками. І хоча прізвища названі не були, першими «жертвами» для остраху вже обрано 3-4 нардепа з Партії регіонів, котрі систематично прогулюють засідання парламенту. В кулуарах, зокрема, називали прізвище «регіонала», б’ютівської «тушки» і співвласника компанії «Кернел» Андрія Веревського, який ігнорує будівлю на Грушевського. Про серйозність намірів свідчить і той факт, що коли Азаров запропонував депутатам бути присутніми на засіданні Кабміну, Єфремов його різко осадив, заявивши, що всі депутати повинні працювати в іншому місці…
Крім того, на засіданні фракції також нібито була озвучена і умова, за якої депутат може не з´являтися на своєму робочому місці – якщо народний обранець лежить у лікарняному ліжку. Було озвучено і конкретну кількість депутатів від ПР, які повинні бути присутніми на засіданнях парламенту. Із 208 депутатів фракції Партії регіонів у залі повинно бути мінімум 203 нардепи.
Цікаво, що на самому засіданні були присутні не тільки депутати, а й представники виконавчої влади. У президії крім Єфремова засіли прем´єр-міністр Микола Азаров, а також його перший заступник Сергій Арбузов. Втім, останній сидів мовчки і лише наостанок почав розповідати депутатам про те, що все, мовляв, «буде добре». Мовчав і секретар Радбезу Андрій Клюєв. Хвилин через 20 після початку засідання Андрій Петрович тихенько встав і залишив залу. Поява Арбузова і Клюєва на цих зборах не випадкова.
Можна припустити, що після мирного розблокування Верховної Ради боротьба за те, хто стане «директором парламенту» – тим, хто триматиме в своїх руках «батіг і пряник» для самих «регіоналів», комуністів і позафракційників – розгорнеться між Сергієм Арбузовим і Андрієм Клюєвим. Щоправда, перевага тут – на боці Клюєва. Він неодноразово показував себе успішним переговірником не тільки з однопартійцями, але і з представниками інших політсил. Та й у діалозі з опозиціонерами неодноразово вибивав хороші для влади результати. Чого варта хоча б історія річної давнини з прийняттям закону про вибори народних депутатів, що дозволила Партії регіонів створити найбільшу фракцію у ВР. Траплялися у Клюєва і конфузи. Зокрема, Андрій Петрович займався формуванням конституційної більшості в 2006 році. Але Віктор Ющенко зіпсував Клюєву всю малину і організував перевибори Верховної Ради, що закінчилося відставкою Віктора Януковича з посади прем´єр-міністра.
У свою чергу, проблема Арбузова полягає в тому, що його не хочуть сприймати в самій Партії регіонів, оскільки багато маститих «регіоналів» не вважають цього «молодого технократа» для себе авторитетом. Не зовсім зрозуміло, як він буде спілкуватися з «регіоналами»-мажоритарниками, які в своїй більшості орієнтуються на Клюєва. Зате у Сергія Геннадійовича є зв´язки з комуністами. Після того, як в Компартії значно посилилися позиції Ігоря Калєтніка, він веде діалог із найближчим оточенням Президента. Щоправда, зараз позиції в КПУ почав відігравати Петро Симоненко, який взявся шантажувати «регіоналів» своїми російськими зв´язками. А без комуністів оформити стабільну більшість у стінах Верховної Ради буде вкрай складно. Ось і перевірять дипломатичні якості Арбузова прямо в «бою».