Народний депутат від Калуського округу Ольга Сікора за час депутатства встигла взяти участь у блокуванні Верховної Ради, почати працювати над законопроектами та змінами до вже існуючих, “засвітитися” на каналі “Рада”, обрати собі помічників, перевірити міську владу на “вушивість” та багато іншого. Як і раніше, у Києві їздить на метро, не користується послугами стилістів, не одягається у дорогих кутюр’є та сумує за Калушем. Принаймні так про своє депутатське буття нардеп розповіла на черговій прес-конференції для місцевих ЗМІ, яка відбулася у передостанній день зими.
Основна тема проведення прес-конференції — перемога опозиції в питанні щодо введення в дію системи персонального голосування депутатів, якої вони добилися блокуванням Верховної Ради.
— Така акція не була запланована нами на початку відкриття 2 сесії. Проте так повинно було статися, адже ми обіцяли нашим виборцям, що не допустимо в сесійній залі “гри на піаніно”, тобто — голосування одним депутатом кількома картками, — прокоментувала Ольга Сікора. — Адже було навіть таке, що депутати-регіонали голосували 5-10 картками. Відтак шляхом такого голосування було прийнято багато антинародних, антиукраїнських законів депутатами попереднього скликання. Тому одним із першочергових завдань для нас було якраз змусити регіоналів голосувати самих за себе. І коли протягом того невеличкого сесійного терміну було поставлено кілька законопроектів на голосування, знову почалася ця “гра на піаніно”, опозиційними силами було прийнято рішення відразу поставити питання про відповідність кількості зареєстрованих депутатів до кількості голосів.
Блокування Верховної Ради, за словами Ольги Сікори, відбувалося тактично, як на війні. Опозиційні сили були розбиті на групи, кожна з яких мала певні функції і завдання: ті блокували трибуну, ті двері, хтось чергував вночі. Правда, нічні “чергування”, в основному, взяли на себе чоловіки. Нардеп каже, всі були готові навіть до перевиборів у разі невиконання опозиційних вимог, адже відчували підтримку людей. Врешті було досягнуто домовленостей — трибуни розблокували. Хоча питання ще не до кінця врегульоване — опозиція розглядала ймовірність введення кримінальної відповідальності за голосування чужими картками.
— Можливо, ми не виграли війну, але по крихтах виграємо битви, — підсумувала Ольга Сікора.
Ще одне дискусійне питання — зняття депутатської недоторканості, з яким обіцяли “розібратися” опозиціонери. Свою точку зору про депутатську недоторканість озвучила й Ольга Сікора.
— Можливо, є сенс розкласти депутатську недоторканість на певні складові і в якійсь частині її все ж залишити, як депутатський захист, — прокоментувала нардеп. — Тому що стовідсоткове зняття недоторканості може призвести до того, що на кожного опозиційного депутата можуть повідкривати кримінальні справи. Це питання ще буде обговорюватися лідерами і членами фракцій, відтак і буде досягнуто консенсусу.
Чекає на досягнення консенсусу Ольга Сікора і в питанні виділення приміщення для громадської приймальні нардепа. Проте поки що ні міська, ні районна влади цього не зробили.
— Район розглядає виділення кабінету на першому поверсі адміністративного будинку для громадської приймальні. Міська влада пропонувала то колишнє приміщення прокуратури без батарей та вікон, то приміщення побуту в жахливому стані, куди людям, особливо старшого віку, важко було б навіть добратися, — прокоментував помічник нардепа Ігор Очкур. — Справа не в тому, що нема де приймати людей, — громадська приймальня працює і приймає людей, проте це була, швидше, перевірка влади на “вшивість”.
— Ми ж не просимо про якісь певні преференції для себе, все робиться для того, щоб було комфортно людям. А пропозицією міського голови щодо користування його кабінетом — обов’язково скористаюся, — підкреслила Ольга Сікора.
З часу обрання минуло не так багато часу, відтак, коментує Ольга Сікора, ще триває ознайомлення з усім процесом та навіть більше — навчання. Наш нардеп потрохи облаштовує свій невеликий робочий кабінет та звикає до київського життя, каже, що поки олігархів знає не більше за нас, єдина відмінність — може їх бачити “вживу” у Раді. Уже обрала собі своїх помічників: 4 — на платній основі, ще 11 працюють на громадських засадах. На Калуському виборчому окрузі працюють Ігор Очкур та Микола Жовнір, ще двоє — у Києві: один — колишній працівник антимонопольного комітету, другий — професор. Саме на нього Ольга Мирославівна покладає надії щодо написання законодавчих проектів. Задумів поки що є кілька; працює над законопроектом щодо проведення адмінреформи та над змінами до інших законопроектів. Наприклад, хоче докластися до врегулювання законодавства щодо оформлення в медичні установи людей з певними психічними відхиленнями, процедури поховання людей тощо.
Як і раніше, наш нардеп до ВР їздить на метро, оскільки це суттєво економить час. При цьому користується, як і всі люди, звичайними жетонами, а не депутатським мандатом, бо — “встидно”. З іншими пільгами, котрі дає депутатський мандат, каже, ще не ознайомилася, єдине — виготовила дипломатичний паспорт, щоб мати змогу поїхати за кордон у складі групи міжпарламентських зв’язків з Польщею, Чехією, Нідерландами, Данією та Італією, якщо виникне така необхідність.
— Отримала 13 тис. 800 грн. зарплати і майже таку ж суму на виконання депутатських повноважень, — розповіла Ольга Сікора. — В основному, кошти на виконання депутатських повноважень “йдуть” на канцелярські приладдя, утримання громадських приймалень, трохи — на громадських помічників та ін. Можу запевнити, що жодної копійки з цих коштів не витратила на себе чи членів моєї сім’ї.
Ольга Сікора поінформувала, що питання сланцевого газу — одне з перших на порядку денному екологічного комітету, як тільки він запрацює.
— Я поки ще не готова науково обґрунтувати це питання, — прокоментувала Ольга Сікора. — Проте, очевидно, позиція нашого комітету буде проти такого видобутку. Хоча нині така ситуація в державі, що не надто враховують думку чи то нардепа, чи то навіть цілого комітету. Тому українському суспільству, щоб захистити себе, треба організовувати якісь акції протесту, бо законним шляхом, очевидно, ми не можемо це зробити.
… а адмінреформа — не на часі?
Проведення адмінреформи на Калущині — ще одне спірне питання. Нардеп побоюється, щоб не відбулося так, що розвалити — розвалили, а побудувати — “забули”. “Подивіться, що вже зараз нареформували, наприклад, в медицині. Фактично одне маємо на папері, інше — в реальному житті. Невже “швидка” може доїхати до хворого в віддалене село за 20 хвилин, зважаючи на стан наших доріг? Щоб втілювати в життя якісь реформи, треба мати чітке розуміння того, що ми з цього матимемо. І тільки, якщо результат позитивний, можна братися за реформування, — прокоментувала Ольга Сікора. — Боюся, щоб не “порозвалювали” сільські ради, а нічого не запропонували натомість. Нехай таку реформу роблять на теренах держави, відтак нехай держава за це і відповідає. Коли в країні нема грошей на розвиток, про які реформи можна говорити?”