Панічні настрої від тривожних новин про можливий наступ Росії – це пастка для економіки.
Чи вдається її уникнути? І чи вийдуть із панічної атаки – ціни на пальне, харчі та валюту, – йшлося в сюжеті ТСН.
Постійне напруження вздовж українського кордону наче зашморг для нашої економіки.
Основними гравцями на валютному ринку є, крім населення, є нерезиденти, які активно здійснюють операції з цінними паперами українськими. З огляду на ризики, вони намагалися вийти. Фактично продаючи гривню, купляючи валюту.
Та попри це виникає цілком справедливе запитання – скільки кожен із нас заплатив із власної кишені за самі лише розмови про війну?
Ситуація з цінами на продукти та харчами
Росія підтягує дедалі більше техніки до кордонів з Україною. Градус небезпеки – зашкалює. А от у столичному супермаркеті тихо і спокійно. Людей майже немає. Якихось особливих запасів не роблять. Купують продукти хіба на вечерю. Полиці з цукром, борошном, крупами – заповнені. А в кошиках покупців товарів тривоги взагалі немає. Економісти теж кажуть, продуктова ланка під контролем.
Зростання цін на пальне і газ: що буде далі
А от ціни на пальне останні два місяці ростуть. Ціна на нафту, кажуть експерти ринку нафтопродуктів, від початку року підскочила на неймовірні позначки – із сімдесяти восьми до дев’яноста семи доларів за барель. Однак, заспокоюють експерти, з постачанням перебоїв немає. Навіть попри те, що нещодавно Білорусь заблокувала постачання в Україну литовських нафтопродуктів.
І якщо з пальним у нас є варіанти, то головним постачальником газу в Європу все ж є Росія. Як результат, фантастичний стрибок вартості газу. До двох тисяч євро за тисячу кубів. І от коли міжнародна ціна на це зростає, як і всім, Україні потрібно більше доларів.
Курсові стрибки: що буде з гривнею
Та чи готовий Національний банк України до курсових стрибків?
Найпевніший барометр загрози – гроші. Щоби сповільнити інфляцію, Нацбанк витратив два мільярди на зміцнення гривні. І кажуть, майже безболісно. До того ж в українців, схоже, виробився колективний імунітет до курсових стрибків.
Найцікавішу і найнепомітнішу спецоперацію провів уряд на ринку міжнародних запозичень. Там подешевшали варанти – це досить неприємні для України кредитні зобов’язання. Ми отримали цей борговий спадок унаслідок складних переговорів іще Наталії Яресько – голови Міністерства фінансів 14-16 років – для уникнення дефолту, який загрожував нам після Януковича. І ось Україна скориставшись страхом інвесторів зуміла викупити частину суверенного боргу за зниженою ціною.
Як Україна врятувалася від авіаблокади: деталі
Миттєва реакція врятувала ще одну ситуацію. Днями Україна ризикувала опинитися в авіаблокаді. Міжнародні страхові компанії відмовлялися страхувати повітряні судна, які летять сюди. Як наслідок – власники, а це не завжди авіакомпанії – зупинили польоти.
Однак у Кабінеті Міністрів буквально за години знайшли рішення і на екстреному засіданні виділили майже 17-ть мільярдів гривень на страхування літаків. Чим урятували авіасполучення – воно не стовідсоткове. Наприклад, компанія Люфтганза призупиняє всі польоти до Києва на тиждень уже відзавтра, але абсолютно достатнє. МАУ – натомість забезпечила купу скасованих рейсів. А ірландський власник пообіцяв літати доти це буде можливо. А от залізниця працює, як і раніше. Потягів і місць вистачає. Ажіотажу немає.
Оренда житла: ціни ростуть
А от з орендою житла ажіотажу побільшало. Попри потенційну небезпеку, в столиці ціни на оренду й купівлю житла навіть не думають опускати. Майже незмінний і попит.
А от у Чернівцях, Львові та Івано-Франківську – бум на короткострокову оренду нерухомості. Телефонують найчастіше з півдня та сходу України. Однак що більше дат нападу називають то менше українці нервуються. І це добре показало 16 лютого – нібито потенційний день наступу російських військ.
Імунітет від восьми років російської агресії в нашої економіки таки спрацював. І це з подивом описують журналісти іноземних ЗМІ, які думали, що побачать паніку на наших вулицях. Це наша виграна битва. Радіти ситуації не можна, але підстава для гордості – є.