В Івано-Франківському міському відділі міліції нам сказали, що вперше реєструють такий випадок. Хоча нічого нового, оригінального в ньому немає. Йдеться про телефонні дзвінки з повідомленнями, що хтось з близьких, рідних потрапив у біду і терміново потрібні гроші, аби залагодити ситуацію.
15 квітня приблизно о другій годині дня такий дзвінок, до речі, на стаціонарний телефон, надійшов 81-річній жительці Івано-Франківська. На жаль, жінка в той час була вдома сама. Можливо, на те й розраховували зловмисника, що в такій час вдома, здебільшого, залишаються малі і старі, бо всі інші на роботі.
Бабуся підняла слухавку. Чоловічій голос з якимось тяжким придихом сказав: «Цьоцю, це ваш родич, Микола».
На біду, у жіночки в родині був чоловік з таким ім’ям. Зрештою, воно настільки у нас поширене, що мало в якій українській сім’ї немає брата, дядька чи племінника Миколи.
Далі «родич» повідомив, що він скоїв аварію. Сам сильно побився, якраз нам ним чаклують лікарі «швидкої», та найгірше, що винуватець ДТП він. І якщо не залагодить ситуацію до приїзду міліції, то потрапить у велику халепу. Оце «залагоджування» мало коштувати 1200 долярів. Саме так він назвав відому американську валюту. Отож просив їх терміново позичити.
Цілком логічно, що літня жінка, яка виросла ще в тих умовах, коли родинні стосунки цінилися і підтримувалися, на змогла відмовити у допомозі родичеві. Щоправда, такої суми не мала. От заощадила з пенсії сто доларів для внуків, коли приїдуть у гості до бабусі. «Давайте хоч це». – погодився родич. І ще один нюанс, він дуже просив, щоби його дружині нічого не повідомляли. Не варто її зайво нервувати.
Добра жінка навіть зголосилася сама на таксі привезти гроші. Але «Микола» настирливо попросив їй цього не робити. Мовляв, зараз приїде друг, хай йому й передасть доляри.
Дійсно, через деякий, доволі короткий проміжок часу, знову задзвонив телефон. «Микола» повідомив, що друг стоїть вже під під’їздом. Річ у тім, що там був кодовий замок. Виглянувши з вікна, старенька дійсно побачила якогось чоловіка, зовнішності якого, на жаль, не запам’ятала. Вона назвала йому шифр, а ось звідки він знав номер квартири, поки що невідомо. Передала «другові» гроші і попросила, щоби Микола до неї перетелефонував. Як вже здогадалися, більше ніхто не дзвонив.
Жіночка почала підозрювати щось не те, а коли зв’язалася з родиною і довідалася, що Микола, живий та здоровий, й далі перебуває за кордоном, а в Україну має намір приїхати аж на Великдень, остаточно зрозуміла, що її, як сама висловилася, обікрала банда. Наступного дня про цей злочин повідомили міліцію.
Пишемо це для того, аби застерегти наших читачів. Адже окрилені таким успіхом шахраї – люди без честі та совісті, можуть спробувати повторити свій трюк. Тож які б у вас не були сильні родинні почуття, і вирішили допомогти комусь з близьких, ніяким посередникам гроші не передавайте. Як, до речі, й не поспішайте їх переводити на той чи інший номер стільникового телефону (іншими словами, поповнювати там рахунок), коли до вас зателефонують і скажуть, що хтось з близьких потрапив до міліції, бо скоїв правопорушення і щоби його витягти звідти потрібні також гроші. За словами правоохоронців, до яких ми звернулися з приводу описаної ситуації, сказали, що таких випадків більше. На жаль, поки що зловмисників затримати не вдалося. Отож, стережіться самі…

