Розслідування фінансових махінацій при будівництві житла для військовослужбовців виявило переплату майже 6 млн гривень бюджетних коштів через неправомірне включення ПДВ у вартість будівельних робіт, що стало підставою для підозри командуванню військової частини у службовій недбалості.
Державне бюро розслідувань у співпраці зі Службою безпеки України розкрило схему нецільового використання бюджетних коштів при спорудженні житла для військовослужбовців на Закарпатті, внаслідок якої командиру та заступнику командира військової частини оголошено підозру у службовій недбалості, що призвела до переплати майже 6 мільйонів гривень державних коштів.
Як встановлено слідством, протягом 2021-2022 років військова частина, дислокована в Закарпатській області, уклала контракт із приватним підприємством на будівництво гуртожитку для розміщення військовослужбовців із загальним кошторисом понад 33 мільйони гривень, однак при оформленні фінансової документації було допущено серйозні порушення, що призвели до суттєвого завищення фактичної вартості робіт.
“Встановлено, що у 2021-2022 роках військова частина уклала угоду з приватним підприємством на будівництво гуртожитку для військовослужбовців загальною вартістю понад 33 млн гривень”, – зазначається у повідомленні Державного бюро розслідувань, де також уточнюється характер виявлених порушень.
Правоохоронцями було з’ясовано, що підрядна організація, користуючись неналежним контролем з боку військового керівництва, свідомо включила до загальної вартості будівельних робіт податок на додану вартість, хоча згідно з чинним податковим законодавством України, при будівництві житлових об’єктів ПДВ не нараховується, що й спричинило невиправдане збільшення фінансових зобов’язань замовника.
Командування військової частини не забезпечило належної перевірки фінансових документів під час реалізації будівельного проєкту, що стало ключовим фактором уможливлення зловживань, адже ані командир частини, ані його заступник, який періодично виконував обов’язки керівника, не здійснили ретельну перевірку актів виконаних робіт щодо їх відповідності податковому законодавству перед підписанням.
“Командир військової частини, підписуючи акти виконаних робіт, не перевірив їх правильність і відповідність законодавству. Не зробив цього і заступник командира, який підписував частину актів, тимчасово виконуючи обов’язки командира”, – йдеться у повідомленні правоохоронців, які кваліфікували такі дії як службову недбалість.
За результатами комплексного розслідування обом офіцерам повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України “Недбале ставлення до військової служби”, що вчинене в умовах особливого періоду та спричинило тяжкі наслідки, що передбачає серйозну відповідальність – позбавлення волі на строк до семи років.
“Через їхню недбалість держава переплатила за будівництво військових об’єктів майже 6 млн гривень”, – наголошують представники Державного бюро розслідувань, підкреслюючи масштаб фінансових втрат державного бюджету внаслідок неналежного виконання посадовими особами своїх службових обов’язків.
Слідчі Державного бюро розслідувань наразі працюють над розробкою механізмів відшкодування завданих державі збитків та проводять додаткові слідчі дії для встановлення ступеня відповідальності приватного підприємства, яке неправомірно завищило вартість виконаних робіт, включивши до неї ПДВ, що може стати підставою для окремого провадження.
Процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні забезпечує Закарпатська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону, яка здійснює координацію дій слідчих підрозділів та контролює дотримання процесуальних норм під час досудового розслідування, що є гарантією об’єктивного та неупередженого встановлення всіх обставин справи.
Розкриття схеми незаконного використання бюджетних коштів при будівництві житла для військовослужбовців є частиною системної роботи правоохоронних органів із протидії корупції та фінансовим зловживанням у сфері оборонних закупівель, що набуває особливого значення в умовах обмеженості бюджетних ресурсів та необхідності їх максимально ефективного використання для забезпечення обороноздатності країни.