Під час війни, коли рівень емоційної напруги зростає, телеграм-канали стали для багатьох українців одним із основних джерел новин. Швидкість поширення повідомлень робить їх зручним інструментом отримання інформації, але водночас — і каналом для маніпуляцій, фейків та емоційного тиску.
Поряд із оперативними повідомленнями у стрічках часто з’являються панічні меседжі, неперевірені сенсації чи навіть вигадані історії. Такі матеріали можуть як викликати страх, так і підривати репутацію установ чи компаній, а іноді — живити віру в містику та змови.
Нижче наведені приклади демонструють, що подібні випадки носять системний характер і становлять загрозу для інформаційної безпеки.
1. Фейк про «отруйну сіль»
Деякі телеграм-канали поширили інформацію, що у супермаркетах мережі АТБ продається сіль із добавкою Е536, нібито небезпечною для здоров’я.
Перевірка показала, що ця речовина дозволена до використання в Україні та країнах ЄС і застосовується для запобігання злипанню сипучих продуктів. Редакція «Гречки» отримала офіційні коментарі від Держпродспоживслужби та представників торговельної мережі, які спростували чутки. Ймовірно, метою фейку було дискредитувати бренд.
2. «Спалах» лептоспірозу
Канал «Український телеграм» опублікував матеріал про нібито спалах лептоспірозу в Україні. Однак офіційні дані Центру громадського здоров’я МОЗ свідчать: упродовж перших восьми місяців 2024 року зафіксували 230 випадків захворювання, а від початку 2025 року — лише чотири. Це спростовує інформацію про масштабний спалах і демонструє перебільшення загрози.
3. «Загадкове світло» над морем
Деякі ресурси охоче поширюють містичні версії подій. Так, «Телеграмна служба новин» розмістила публікацію про «таємниче явище» в небі над Таганрозькою затокою. У коментарях з’явилися припущення про НЛО чи військові ракети. Пізніше метеорологічна служба Великої Британії повідомила, що ймовірно йшлося про слід ракети Space X. Такі «сенсації» відволікають увагу від перевірених фактів і сприяють поширенню міфів.
4. Політична маніпуляція через слова військового
Після допису у Facebook, де військовослужбовець написав фразу «не шкода цивільних», низка телеграм-каналів, зокрема «Инсайдер UA», почала пов’язувати його з політичною партією «Європейська солідарність». Сам автор заявив, що не є членом жодної партії. Попри це, окремі онлайн-ЗМІ, зокрема УНІАН, продовжили подавати матеріал із політичною прив’язкою. Такий підхід без належної перевірки фактів є прикладом неетичного використання особистих публікацій.
Спільною ознакою всіх цих випадків є відсутність належної перевірки фактів, посилань на достовірні джерела та відповідальності за поширений контент. У результаті формується середовище, сприятливе для дезінформації, що ускладнює критичне сприйняття подій і підвищує соціальну напруженість.
У воєнний час навіть неформальні новинні майданчики мають дотримуватися принципів достовірності, прозорості та етики. Кожен, хто впливає на громадську думку, повинен пам’ятати: безвідповідальність у поданні новин створює хаос, у якому маніпуляції стають нормою, а довіра до медіа поступово зникає.
Матеріал опубліковано в рамках проєкту “Журналістика в умовах війни: точність, етика, співпраця”, що впроваджується ГО “Івано-Франківський прес-клуб реформ” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.