В Івано-Франківську на фасаді ліцею №15 відкрили пам’ятну дошку Максиму Шапошнікову
В Івано-Франківську відкрили пам’ятну дошку Максиму Шапошнікову — добровольцю та старшому солдату 1-го розрахунку 1-го механізованого батальйону 151-ї окремої механізованої бригади. Її встановили на фасаді ліцею №15, де навчався полеглий військовий.
Максим Шапошніков пішов на фронт добровольцем. Він служив старшим солдатом 1-го розрахунку 1-го механізованого батальйону 151-ї окремої механізованої бригади. У місті його вшанували пам’ятною дошкою на будівлі навчального закладу, з яким був пов’язаний його юнацький період.
Під час церемонії директор ліцею №15 Василь Бойчук згадав, що знав Максима особисто. Він наголосив, що захисник одним із перших пішов боронити Україну після початку великої війни.
«Я знав Максима особисто. Коли сталася біда, Максим пішов одним із перших захищати свою землю – Україну. Ці добровольці зробили головне, дали Україні час ціною власного життя. Це треба памʼятати і бути завжди гідними їхнього чину. Діти, учні, памʼятайте, що цей день вони дарували вам, аби ви жили у незалежній державі, щоб ви були вільними людьми, самі визначали свою долю», — каже директор ліцею №15 Василь Бойчук.
До повномасштабної війни Максим Шапошніков працював автомобільним слюсарем. У тексті про нього зазначено, що він допомагав і машинам, і людям. Важливе місце в його житті посідав спорт. У 2016 році він здобув звання майстра спорту з пауерліфтингу. Серед його незмінних рис названі дисципліна і цілеспрямованість.
Спогади рідних і побратимів
Друг і командир Василь Микицей пригадав початок повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. За його словами, тоді Максим прийшов до нього разом із кумом і другом та долучився до підрозділу. Командир розповів, що військовий був людиною, на яку можна було покластися, і навів епізод із виконанням бойового завдання.
«На початку, коли сталось повномасштабне вторгнення москаля на нашу землю, 24 лютого 2022 року, тато брав сина, брат брав брата і йшли воювати. Максим взяв свого кума, свого друга і прийшли до мене і кажуть: «Ми готові!» І стали вони в наш підрозділ, і стали служити. Він був одним із тих, на кого можна було просто покластися і розуміти, що вночі буде все спокійно. Мені пригадується, коли треба було той об’єкт, на якому ми знаходилися, забезпечити навколо – замінувати його. І я це довірив Максиму. Я кажу: «Максим, я тобі даю два дні, щоб ти зробив цю справу». Він це зробив за дві години. Каже: «Командир, можна я ці два дні використаю для сімʼї?». Він дуже любив сім’ю. Він тоді рвався, просто летів на крилах», — розповідає друг і командир Василь Микицей.
У матеріалі Максима називають люблячим чоловіком і батьком, а також надійною опорою для побратимів. Дружина загиблого Наталія Шапошнікова сказала, що для доньки він робив усе, що міг, і додала, що для родини важливою є навіть щоденна хвилина мовчання.
«Це найкраща людина, яку я знала за своє життя, добра і світла. Для своєї дитини він робив все, що міг, казав, що якби міг, дістав би їй зірочку з неба. Він віддав своє життя, і навіть хвилина мовчання о 9:00 – це для нас дуже важливо. І діти, які проходять крізь двері цієї школи, будуть пам’ятати не тільки мого чоловіка, а всіх героїв, які віддали найцінніше – своє життя», — розповідає дружина загиблого Максима Наталія Шапошнікова.
Сестра Максима Регіна з теплом згадала спільне дитинство. Вона розповіла, що вони разом закінчили музичну школу, а їхня мати була військовою. За її словами, брат із малих років тягнувся до військової форми, був веселим, не втрачав духу та завжди підтримував близьких.
«Ми разом все робили, закінчили музичну школу, вчилися. Мама наша військова, зараз на пенсії вже. І коли ми були малі, ми часто до мами на роботу приходили в частину. А там був такий магазин, де продавалися військові речі, і він завжди казав: «Мама, мама, купи мені форму, берци, я хочу в школу ходити». І йому форма дійсно дуже пасувала. Він був такий веселий, ніколи не сумував, завжди мав підтримку, мав слово, завжди якусь пораду дасть. Він ніколи не падав духом», — пригадує сестра Регіна.
Дата загибелі і заклик вшановувати пам’ять
Міський голова Руслан Марцінків зазначив, що в Івано-Франківську пам’ятними знаками вшановують полеглих захисників від початку російсько-української війни. Він також висловився про необхідність єдності в умовах затяжної війни.
«Ворог, який думає, що виграє у затяжній війні, – він помиляється. Бо жертва наших Героїв закликає допомагати, стояти як один. Мені цього б хотілося, щоб ми, як ніколи, обʼєдналися, щоб наша держава вистояла у цій війні», — каже Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
Максим Шапошніков загинув 13 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Цукрине на Донеччині. Рідні військового та міський голова закликають жителів Івано-Франківська вшановувати пам’ять полеглих хвилиною мовчання та долучатися до заходів зі збереження пам’яті про Героїв.