Народний депутат України від Долинського виборчого округу, член парламентської фракції «Батьківщина» Анатолій Дирів в ексклюзивному інтерв’ю газеті «Галичина» зізнається, що не мав жодних ілюзій щодо «чистоти» української політики на найвищому рівні, стверджує, що йому за вихід із фракції пропонували 3 мільйони доларів США, які в разі його згоди могли привезти протягом трьох годин у будь-яке місце чи в іншу країну та ін.
– Пане Анатолію, як почуваєтеся у статусі народного депутата України? Підбийте підсумки роботи нового парламенту за час його піврічної діяльності. Чи можна стверджувати, що чинна Верховна Рада не є маніпульованою і що вона впливає на розвиток подій у державі?
— Сумно констатувати, але коли в суспільстві чи не щодня лунає питання про те, чи не є Верховна Рада України маніпульованою, — це сигнал тяжкої хвороби цілої держави. Для нині чинного в Україні внутрішньополітичного вектора «президент-кабмін», парламент у класичному форматі виявився зайвою гілкою влади, який прагнуть використати для легітимізації злодійських нормативних актів, а в недалекому майбутньому — для виборів президента. Об’єднана опозиція поступово, крок за кроком, утверджує принципи верховенства права і демократії, тим самим захищаючи основи парламентаризму в Україні, які Партія регіонів разом з комуністами намагаються по-злодійськи купити і продати.
– Які маєте враження щодо чистоти української політики на столичному рівні, бо, як відомо, під час виборчої кампанії ви сповна відчули на собі вплив чорного піару?
— Я вважав і вважатиму прозорість і відкритість політики запорукою демократичного європейського майбутнього України. Щодо сьогоднішнього стану «чистоти» українського політикуму в мене не було жодних ілюзій. Проте, на щастя, маю багато однодумців з високими моральними принципами, для яких державний інтерес — понад усе.
– Приголомшливою для прикарпатців стала звістка про те, що народний депутат України колишній ваш соратник по «Фронту змін» Володимир Купчак, який здобув перемогу на парламентських виборах у Тисменицькому виборчому окрузі, вийшов з лав опозиційної фракції «Батьківщина». Як прокоментуєте вчинок свого колеги?
— По-перше, я це розглядаю як трагедію держави, коли окрема «сім’я», не соромлячись, намагається демонструвати народові України і цілому світові, що парламент є їхнім кишеньковим інструментом, а народних обранців можна легко купити, якщо ж не вдається купити — то через їхній же кишеньковий суд відібрати мандат. Це трагедія краян, що довірили свій голос саме опозиційному депутатові. Це велика проблема нашої партії, яку нам необхідно вирішувати. Задумайтеся лишень: за наші ж гроші окремих депутатів роблять зрадниками. До речі, нескладно простежити головну тенденцію — б’ють по партійцях «Фронту змін», щоб дискредитувати Арсенія Яценюка.
– Ви заявляли, що за вихід із фракції «Батьківщина» вам пропонували чималу суму. Розкажіть про це детальніше.
— Неодноразово підходили до мене люди, які представляють провладну партію, пропонували різні блага, в тому числі і фінансові. Остання бесіда відбулась позаминулого тижня. За вихід із фракції пропонували 3 мільйони доларів США, які могли привезти протягом трьох годин у будь-яке місце чи в іншу державу. Потрібно було лише дати принципову згоду. Цього тижня — цифри вже 5-7 млн. дол. Та завжди пам’ятаю головне: я в цьому краї народився, виріс, тут моя сім’я, тут і житиму довіку — дивлячись відверто в очі своїм землякам.
– Днями відбувся об’єднавчий з’їзд «Батьківщини» і «Фронту змін». Проте подейкують, що чимало партійців не вдоволені цим. Зокрема В. Купчак розповів, що всередині опозиції не вдоволені злиттям партій «Фронт змін» та «Батьківщина». За його словами, «фронтовики» свого місця в «Батьківщині» не бачать, домовився про портфель лише Арсеній Яценюк. Тому є певне протистояння між «бютівцями» і «фронтовиками». Багато людей у самій «Батьківщині» також обурені й розчаровані. На його думку, це лише питання часу — коли вони почнуть виходити з фракції. Прокоментуйте.
— З огляду на останні події стає очевидним, що автором всіляких чуток про нібито невдоволення, якісь конфлікти, суперечки в «розподілі портфелів» є влада, яка панічно боїться потужного об’єднавчого процесу. і свою незграбну брехню ляльководи намагаються донести через дискредитованих продажних «тушок». Виглядає це, як на мене, невпевнено. На жаль, таку брехню влада поширює перевіреними «темниками» чи не кожного дня через підконтрольні їй засоби масової інформації.
– З огляду на те, що парламентські лави «Батьківщини» рідіють, чи проводяться якісь запобіжні заходи, аби унеможливити появу нових «тушок»?
— На нарадах, зібраннях фракції постійно відбуваються відверті дискусії щодо подальшого розвитку нашої політичної сили, жодна думка не проходить повз увагу. Окрім того, лідери фракції завжди відкриті до щирої розмови, я не знаю такого випадку, коли б Арсеній Яценюк відмовив депутатові в зустрічі. Якщо мова йде про якісь сумніви, побажання, окреме бачення ситуації, — ми це обговорюємо, якщо ж ідеться про банальну зраду за гроші, — проти цього, на жаль, немає рецепта, окрім всенародного осуду.
– Нещодавно ви взяли участь у марші протесту «Вставай, Україно!» в Донецьку. Поділіться враженнями від цього заходу.
— Мітинг у Донецьку мені запам’ятався напрочуд приємною атмосферою всупереч істеричним заявам місцевої влади, що, мовляв, на Донбасі марш протесту не пройде. Вразило просте людське спілкування з учасниками мітингу, городянами, які по його завершенні почали несміливо підходити, говорити про своє непросте життя. Людей намагаються залякати — кого звільненням з роботи, кого проблемами з податковою, цілі мікрорайони залякують тим, що в разі виходу на мітинг опозиції відключать холодну і гарячу воду. Словом, нас усюди — і на заході, і на сході — хочуть перетворити на безмовних рабів. Поза сумнівом, тішило запевнення місцевих жителів про те, що Донбас не такий вже й покірний і слухняний, їм набридло, що влада постійно прикривається донецьким регіоном, а нам вони бажали сміливіше відстоювати свою позицію в парламенті. Загалом Донецьк — квітуче охайне українське місто зі щирими привітними людьми.
– Все ж чому опозиціонери не дослухалися до заклику з-за ррат Юлії Тимошенко про припинення акції «Вставай, Україно!»?
— Це ще один міф, який цинічно поширює влада, і його, до речі, доручено виголошувати перебіжчикам. Влада панічно, не на жарт злякалася народного гніву. Особливо після маршу «Вставай, Україно!» в Києві 18 травня. і даремно «регіонали» тішили себе надією, що протестний настрій на цьому згасне, — коли дізналися про підготовку нашої акції в Донецьку, одразу таку брехню і запустили. Арсеній Яценюк неодноразово наголошував, що ключові дії він погоджує з Юлією Тимошенко.
– Пане Анатолію, чимало експертів і політиків, та й, зрештою, пересічних українців вважає, що перманентні блокування парламенту є не найкращим аргументом у переговорному процесі. Чому ж до цього методу так часто вдається опозиція?
— Абсолютно погоджуюся з тезою про те, що правильна робота парламенту — обговорювати і приймати закони, які будуть слугувати розвитку держави. Проте дозволю собі зустрічне запитання: звідки така інформація, що влада в принципі налаштована на плідну парламентську працю, на переговорний процес? Першою вимогою Об’єднаної опозиції було і є особисте голосування кожного депутата, те, чого вимагає від нас Конституція України. Ми могли зупинити рвалтування Основного Закону Партією регіонів на пару з комуністами лише шляхом блокування парламенту. У цивілізованому парламенті мають приймати закони, а не проштовхувати потрібні нормативні акти, спрямовані на спрощення грабунку держави або продажу суверенітету України.
– Які стратегічні питання вирішуватиме опозиція в парламенті найближчим часом?
— Стратегічні цілі, які поставила перед собою опозиція, дуже чіткі й зрозумілі — це подолання безробіття, відновлення мережі освітніх закладів, доброякісна медицина. Наша мета — це Україна в Європейському союзі, підзвітна прозора влада. Це правоохоронні органи і суди, яким довіряють наші громадяни. і нам разом досягати цих цілей.
– Коли ви кандидували до парламенту, то одним з основних своїх завдань називали: завершення справи щодо надання статусу гірських населеним пунктам у своєму окрузі зокрема і на Прикарпатті загалом. Чи вдалося вам зробити щось у цьому напрямі?
— Я впевнено рухаюся в цьому напрямі. Мої колеги підготували необхідний пакет документів, який містить розгалужену інформацію щодо розташування населених пунктів, характеристику їх тощо. Після досконалої обробки всіх нормативів я повторно подам документи до Кабінету Міністрів України та ВРУ. До речі, влада в Рожнятівському районі активно розповсюджує брехню, начебто я — противник надання статусу гірських населеним пунктам. Як кажуть, без коментарів…
– На Рожнятівщині, яка належить до вашого виборчого округу, із 366 км доріг тільки 6 км- державного підпорядкування, а це означає, що треба чимало коштів з місцевого бюджету для їх впорядкування. Що робитимете для того, аби поліпшити ситуацію?
— На превеликий жаль, грошей у державі немає, тому що їх розкрадають. А для західних областей Кабінет Міністрів України фінансування не виділяє ще й тому, що провладні «регіонали» розуміють — це не їхнє електоральне поле. Мовою оригіналу: «Еті западєнци і так за нас раласавать нє будут, значіт, дєнєг нє палучат!» Вплинути на цю ситуацію вкрай важко, але переконаний: ми її переламаємо.
– У Долинському і Рожнятівському районах є чимала проблема з упорядкуванням полігонів твердих побутових відходів. Чим можете допомогти її розв’язанню?
— Проблема того самого характеру, що і з дорогами, соціальним забезпеченням. Для вирішення ситуації готовий спільно з виконавчою владою, з радами на місцях крок за кроком розв’язувати всі місцеві проблеми.
– Які ще вигоди з вашої праці в парламенті матиме Прикарпаття?
— Відповім так: Прикарпаття має у Верховній Раді патріота свого краю, патріота України, який за будь-яких обставин не дасть грабувати рідну землю.
– Ваші виборці нарікають, що ви мало з ними спілкуєтеся через приймальні. У чому ж річ?
— Мої приймальні працюють за оголошеним у місцевих засобах масової інформації графіком. Особисто мене можна зустріти у несесійний тиждень в одній з цих приймалень, нерідко проводжу зустрічі з краянами в селах просто неба, уважно прислуховуюсь до наказів виборців, намагаюся максимально допомогти кожному.
На жаль, надзвичайно велика частина звернень стосується прохань щодо матеріальної допомоги. І, на превеликий жаль, я не маю змоги всім її надати. Інакше мені довелось би торгувати своєю совістю. А чи цього хотіли мої земляки, коли обирали мене?
Окрім безпосередньої парламентської роботи, я очолюю Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушень законодавства при здійсненні державних закупівель, неефективного використання державних коштів та зловживань службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України, інших державних підприємств, установ та організацій у сфері охорони здоров’я та фармацевтичної галузі. Підставою для утворення комісії стали численні випадки скорочення мережі закладів охорони здоров’я, що призвело до масового звільнення медичного персоналу, неналежного виконання державних цільових програм і комплексних заходів з охорони здоров’я, незадовільного стану реалізації проекту запровадження екстреної медичної допомоги, поширення обігу та застосування небезпечних і фальсифікованих лікарських засобів, корупційних діянь при здійсненні державних закупівель і т. ін.
Нині вже спрямовано понад 200 запитів комісії до різних державних інстанцій, правоохоронних органів. Надходять багатотомні відповіді — це тисячі сторінок, які необхідно проаналізувати, не упустити головного.
– Як відомо, ваші дружина і син живуть у смт Брошневі-Осаді. Чи плануєте разом із сім’єю переїжджати на постійне проживання до столиці?
— Ні. В Києві я працюю, а місце проживання не змінюю. Моя дружина Неля — родом із Червонограда Львівської області — приватний підприємець. Син Арсеній — школяр.