Після «врегулювання» цін на продукти харчування, внаслідок чого з полиць магазинів зникла гречка, а подекуди – й борошно, а на Луганщині взагалі без хліба в один день залишилися мешканці двох міст-«стотисячників», уряд М. Азарова енергійно заходився наводити порядок на ринку нафтопродуктів. «Сьогодні наступив момент, коли не можна використовувати ситуацію зі світовими цінами на нафту для того, щоб отримувати надприбутки, заробляти на громадянах України», – заявив журналістам міністр палива та енергетики Юрій Бойко відразу після наради експертно-аналітичної групи, на якій ухвалили рішення встановити ціновий коридор для бензину А-95 в розмірі 9,50 та для дизельного пального – 9 грн. за літр.
Але посилаючись на світові ціни та на словах турбуючись про інтереси співвітчизників, Ю. Бойко, м’яко кажучи, лукавить.
За даними ділового порталу РБК-Україна, світла нафта Light Sweet нині продається на світових біржах менш ніж за 100 дол. за барель. Нафта Brent коштує дещо дорожче – 112 дол.
А тепер трохи «відмотаємо» час назад. Липень 2008 року. Тоді ціна нафти досягла свого історичного максимуму – 147 дол. за барель. А бензин А-95, нагадаємо, тоді на АЗС 6,50, дизпаливо – 6,78 грн. за літр. Тобто наразі нафта у світі ще не настільки дорога, щоб лише цим пояснювати громадськості високі ціни на пальне на українських АЗС.
До речі, досягнувши свого піку у середині 2008 року, ціни на сиру нафту у світі стрімко покотилися назад. І вже на початку лютого 2009 року барель нафти коштував менш ніж 37 доларів. Проте тоді українські нафтотрейдери продовжували «тримати» високі ціни. Пояснювали це так: мовляв, накупляли дорогих нафтопродуктів з запасом на два місяці. Тож мусять «відбити» власні гроші. Звісно ж, за рахунок пересічних споживачів пального. А ще фермерів та сільгосппідприємств, котрі навесні 2009 року мусили орати і сіяти, купуючи дороге дизпаливо.
Та минули обіцяні нафтотрейдерами два місяці, а роздрібні ціни на АЗС й далі нікуди не рухалися. Аж поки не втрутилася тодішня прем’єр-міністр України Ю. Тимошенко та не дала відповідне доручення Антимонопольному комітету України (АМКУ). Але, судячи з результатів, замість ґрунтовного розслідування, яке АМКУ мав би, до речі, сам ініціювати, не чекаючи окремої команди, комітет тоді, образно кажучи, лише полякав трейдерів. Адже якщо вартість сирої нафти впала майже вчетверо, то ціни на АЗС на готові нафтопродукти відкотилися лише на 68,6 відсотка – від 6,70 до 4,60 гривні за літр А-95. Але і це було дуже суттєвим полегшенням.
Проте на порівняно дешевому бензині українці їздили не довго. Бо Ю. Тимошенко, очевидно, подумала і дійшла висновку: якщо вже їй вдалося «збити» ціни на пальне, то чому б цю «маржу» не покласти до бюджету. Й ініціювала підвищення акцизного збору на нафтопродукти відразу аж на 83,3 відсотка. А тут ще й впала гривня. Курсова вартість долара виросла з 5 до 7,50-10 грн. Отож внаслідок цих двох факторів бензин буквально за кілька місяців знову істотно подорожчав – від 4,60 до шести гривень за літр.
Кабінет Міністрів М. Азарова, отримавши в управління економіку країни, водночас перейняв і активно використовувані Ю. Тимошенко технології «полегшення» гаманців співвітчизників за рахунок легких грошей – накручування акцизів на горілку, сигарети і нафтопродукти. Зокрема, торік акцизного на пальне підвищили на 20 відсотків – зі 110 до 132 євро за тонну. А за завісою нового Податкового кодексу проштовхнули ще одне їх збільшення. Цього разу вже майже на 40 процентів з 1 січня 2011 року. Таким чином, ПДВ і акцизи, втиснуті у ціни на пальне двома Кабінетами Міністрів всього за три роки, вже більш, ніж у півтора раза перевищують вартість власне самого бензину чи дизпалива. То при чому тут світові ціни на сиру нафту, на які посилається міністр палива та енергетики України? І хто, власне, заробляє на громадянах України?
Зауважимо, що ще три-чотири місяці тому інтереси пересічних українців, які мають власні автомобілі чи їздять у громадському транспорті, нікого особливо не хвилювали. Уряд в черговий раз «роздував» акциз, а нафтотрейдери додавали свій власний заробіток і «малювали» роздрібні ціни на пальне.
Більше того, заздалегідь знаючи про введення з 1 січня нових ставок акцизу, нафтотрейдери впродовж останнього кварталу 2010 року активно ввозили в Україну нафтопродукти. В тому числі, і через полтавську компанію ДП «Лівела», якій з невідомого дива надали небачені преференції – звільнили від сплати акцизного збору і ПДВ. За даними експерта компанії UPECO Олександра Сіренка, в жовтні-грудні було імпортовано 672,7 тис. тонн бензинів та 800,9 тис. тонн дизельного пального. Зокрема, «Лівела» ввезла – 361,8 тис. тонн бензинів і 176 тис. тонн дизпалива, «нагрівши» при цьому державу за рахунок несплати акцизу і ПДВ, як стверджують фахівці АМКУ, майже на три мільярди гривень. Буквально, протягом трьох місяців. І що взагалі не піддається будь-якому розумінню, так це те, що ні М. Азаров, ні навіть Президент України В. Янукович начебто з цим нічого не спроможні вдіяти. У зв’язку з цим парламентська фракція НУНС ініціювала створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування діяльності ДП "Лівела". А народний депутат України лідер партії "Фронт змін" Арсеній Яценюк припускає, що діяльність "Лівели" здійснює під протекцією Кабінету Міністрів.
Про інтереси українців урядовці згадали власне лише тоді, коли ціни на бензин стали зашкалювати, вийшовши за психологічно прийнятний рівень, і коли нафтотрейдери на додачу до цього повели мову про те, що фактично, з урахуванням закладеного у Податковому кодексі розміру акцизного збору, ім. треба було б продавати бензин А-95 по 10,20 грн. за літр, а дизпаливо – 9,50. Словом, на сполох вдарили лише тоді, коли стало очевидно, що ціни ось-ось вийдуть з-під контролю і це, після гречки та борошна, завдасть чергового удару по іміджу уряду. Фактично питання постало так, що комусь – Кабінету Міністрів або ж бізнесу необхідно поступитися часткою своїх доходів.
Бізнес, як засвідчили останні події, в цій ситуації просто опинився не у тій ваговій категорії. Позавчора АМКУ назвав начебто винних у подорожчанні пального в Україні – операторів ринку нафтопродуктів "ОККО", WOG, "Лукойл", ТНК і "Shell". А вчора мав колегіально визначити розміри штрафів для цих компаній та ступінь їх відповідальності. Проте, на наш погляд, наразі ще рано ставити крапку у цій історії. По-перше, тому, що оператори ринку нафтопродуктів так і не втиснули ціни на АЗС у визначений ціновий коридор, як того вимагав і уряд, і Президент України. Зокрема 15 березня середні ціни на бензин А-95 на Прикарпаття все ще становили 9,68, а на дизпаливо – 9,12 грн. за літр. Вчора на АЗС «ОККО», що в Івано-Франківську, бензин А-95 і дизпаливо продавали ще дорожче – відповідно по 9,85 та по 9,25 грн. Але є і другий, ще більш небезпечний момент. "Через державне регулювання на ринку нафтопродуктів останні кілька місяців, паливо про запас в Україну цього року ніхто не завозив", – зазначив днями директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн. Це, за його словами, може спричинити дефіцит нафтопродуктів у країні вже наприкінці березня – на початку квітня. А отже Україна через відсутність пального, передусім дизпалива цього року може просто не посіяти…
Микола ПЕТРИЧУК.